Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розрахунок сировини і матеріалів
У виробничих умовах виїрати сировини встановлюють головним чином з нормативів на 1 м готової плити. Проте через те що OSB виробляють різної щільності і як сировину застосовують деревину, щільність якої змінюється у широких межах, нормативний розрахунок сировини с досить наближеним. Крім того, для визначення кількості устаткування або його завантаження важливо знати кількість матеріалу, що переробляється па кожній операції. З цією метою потрібно виконати поетапний розрахунок. Такий розрахунок дозволяє з достатньою точністю визначити кількість устаткування на кожній операції, здійснити його синхронізацію та скласти баланс сировини і відходів у виробництві плит. Відомо, що сировина і стружка зазнають значних кількісних і якісних змін у процесі виробництва на кожній технологічній операцій. Потрібно врахувати також технологічні або організаційні втрати при транспортуванні стружки і смоли від однієї операції до іншої. Витрати сировини, стружки і смоли визначають у перерахунку на абсолютно сухий їх стан. Розрахунок роблять, починаючи з готової продукції напроти технологічного процесу. При цьому досліджуються одна за одною всі стадії процесу, що вказані у технологічній схемі. 2.3.1. Розрахунок програми цеху Програма цеху визначається продуктивністю та кількістю основного технологічного устаткування. Продуктивність пресів розраховують у кубічних метрах обрізного матеріалу за годину за формулами: - для пресів періодичної дії - для пресів безперервної дії (гусеничного, валкового й екструзійного) (2.3.1.) де b - ширина чистообрізних плит, м; δ - товщина стружкової плити, м; K - коефіцієнт всіх агрегатів головного конвеєра, Кк - 0, 8...0, 85; V - швидкість пресування, м/хв; Знаючи середньозважену продуктивність преса за 1 год, можна визначній річну продуктивність: (2.3.2.)
де: Ф - річний фонд робочого часу, (2.3.3.) Т - тривалість робочої зміни (8 год.); Z - кількість змін роботи цеху; D - кількість днів роботи цеху за рік. (2.3.4.)
Приймаємо програму 120000м3/рік. 2.3.2.Розрахунок сировини і матеріалів Щільність деревини за різної вологості. При розрахунку витрати сировини на виготовлення плит потрібно знати базисну щільність деревини. Базисна щільність для кожної породи деревини вибираємо з таблиці, таким чином: ρ баз (ялиці) = 560 кг / м 3 ρ баз (осика) = 590 кг / м 3 ρ баз (модрина) = 710 кг / м 3 Якщо для виробництва плит використовують сировину мішаних порід, то визначають середньозважену щільність деревини, кг/м, за даної вологості: (2.1.) ρ 1 (ялиці) = 670 кг / м 3 ρ 2 (осика) = 760 кг / м 3 ρ 3 (модрина) = 990 кг / м 3 де: – щільність даної деревини за даної вологості; - процент даної породи від загального обсягу сировини.
Середньозважена щільність деревинної сировини. Сировина, що надходить для виробництва плит, майже на всіх підприємствах не обкорюється. Тому середньозважену щільність сировини потрібно визначити з урахуванням кори, а гнилої сировини – ще й гнилизни. Середньозважена щільність для однієї породи, кг/м 3 :
(2.3.) Ялиця % Сосна % Модрина %
де: - щільність здорової деревини, кори і гнилизни ; – частка здорової деревини, кори, гнилизни у загальному обсязі сировини, %. Середньозважена щільність для всієї сировини: (2.3.) де: п — число порід; ρ с.п.к. — середньозважена щільність к-ї породи, кг/м3; ід с.к — частка деревинної сировини і-тої породи у загальній масі сировини, %, К=1, 2…n. Зв'язок між щільністю плити і щільністю її шарів виражається залежністю: (2.4.) де ρ з, ρ с - відповідно щільність плити, зовнішнього та середнього шарів плити, кг/м3; із , іс - питома частка відповідно зовнішнього та середнього шарів у загальній масі плити Приймаємо, що щільність ; (2.5.) Визначення маси абсолютно сухого матеріалу в готових плитах.. Маса, кг/рік, абсолютно сухої стружки при виготовленні тришарових плит: (2.6.) - для зовнішніх шарів (2.7,) - для середнього шару (2.8.) де: — річний випуск плит, ; Рз , Рс — норма витрати клею відповідно в плиті, для зовнішніх і середнього її шарів по сухому залишку, %; Дз, Дс — сумарний вміст антисептика, гідрофобних добавок, затверджувача відповідно у плиті, зовнішніх і середньому шарах плити, %; — вологість готових плит (8±2%).
+ Визначеннямаси деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат на допоміжні потреби виробництва. Маса деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат на допоміжні потреби виробництва, кг/рік, при виготовленні тришарових плит (2.9.) для зовнішніх шарів (2.10.) для середнього шару (2.11.) де: Кф, м, — коефіцієнт, що враховує втрати сировини, матеріалів і плит при відбиранні проб на фізико-механічні дослідження, (); Кн — коефіцієнт, що враховує втрати деревинної сировини при налагодженні технологічного устаткування після технічного обслуговування, поточного й середнього ремонтів, (). Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат при шліфуванні. Маса деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат при шліфуванні, кг/рік, -при виготовленні тришарових плит, кг/рік: (2.12.) для зовнішніх шарів (2.13.) де: Кшл.з — коефіцієнт втрат сировини при шліфуванні (). Оскільки шліфують тільки зовнішні шари, то маса деревини середнього шару, що надходить на операцію шліфування, , (2.14.) Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат при обрізуванні, кг/рік: (2.15.) для зовнішніх і середнього шарів: (2.16.) (2.17.) де: Ко — коефіцієнт втрат сировини при обрізуванні плит по периметру залежить від розмірів готових плит і типу установки. () Визначення маси деревини, що надходить на операцію формування стружкового килима. Маса деревини в абсолютно сухому стані, що надходить на формування стружкового килима, кг/рік: (2.18.) для зовнішніх і середнього шарів:
(2.19.) (2.20.) де: — коефіцієнт втрат при формуванні стружкового килима (1, 056) Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані при зміщуванні. Норма витрати клею приймається залежно від породного складу сировини. Витрата сухого клею: - при виготовленні тришарових плит (2.21.) - для зовнішніх і середнього шарів: (2.22.) (2.23.) Кількість абсолютно сухих деревинних частинок, що надходять у змішувач, кг/рік:
-при виготовленні тришарових плит (2.24.) - для зовнішніх і середнього шарів
(2.25.) (2.26.) Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані, що надходить в бункери сухої стружки. Маса абсолютно сухої стружки, що надходить у бункери з урахуванням повернення шліфувального пороху і стружки від форматного обрізування, кг/рік: - при виготовленні тришарових плит (2.27.) (2.28.) (2.29.) (2.30.) Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат при сушінні і транспортуванні стружки. Маса деревини при сушінні стружки, кг/рік: при виготовленні тришарових плит (2.31.) - для зовнішніх і середнього шарів (2.32.) (2.33.) де: Кс — коефіцієнт втрат під час сушіння і транспортування. Визначення маси деревини з урахуванням втрат при виготовленні стружки. Маса деревини з урахуванням втрат при виготовленні стружки, кг/рік: - при виготовленні тришарових плит (2.34.) - для зовнішніх і середнього шарів (2.35.) (2.36.) де: Кв — коефіцієнт, що враховує втрати деревинної сировини при виготовленні стружки
|