Поняття про здоров’я, його інтегративний зміст. Складові здоров’я.

Основною метою цієї науки є виховання здорового, повноцінного члена суспільства.

Основні завдання валеології:

1. Розробка і реалізація уявлення про здоров'я.

2. Вишукування способів і методів оцінки та прогнозування здоров'я

3. Розробка систем нагляду за станом здоров'я.

4. Пропагування здорового способу життя.

5. Формування психології здоров'я, мотивації зміцнення здоров'я.

6. Реалізація оздоровчих програм, первинної і воринної профілактики недуг за рахунок підвищення рівня здоров'я.

Наука валеологія виникла на стику низки наук, зокрема медицини, фізіології, психології, педагогіки, соціології тощо. На сьогоднішній день основні положення науки про індивідуальне здоров'я можна представити таким чином:

Дефініція: валеологія – теорія і практика формування, збереження і зміцнення здоров'я індивіда.

Предмет дослідження валеології: індивідуальне здоров'я, його механізми, можливості управління ними.

Об'єкт валеології: індивіди, що знаходяться у всьому діапазоні здоров'я.

Об'єктом науки валеології є здорова людина і людина, котра перебуває у «третьому стані», а її предметом – здоров'я індивіда, що живе в реальному, складному світі. Людям доводиться відчувати на собі переважно негативний вплив факторів навколишнього середовища, які призводять до виникнення у них стану передхвороби, або «третього стану».

Методи валеології: діагностика рівня здоров'я, прогнозування і управління здоров'ям індивіда.

Теоретичні основи валеології: вивчення кількісних і якісних показників здоров'я, виділення пограничних (перехідних) станів здоров'я, взаємозв'язок хвороби і здоров'я.

Валеологія не альтернатива медицині, а доповнення до неї, розширення меж медицини взагалі; на основі вчення про хвороби (патології) і вчення про здоров’я (валеологія) може бути сформована загальна теорія медицини й нова стратегія практичної охорони здоров’я.

Теоретичні засади:

1. Валеологія розглядає індивідуальне здоров'я як самостійну соціально-медичну категорію, суть якої може бути кількісно і якісно охарактеризована прямими показниками;

2. Між здоров'ям і хворобою виділяються перехідні стани;

3. Здоров'я розглядається як більш широка категорія в порівнянні з хворобою;

4. Прехвороба і хвороба – окремий випадок здоров'я, коли рівень його знижений або є його дефекти;

5. Рівень структурної організації, що досліджується у валеології, переважно організмовий, підхід – холістичний (цілісний).

Отже, об'єктом сучасної медицини є хвора людина та людина, яка перебуває у «третьому стані». Ця наука в основному лікувальна, а зусилля профілактичної медицини спрямовані, головним чином, на захист людей від певних захворювань.

Складові (компоненти) валеологічної освіти:

1. Пізнавальний компонент: отримання знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, негативний вплив на здоров'я забруднення довкілля та шкідливих звичок, незбалансованого харчування і т.п.

2. Мотиваційний компонент: формування у людини необхідності вести здоровий спосіб життя, систематично зміцнювати здоров'я.

3. Практичний компонент: навчання елементарних гігієнічних навичок, фізичних вправ, методів загартування та оздоровлення.

Відомий хірург, публіцист і письменник Микола Амосов говорив: " Щоб бути здоровим, необхідні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим". Медицина допомагає хворим, а кожна людина повинна докласти свої зусилля для формування, збереження і розвитку власного здоров'я.

Культура здоров'я – це важливий складовий компонент загальної культури людини, що визначає формування, збереження та зміцнення її здоров'я. Культурна людина є не тільки «споживачем» свого здоров'я, але й його «виробником».

Культура здоров'я – це не тільки сума знань, обсяг відповідних умінь і навичок, але й здоровий спосіб життя гуманістичної орієнтації. Рівень культури здоров'я визначається знанням резервних можливостей організму (фізичних, психічних, духовних) і вмінням правильно використовувати їх. Отже, довголіття, здорове, щасливе життя багато в чому залежать і від самої людини.

Якщо люди часто хворіють, мають надлишкову масу тіла, вживають алкоголь, палять, дратівливі, некомфортно почувають себе з оточуючими, тобто не дотримуються здорового способу життя, – це означає, що у них низький рівень культури здоров'я. Аргументоване обгрунтування необхідності бути здоровим і прагнути стати таким – це і є елементи культури здоров'я, якими повинна володіти кожна сучасна людина.

Поняття про здоров’я, його інтегративний зміст. Складові здоров’я.

Всесвітня організація здоров'я (ВООЗ) визначила

здоров'я –це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороби або фізичних дефектів. По суті - це ідеал, до якого ми повинні прагнути.

ЗДОРОВ'Я. ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ЗДОРОВ'Я

Існує біля ста визначень здоров'я.

І. Тлумачний словник Даля: відсутність недуги, хвороби;

2.Велика.Радякська.енциклопедія: - це природний стан організму, що характеризується його рівновагою з навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хворобливих змін.

З.Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я: — це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.

4.І.І.Брехман: Здоров'я - є не відсутність хвороби, а фізична, соціальна] і психологічна гармонія людини, доброзичливі, спокійні стосунки між людьми, з природою і самим собою. Здоров'я — поняття багатопланове.

Складові здоров'я.

Фізичне здоров'я — це правильне функціонування нашого організму і кожної з її систем. Сюди ж входить належний рівень імунного захисту та неспецифічної опірності організму захворюванням, відсутність вроджених дефектів та можливість виконувати щоденні фізичні навантаження.

Психічне(емоційне) здоров'я - це рівновага та сталість психіки, емоцій людини, адекватне сприйняття реального світу, нормальна діяльність вищих психічних функцій. Це здатність розуміти наші почуття і виражати їх, вміння людини контролювати і регулювати свої вчинки та поведінку, правильно і свідомо оцінювати обстановку.

Соціальне здоров'я — це безконфліктна взаємодія з навколишнім світом, природою, доброзичливі стосунки в сім'ї, колективі, з іншими людьми, з якими контактуємо. Це - уміння формувати доброзичливі взаємовідносини.

Духовне здоров'я — прагнення до любові, правди, істини, добра. Це головне джерело життєвої сили й енергії. Це наші духовні запити, інтереси, бажання, віра в бога, справедливість.

Розумове (інтелектуальне) здоров'я — це наша здатність отримувати інформацію; це наша обізнаність як і звідки і" ї одержувати, визначати її необхідність, вміння її раціонально і доцільно використовувати. Ми повинні вміти збирати потрібні знання з різноманітних джерел і бути спроможними використовувати цю інформацію для прийняття рішень стосовно нашого організму, нашого здоров'я.

Особистісне здоров'я, яке включає і репродуктивне здоров'я - це відчуття себе як особи; відчуття свого розвитку, розвитку свого " его" / " его" - це частина нашої суті, яка вимагає від нас розвитку почуття власної особистості, власної гідності і самовдосконалення). Кожен із нас знаходить унікальні способи самовдосконалення залежно від того, що ми цінуємо і чого сподіваємося досягти як для себе, так і для суспільства. Наприклад, деякі люди знаходять найвищі досягнення у своїй роботі або кар'єрі, Інші — в сім'ї, а ще інші - в діяльності на благо інших. Це особисте ставлення до свого здоров'я, вміння приймати рішення на користь зміцнення здоров'я і головне -добиватись виконання його для повноцінного життя. Сюди входять і гігієна тіла, взаємини чоловіка і жінки, гігієна статевих відносин, знання в питаннях статевої близькості, сексуальних потреб та формування високоморальної сім'ї, передача на генетичному рівні задатків здоров'я майбутньому поколінню.

ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ЗДОРОВ'Я

1. Генетично-конституційні особливості.

Кожна людина повинна жити згідно свого конституційного типу, тобто генетичного потенціалу, спадковості. Генетично, чи спадково, організм зберігає ембріональний шлях розвитку, регенеративні здатності органів (наприклад, заживления ран), структуру кістково-м'язової будови організму, імунні властивості (в тому числі і схильність до хвороб), психоневрологічний статус, гормональні та енергетичні особливості організму.

Існує багато класифікацій конституційного типу організму. Найбільш розповсюджена класифікація М.В.Черноруцького: астенік, гіперстенік і нормостенік, або, відповідно за П.М. Башкіровим - доліхоморфний, брахіморфний і мезоморфний тип конституції.

Люди астенічні (доліхоморфні) -стрункі і високі, кістки тонкі, довга шия, грудна клітка з гострим міжреберним кутом. Такі люди частіше хворіють захворюваннями легень.

Гіперстеніки (брахіморфні) - невисокого росту, добре вгодовані з короткою шиєю, грудною кліткою, тупим реберним кутом, широкими кістками. Люди цього типу частіше хворіють серцево-судинними захворюванням и.

Нормостеніки (мезоморфні) мають будову тіла з гармонійним, пропорційним розвитком тіла.

2. Рух і здоров'я.

Без конкретного об'єму постійної рухової активності людина не може користуватися у своєму житті тим, що дано Богом, закладено в неї самою природою, не може дожити до глибокої старості, не може бути здоровою і щасливою.

3. Здоровий спосіб життя.

За Я.Ю. Лисициним: " спосіб життя - це певний спосіб діяльності в матеріальній та нематеріальній /духовній/ сферах життєдіяльності людей.

Здоров'я людей в значній мірі також залежить від стилю і укладу життя, які зумовлені історичними традиціями. Якщо раніше наші предки жили у тісній єдності з природою, працювали відповідно до природних ритмів, де кожна пора року мала свій трудовий настрой і свій режим життя, то тепер люди живуть у ритмі виробничого циклу однаково в будь-яку пору року.

В поняття здоровий спосіб життя включено: фізична культура (рухова активність), загартування, раціональне харчування, уміння володіти своїми емоціями, дотримання санітарно-гігієнічних норм та життя без шкідливих звичок.

4. Харчування і здоров'я

Людина може себе захистити від екстремального клімату і негоди, може знайти місце проживання і роботу, сім'ю, але не може відійти від щоденного приймання їжі. За 80 років це близько 90 000 прийомів їжі, що становить 60-70 тон різноманітних продуктів.

Сьогодні людина вживає як тваринну, так і рослинну їжу. В середньому вегетаріанська їжа (тобто рослинна) повинна складати 70% а м'ясна і рибна -30%.

Неправильне харчування часто приводить до появи алергічних хвороб, серцево-судинних, онкологічних та ендокринних захворювань, порушень обміну речовин та пов'язаних з ними захворювань суглобів. Ідеальним вважається харчування, при якому: Поступлення в організм харчових речовин відповідає їх витраті; Харчування підтримує молекулярний склад і компенсує енергетичні затрати організму;.

Розширення асортименту натуральних продуктів за рахунок природних джерел і сільськогосподарського виробництва; Збереження натуральних, біологічно активних речовин у харчових продуктах; Використання натуральних продуктів та добавок замість синтетичних.

Основні причини погіршення стану здоров'я населення:

1. Соціально-економічна криза, яка загострилась в кінці 2008 року, охопила фактично всі держави світу і пов'язана з фінансовою, що знову привело до зупинки багатьох підприємств, або скорочення виробництва зростання кількості безробітних та погіршення умов життя переважної кількості населення;

2. Глобальні та державні екологічні проблеми. Напружена екологічна та санітарно-епідемічна ситуація, що склалася в Україні останніми роками, пов'язана із забрудненням довкілля, в тому числі і джерел водопостачання, неочищеними стічними побутовими та промисловими водами, відходами, незадовільним санітарно-комунальним станом населених пунктів, об'єктів харчування, торгівлі. Загальна маса нагромадження на території України токсичних відходів перевищує 4 млрд. тонн. До цих пір впливає на довкілля Чорнобильська катастрофа.

3. Недосконала система охорони здоров'я в Україні. Досить сказати, що за витратами на охорону здоров'я в розрахунку на одного жителя Україна займає 111 місце у світі серед 191 країни. Якщо за даними ВООЗ в 2005 р. в країнах Західної Європи витрати на охорону здоров'я на одного жителя складали від З до 4, 5 тисяч доларів, то в Україні всього 305 доларів.

Середня зарплата лікаря в 2007 році була меншою 250 доларів, тоді як в Росії вона складала 800, а в Литві і Польщі - 1500 доларів, не кажучи за оплату в Західній Європі, де вона в 10 раз вища за ту, яка є в Польщі. Недостатнє медикаментозне і матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров'я. Фактично бюджетних коштів вистачає на зарплату і надання невідкладної допомоги та забезпечення комунальних послуг. Згідно Закону України " Основи законодавства про охорону здоров'я" витрати на охорону здоров'я повинні бути не менше 10% ВВП. У нас з 2000 року вони становлять З - 4, 3%. За даними ВООЗ коли витрати на охорону здоров'я менші 5%. ця галузь не здатна виконувати свої функції.

4. Відсутність у багатьох людей мотивацій вести здоровий спосіб життя і безвідповідальне ставлення до свого здоров'я. Серед молоді широко розповсюджені шкідливі звички, недостатня рухова активність і розвиток у них нікотинової, алкогольної та наркотичної залежності, венеричних захворювань та СНІДу і т.п. У населення низький рівень інформованості про сучасні медичні технології, засоби збереження здоров'я та активного дозвілля. Зберігається неефективність державної політики щодо формування здорового способу життя. Фактично крім розмов і роз'яснень про шкідливі звички та доцільність здорового способу життя це нічим не стимулюється на державному рівні. Правда, в кінці 2008 року проскочила інформація, що Вінницька державна адміністрація прийняла рішення матеріально стимулювати людей, які на протязі кількох років не перебували на лікарняному листку.

5. Відмічається зростання хронічних і нових захворювань, поширення їх. Це і поява ВІЛ/СНІДу, синдрому хронічної втоми, токсичної пневмонії, пташиного грипу і т.п. В цілому за останні ЗО років зареєстровано таких " нових" захворювань більше за 40. Повернення " старих" захворювань, таких як кір і дифтерія, виникнення епідемії туберкульозу, зростання інших захворювань, пов'язаних з порушенням харчування (алергізація населення, зростання харчових отруєнь, захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні захворювання), ріст шкідливих звичок насамперед серед молоді, поява ігроманії, зростання випадків суїциду, тобто самогубств, серед молодих людей, вагітності неповнолітніх, що свідчить про падіння моральних засад нашого народу та зростання намірів вседозволеності і безвідповідальності серед молоді і в цьому немаловажну роль відіграє телебачення, поява в Криму в 2007-08 роках спалахів на фермах пташиного грипу, який уже привів до ураження ним ^ людей в країнах, які межують з Україною (Туреччина, Румунія),.

В зв'язку з цим постає завдання, як зберегти людину, її здоров'я. Батьки і діти, вся родина, кожна людина повинні знати, як треба жити, щоб жити довго, як переборювати себе і відмовлятися від шкідливих звичок.

Допомогти вирішити ці завдання покликана валеологія, метою якої є навчити людину керувати своїм здоров'ям. Ця наука сприяє розумінню того, що наше здоров'я залежить від щоденних зусиль кожної людини щодо його збереження.