Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ВИСНОВКИ. Відродження розвитку свинарства на сучасному етапі та збільшення виробництва свинини залежать від багатьох факторів






 

Відродження розвитку свинарства на сучасному етапі та збільшення виробництва свинини залежать від багатьох факторів. Головну роль при цьому повинні відіграти спря­мована селекційно-племінна робота, використання сучасних методів розведення, забез­печення повноцінної годівлі й впровадження науково обґрунтованої організації відтворен­ня стада.

Завдяки винятковим біологічним особливостям (висока скороспілість і багатоплід­ність, ефективне використання кормів, всеїдність, інтенсивний ріст) свині значно виперед­жають інші види домашніх тварин.

Подальше нарощування обсягів виробництва свинини повинне здійснюватися не тільки за рахунок зростання кількості поголів'я, але й в основному завдяки переходу до інтенсивних методів ведення галузі та використання нових порід і генотипів, які сприяють значному підвищенню продуктивності тварин.

У найближчі роки свинарство розвиватиметься в сільськогосподарських підприєм­ствах, фермерських та селянських господарствах, на відновлених комплексах по вироб­ництву свинини. У них необхідно зберегти виробничий потенціал і технології й створити нові виробничі структури, де будуть максимально інтегровані сфери виробництва, пере­робки, зберігання та реалізації продукції. Такими структурами можуть бути акціонерні товариства, кооперативи, асоціації фермерів і приватні виробники свинини.

У свинарстві обов'язково потрібно розв'язати дві основні проблеми: не допустити скорочення чисельності поголів'я й забезпечити його нарощування в сільгосппідприєм­ствах до оптимальної кількості.

Виводити галузь із кризового стану треба на основі єдиної для господарств усіх категорій селекційно-технологічної системи виробництва свинини з максимальним вико­ристанням вітчизняних генотипів свиней та штучного осіменіння.

Для забезпечення запланованого обсягу виробництва свинини й підвищення продук­тивності тварин необхідно:

довести рівень годівлі свиней з розрахунку на основну свиноматку з приплодом до 115—126 ц к.од. на рік при питомій вазі концентрованих кормів 75—80% за поживністю;

відновити роботу комплексів і ферм у спеціалізованих сільгосппідприємствах по виробництву свинини на власній кормовій базі й довести їхню роботу до проектної потуж­ності. Реконструювати існуючі виробничі потужності спеціалізованих сільгосппідприємств із використанням нових машин і механізмів, станкового обладнання;

забезпечити широке впровадження у виробництво новітніх технологій та передового досвіду;

зберегти і наростити породний генофонд свиней, який є в регіоні. Відновити на належному рівні роботу племінних заводів і ферм;

у кожній області регіону розробити селекційно-племінну систему виробництва свини­ни із застосуванням промислового схрещування;

для забезпечення індивідуальних власників поросятами у кожному районі регіону визначити базові господарства-репродуктори;

забезпечити в необхідній кількості дрібні та фермерські господарства висококласним племінним молодняком свиней із племінних заводів і ферм. Технологія виробництва свинини у цих господарствах повинна будуватися переважно на закінченому циклі вироб­ництва та груповому утриманні свиней і на індивідуальному — при вирощуванні й відгодівлі поголів'я на м'ясо до живої маси 100—200 кг.

Значне місце у відродженні галузі свинарства повинні посідати племінні заводи та племінні ферми, оскільки вони є не тільки формою збереження породного генофонду свиней, засобом виробництва і розмноження високоякісних генотипів, але й основою для масового й швидкого селекційно-генетичного поліпшення якості поголів'я в господарствах усіх категорій.

У племінних господарствах практикують чистопородне розведення. Основою пле­мінної роботи при цьому є лінійне розведення. Багато племзаводів і племрепродукторів практично не займаються вирощуванням та реалізацією племінного молодняку або здійснюють це в обмеженій кількості. Отже, потрібно, насамперед, відновити роботу племінних господарств із метою забезпечення господарств інших категорій кожної області племінною продукцією у необхідній кількості. В основі системи племінної робо­ти на товарних фермах має бути широке застосування міжпородного схрещування та гібридизації.

 

 

Список використаної літератури

1. Алексійчук Т.В.

2. Вплив рівня годівлі свиней на ефективність виробництва свинини // Економіка АПК. – 2002. - № 1. – С. 76- 78.

3. Біологічно активні добавки в годівлі свиноматок і поросят // Тваринництво України. – 2007. - № 10. – С. 29-31.

4. Біологічні характеристики свиней, як основа для створення сучасного технологічного обладнання // Мясное дело. – 2008. - № 6. – С. 67-68.

5. Бєлая Н.

6. Прибуткова свинка // Механізація с.г. – 2007. - № 1. – С. 34-37.

7. Василенко Д.Я. Свинарство і технологія виробництва свинини. – К.: Вища школа, 1996. – 271с.

8. Ведення свинарства з використанням кормових добавок // Здоров’я тварин і ліки. – 2007. - №11. – С. 10-11.

9. Бомко В.С. Годівля сільськогосподарських тварин. – Вінниця, 2001. – 240с.

10. Бусенко О.Т. Технологія виробництва продукції тваринництва. – К.: Вища школа, 2005. – 495с.

11. Вертійчук А.І. Технологія виробництва продукції тваринництва. – К.: Урожай, 1995. – 376с.

12. Ветеринарно – санітарні вимоги до технології переробки м’яса і субпродуктів // Мясное дело. – 2007. - №6. – С.56- 58.

13. Виробництво свинини на промисловій основі // Пропозиція. – 2005. - №6. – С. 109-110.

14. Герасимов В.І. Довідник з виробництва свинини. – Харків: Еспада, 2000. – 336с.

15. Герасимов В.І. Практикум із свинарства і технології виробництва свинини. – К.: Урожай, 1995. – 176с.

16. Герасимов В.І. Свинарства і технології виробництва свинини. – К.: Урожай, 1996. – 352с.

17. Годівля та утримання свиней // Пропозиція. – 2002. - № 8-9. – С. 84 – 86.

18. Застосування міжнародних стандартів підприємствами м’ясопереробної галузі // Мясное дело. – 2008. - №6. – С. 36-37.

19. Захист м’ясопродуктів від псування // Спеціалізований додаток до «Тваринництва України», 2007. - №1. – С. 18-20.

20. Ібатулін І.І. Годівля сільсьгосподарських тварин. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 616с.

21. Научное обоснование альтернативной технологии производства продукции свиноводства// Ефективне тваринництво. – 2008. - № 4. – С. 22-24.

22. М’ясні генотипи свиней в Україні // Тваринництво України. – 2008.- №2. – С. 2-4.

23. Оптимізація годівлі ремонтного молодняку свиней // Науковий вісник НАУ. – 1998. –№ 3. – С. 82-83.

24. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва: Навч.посібник, Вінниця. 2007.- 584с.

25. Основні напрями підвищення рівня інтенсифікації свинарства // Економіка АПК. – 2008. - №6. – С. 90- 92.

 

 


 

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал