Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Найвідоміші сузір'я на небі






Сузір'я Північного неба

Андромеда (лат. Andromeda) — сузір’я, розташоване над «М» Кассіопеї і лівіше на лінії Полярна—Саф. Містить у собі ланцюжок з трьох яскравих зір — Альферац (Сірро) (альфа, дельта Пегаса), Мирах (бета), Альма (гамма). Андромеда — у грецькій міфології дочка царя Ефіопії, віддана ним в жертву морському чудовиську, що спустошувало країну, і врятована Персеєм. Згідно з міфом, піс­ля смерті перетворилася на сузір’я (звідси назва сузір’я).

Близнюки (лат. Gemini) — сузір’я у формі великого прямокут­ника лівіше Візничого і вище від Оріона. У верхній частині яскраві зірки Поллукс (бета) і Кастор (альфа) названі за іменами близнюків класичної міфології, внизу ліворуч — Альхена (Альмеісан, гамма).

Велика Ведмедиця (лат. Ursa Major) — одне з найбільших сузірі’їв. Частина сузір’я утворює астеризм у вигляді ковша із за­гнутою донизу ручкою. Край ковша утворений двома зорями — Мерак (бета) і Дубге (альфа), що вказують на Полярну зорю. Літерні позначення прийняті не за яскравістю зір, а за їх розташуванням.

Інші зорі ковша — Фекда (гамма), Мегрез (дельта), Аліот (епси- лон), Міцар (дзета), Алькаїд (Бенетнаш, ета).

Візничий (лат. Auriga) — сузір’я у формі п’ятикутника, розта­шоване на лініях з ковша до носа Великої Ведмедиці і від Андромеди до Персея. Найяскравіша зоря — шоста за яскравістю Капела (Альхайот, альфа). Трохи менш яскраві — Менкалінан (бета) і Ель- нат (гамма, бета Тільця).

Волопас (лат. Bootes) має вигляд сильно витягнутого донизу чотирикутника. Знаходиться відразу зліва від ручки Великого Ковша. Нижня зоря — четверта за яскравістю зірка Арктур (альфа). Інші найбільш яскраві зорі — Муфрід (ета), Ізар (епсилон), Сегінус (гамма).

Волосся Вероніки (лат. Сота Berenices). У Волоссі Вероніки знаходиться видиме неозброєним оком розсіяне зоряне скупчення.

Геркулес (лат. Hercules) — сузір’я Північної півкулі; у Геркулесові виявлений рентгенівський пульсар Her Х-1, що ототожнюють з оптично змінною зорею HZ Her. У напрямку до Геркулеса рухається Сонячна система. Частини Геркулеса мають вигляд трапеції і більш яскравого трикутника. Трапеція розташована прямо між Лірою і Північною Короною. Найбільш яскрава зоря — Корнефорос (бета).

Гончі Пси (лат. Canes Venatici) — невелике сузір’я північної півкулі, α — Кор Каролі (Серце Карла), β —Чара.

Дельфін (лат. Delphinus) — сузір’я Північної півкулі, 69 за розміром сузір’я зоряного неба, α — Суалоцін, β — Ротань.

Дракон (лат. Draco) — приполярне сузір’я, одна із зір якого, Тубан, що розташована між Міцаром і парою яскравих зір Ковша Малої Ведмедиці, була Полярною близько 2, 5 тис. років тому і зно­ву буде Полярною через 20 тис. років. Сильно витягнуте сузір’я. Хвіст огинає Малу Ведмедицю і дотикається до Великої. Голова у вигляді чотирикутника праворуч від основи Цефея. Спереду голови — найбільш яскраві зорі Ельтанін (гамма) і Растабан (бета).

Жирафа (лат. Camelopardalis) — приполярне сузір’я Північної півкулі. Вісімнадцяте за розміром сузір’я зоряного неба.

Кассіопея (лат. Cassiopeja) — сузір’я Північної півкулі; 5 найбільш яскравих зір Кассіопеї утворюють фігуру, схожу на бук­ву W. У Кассіопеї виявлено потужне галактичне джерело радіови­промінювання Cas А. α —Шедар, β —Каф, δ —Рукба, ε —Сегін.

Лебідь (лат. Cygnue) — сузір’я Північної півкулі. Неофіційна назва — Північний Хрест. Схоже на лебедя з витягнутою шиєю. Розташоване під сузір’ям Цефея. Найяскравіші зорі — Денеб (альфа), Хвіст і Садр (гамма), у центрі. У голові — зоря Альбірео (бета). У Лебедя виявлено 2 джерела рентгенівського випромінювання CygX-1 CygX-2, перше з яких, можливо, пов’язане з чорною дірою.

Ліра (лат. Lyra) — невелике сузір’я у вигляді чотирикутника з п’ятою за яскравістю зорею неба Вегою (альфа). Розміщено зліва від голови Лебедя.

Лисичка (лат. Vulpecula) — сузір’я Північної півкулі. 55 за розміром сузір’я зоряного неба.

Мала Ведмедиця (лат. Ursa Minor) — приполярне сузір’я, найбільш яскраві зорі якого утворюють фігуру, схожу на ківш. Край­ня зоря ручки ковша — Полярна зоря (Альрукаба, альфа) — розташована біля Північного полюса світу, β — Кохаб, γ — Феркад, δ — Йілдун.

Малий Лев (лат. Leo Minor) — 64 за розміром сузір’я зоряного неба.

Овен (лат. Aries) — невелике зодіакальне сузір’я, за міфологічним уявленням, зображує золоте руно, яке шукав Ясон. α — Гамаль, β — Шератан, γ — Месартхім, δ — Ботейн.

Персей (лат. Perseus) — група зір над «М» Кассіопеї. У сузір’ї міститься подвійне розсіяне зоряне скупчення с і h Персея. Виді­ляють Мірфак (альфа) та Алголь (бета), ближче до Тельця — Атік (дзета).

Рак (лат. Cancer) — міфологічне сузір’я, нагадує краба, розчавленого ногою Геракла під час битви з гідрою. Жодна із зір не перевищує 4-ї зоряної величини, хоча зоряне скупчення Ясла в центрі сузір’я можна бачити неозброєним оком. Дзета Рака — кратна зоря (А: т = 5, 7, жовтий; В: т = 6, 0, блакитний, спектрально-подвійна; С: т = 7, 8).


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал