Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порядок користування об’єктами тваринного світу.






 

Дикі тварини стають об'єктами аграрного права через викорис­тання їх у сільськогосподарській діяльності, добування їх суб'єкта­ми аграрного права і через знищення їх як шкідників сільського господарства.

Важливими законодавчими актами щодо цього є за­кони України від 13 грудня 2001 р. " Про тваринний світ", від 22 лютого 2000 р. " Про мисливське господарство та полювання" та від 6 лютого 2000 р. " Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них".

Об'єктами тваринного світу є (ст. 3 ЗУ " Про тваринний світ") дикі тварини (хордові й безхребетні) в усьому їх видовому і популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), частини диких тварин (роги, шкі­ра, ратиці, копита тощо), продукти їхньої життєдіяльності (мед, віск тощо).

Правовий режим сільськогосподарських і свійських тварин визна­чається відповідно аграрним чи цивільним законодавством, але не природноресурсовим, тобто на них не поширюється дія Закону " Про тваринний світ".

Відповідно до ст. 4 Закону " Про тваринний світ" встановлю­ються 2 правових режими диких тварин: загальнодержавного й місцевого значення. До об'єктів тваринного світу загальнодержав ного значення належать ті тварини, що перебувають у державній власності, а також ті, які перебувають у комунальній чи приват­ній власності, але визнані об'єктами тваринного світу загально­державного значення. До об'єктів тваринного світу місцевого зна­чення належать ті тварини комунальної та приватної власності, які не визнані об'єктами тваринного світу загальнодержавного зна­чення.

Статті 16 та 17 Закону " Про тваринний світ" визначають фак­тичні ознаки розмежування загального та спеціального викорис­тання тваринного світу. Згідно з Законом, загальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється без вилучення їх із природ­ного середовища, а також без знищення тварин, руйнування їхнього житла та інших споруд (нір, хаток, гнізд, лігв, мурашників, бобрових загат тощо), порушення середовища існування тварин і погіршення умов їх розмно­ження.

До спеціального використання об'єктів тваринного світу нале­жать усі види використання, що здій­снюються з їх вилученням (добуванням, збиранням) із природно­го середовища, зокрема знищення диких тварин. На спеціальне використання об'єктів тваринного світу потрібно отримати дозвіл і внести збір. Суб'єкти аграрного права можуть у порядку загаль­ного використання тваринного світу послуговуватися корисними властивостями життєдіяльності тварин (природних санітарів сере­довища, запилювачів рослин тощо), ловити рибу у водоймах за­гального користування, тобто в усіх водоймах, що перебувають у державній власності і не закріплені на праві спеціального вико­ристання іншим особам, здійснювати інші види використання об'єктів тваринного світу без вилучення їх з природної волі чи знищення. Для охорони тварин і підтримування екологічної рівно­ваги право спеціального використання об'єктів тваринного світу може бути обмежене чи заборонене на певних територіях та в пев­ні строки органами Мінприроди.

Спеціальне використання тваринного світу на праві власності передбачає можливість перебування об'єктів тваринного світу в державній, комунальній та приватній власності. За ст. 7 Закону Ук­раїни " Про тваринний світ" можливе перебування об'єктів тварин­ного світу в приватній власності суб'єктів аграрного права. Але право власності має бути підтверджене відповідними документами. Ця вимога не стосується риби, виловленої за правом загального ви­користання об'єктів тваринного світу. Право приватної власності на об'єкти тваринного світу може бути обмежене в інтересах охо­рони цих тварин органами Мінприроди. У разі жорстокого повод­ження з тваринами право приватної власності на них може бути припинене.

Законодавство знає кілька правових режимів видачі дозволів на спеціальне використання тваринного світу. Такі дозволи видають­ся на підставі затверджених Мінприроди лімітів на спеціальне ви­користання об'єктів тваринного світу. Положення про порядок ви­дачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів та Положення про встановлення лімітів використання ресурсів за­гальнодержавного значення, затверджені постановою КМУ від 10 серпня 1992 р. № 459. Видача дозволів на спеціальне використання рибних ресурсів здійснюється органами Державного департаменту рибного господарства Мінагрополітики України згідно з правилами рибальства. Дозволи на добування ведмедя, кабана, лані, оленя, лося та деяких інших тварин видають органи Держкомлісгоспу, а на вовка, лисиці, бродячих собак і ко­тів, граків, сорок та деяких інших тварин — органи Мінприроди. Полювати на пернату дичину, кроля, зайця, вовка та лисиці, бро­дячих собак і котів, сорок, граків можна також за дозволами, які видають користувачі мисливських угідь. Процедура видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу регулюється також Правилами видачі дозволів на спеціальне використання ди­ких тварин та інших об'єктів тваринного світу, віднесених до при­родних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженими на­казом Мінекобезпеки від 26 травня 1999 р. № 115. Інколи проце­дура вимагає погодження видачі дозволу з органами ветеринарної медицини, МОЗ, Держкомлісгоспу. Дозволи на спеціальне вико­ристання тварин, занесених до Червоної книги, видаються Мін­природи згідно з Інструкцією про порядок видачі дозволів на добу­вання (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, затвердженою наказом Мінприроди від 1 лютого 1993 р. № 3.

Справляння збору за спеціальне використання об'єктів тварин­ного світу диференціюється за видами тварин. Щодо спеціального використання рибних ресурсів збір справляється згідно з Порядком справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженим постановою КМУ від 6 квітня 1998 р. № 449. Збір за спеціальне вико­ристання інших тварин справляється згідно з Тимчасовим поряд­ком справляння плати за спеціальне використання диких тварин, затвердженим постановою КМУ від 25 січня 1996 р. № 123.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал