Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Роль грошей у розвитку економіки






Роль грошей тісно пов'язана з їх функціями. Якщо функція грошей –лце їх конкретна «робота» щодо обслуговування руху вартості на певному етапі процесу відтворення, то роль грошей – кінцевий результат цієї «роботи», її наслідок для суспільства.

Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробниц­тва та адекватних йому суспільних відносин. Вона не може бути ре­алізована там, де для цього немає відповідних умов. Не могла бути значною роль грошей у докапіталістичних формаціях, оскільки саме господарство тоді мало переважно натуральний характер. За допо­могою грошей там набувала суспільного визнання лише незначна частка вироблюваної продукції. Тому не було залежності товарови­робника від ринку, а вплив грошей на його економічне становище і через нього – на розвиток виробництва був мало відчутним.

Подібне становище мало місце і в умовах командно-адміні­стративної економіки в колишньому СРСР та інших країнах Схід­ної Європи. Хоч головна сфера економічних відносин тут мала грошову форму, сама суть цих відносин була нееквівалентною, нетоварною, що робило використання грошей формальним, а роль їх – обмеженою, швидше за все обліково-розподільною. Проте і така роль мала певний позитивний вплив на розвиток су­спільного виробництва.

Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розши­реному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відно­сини в суспільстві були переведені на еквівалентні, ринкові заса­ди. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала това­ром, об'єктом купівлі-продажу за гроші.

Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспіль­ного виробництва – засоби праці, предмети праці і робочу силу – просте товарне виробництво перетворилось у капіталістичне, а самі гроші набули принципово нової якості – стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.

Насамперед грошового виразу у формі прибутку набула мета капіталістичного виробництва. Це дало можливість зняти усілякі обмеження з його розвитку, оскільки нагромадження грошей (прибутку) не має будь-яких внутрішніх обмежень, нагромаджу­вати їх можна нескінченно.

Завдяки тому, що капіталістичні, підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, створюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулю­вання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші. На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище – конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне замовлення тощо. По суті, в усіх цих випадках ведеться боротьба за отриман­ня більшої суми грошових доходів. Оскільки перемагає той, хто спроможний одержати найкращі результати в такому змаганні, конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продук­ції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.

У проблемі ролі грошей у розвитку економіки можна розріз­няти якісний і кількісний аспекти. В якісному аспектіроль грошей виявляється у тому, що са­ма їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють еко­номічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.

По-перше, знімаються фізичні межі виробництва, що визна­чаються особистими потребами самих виробників. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати, а надлишок вар­тості можна зберігати в грошовій формі чи перетворити в по­зичковий капітал.

По-друге, реалізація вироблених продуктів за гроші, замість бартеру, значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. Суспільство одержує значну економію на реалізаційних витратах, скорочуються потреби в обіговому капіталі, краще задовольняються потреби споживачів.

По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характе­ру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного ви­робництва та економного споживання — виробничого, держав­ного, особистого.

Здатність грошей приносити своїм власникам в умовах ринко­вої економіки додаткову вартість значно посилила їх стимулюю­чий вплив на кожного суб'єкта економічних відносин: і на виро­бника (працівника), і на споживача. Як виробник, або працівник, кожний із них прагне краще і більше працювати, щоб вивести свої грошові доходи за межі виробничих чи споживчих потреб і, капіталізувавши надлишок доходу, мати можливість одержувати додаткову вартість. З цією ж метою він як споживач прагне еко­номно використовувати свої грошові кошти, оскільки капіталізація їх залишків дає можливість одержувати додаткові доходи по­над ті, що приносить жива праця.

Гроші в умовах ринкової економіки стають носієм позичково­го капіталу. Через механізм його руху, зокрема через банки та ринок цінних паперів, формування якого зумовлюється перетво­ренням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити ін­дивідуальні та колективні інтереси виробників, дещо згладити суперечності між соціальними класами та групами суспільства, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу роз­ширеного відтворення.

Всебічне охоплення грошовою формою економічних відносин всередині країн та між ними, а також постійне вдосконалення са­мого грошового механізму створили сприятливі умови для фор­мування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу вільних капіталів у місця найефективнішого їх використання тощо.

Глибоке проникнення грошової форми в усі «клітини» суспі­льних відносин відкриває широкі можливості для регулювання за допомогою грошових інструментів процесу розширеного від­творення. Мова йде передусім про такі інструменти, як податки, позичковий процент, ціни, орендна плата, бюджетне фінансу­вання та ін. Через них держава має можливість регулювати ос­новні економічні процеси на мікро- та макрорівнях і в цілому впливати на економічне становище в країні відповідно до попе­редньо визначених цілей.

Кількісний аспект ролі грошейполягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів як виробників і як споживачів. Цю можливість широко використову­ють усі держави з ринковою економікою для регулювання еконо­мічного життя в країні. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, центральні банки, які діють від імені своїх держав, забез­печують зміну таких економічних інструментів, як платоспромож­ний попит, ціни, процент, валютний курс, курс цінних паперів то­що. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту й імпорту та їх збалансування тощо.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал