Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






І. Вплив рЬнпх доз гною на врожай, продовольчі та кулінарні якості бульб






 

 

 

Іг* ■   При дозі гною, кг/ІОО и'
£ " Показник Без добрив      
     
^'■ Ліиіст (на сиру речови-        
|#). %■        
У сухої речовини 23, 8 22, 7 21, 5 21, 6
е\ крохмалю 15, 2 16, 1 15, 4 13, 7.
6* суми сахарів 0, 29 0.27 ' 0, 29 0, 25
Е, вітаміну С, мг % 28.9 26.6 ' 25, 7 25, 2
Ь-Вжіст (на суху речоаи-        
Ш)- %■        
Щ. азоту 1, 20 1.20 1, 25 1, 33
|" фосфору 0, 49 0, 56 0, 58 0.60
В-- калію 2, 59 2, 93 2, 98 2, 97
6' золи | кулінарні якості: 3, 92 3, 93 4, 41 4, 69
       
Ц \ розварюваніеть Середня Середня Слабка Слабка
Щ, - смак, бали 3, 8 3, 8 3, 7 3.0
Ц, - запах Без сторон- Без сторон- Без сторон- Сторонній
  нього за- нього за- нього за- запах
Шг паху паху паху  
Щіотемніння м'якоті Слабке Слабке Слабке Сильне

Ц. Продовольчі та кулінарні якості бульб залежно від удобрення (в розра­хунку на 100 м2)

 

гЬ* Показник Гній, 300 кг Тній, 300 кг+ мо, бРо, бКо.9 Гній, 300 кг+
Іріїіст у бульбах: ',      
Ш.-«ухої речовини, % 23, 6 23, 7 21, 9
Щ~ Крохмалю, % 16, 2 17, 3 16, 0
Щ сучи сахарів, % 0, 52 0, 43 0, 37
Е'*ітаміну С, мг % 17, 6 16, 2 . 14, 5
|І|? |«гального азоту, % на суху речо-      
¥ - " *" у «> 1, 63 1, 78 1, 85
Ку калію, % на суху речовину 2, 56 2, 46 2, 65
рРозварюваність бульб Середня Середня Слабша
^Консистенція м'якоті Помірно Досить Тверда
  тверда м'яка  
^Потемніння м'якоті варених бульб Іритах варених бульб Немає Немає Слабке
Приємний Приємний Задовільний
ГСмак, бали 3, 5 3, 7 3, 0

, На вапнованих ділянках рослини завжди повніше вико-истовують азот і фосфор з добрив.

Для зниження кислотності грунту городники використо­вують найрізноманітніші вапняні матеріали, які містять кар-нати кальцію та магнію (СаСОз і МдСОз).

*

Мелений вапняк містить 75—100 % карбонатів, ефектив­ний у всіх зонах, де є потреба у вапнуванні.

Мелена крейда містить 90—100 % карбонатів. Діє швид­ше, ніж сиромелений вапняк. Великі поклади крейди є на Чернігівщині, Волині, Сумщині, Ровенщині.

Мергелі крейдяні або вапнякові, містять 25—75 % карбо­натів. Пухкий мергель не потребує розмелювання.

Палене вапно (гашене) майже без домішок. Швидкороз-чинне вапняне добриво. Особливо придатне для важко-сугЛинкових і глинистих грунтів.

Лучний мергель містить 25—80 % карбонатів. Діє швид­ше, ніж мелений вапняк. Добре поглинає воду і при замерзан­ні та наступному розмерзанні розсипається на дрібний порошок, придатний для внесення в грунт без додаткового розмелювання:

Яка ефективність дефекатів цукрових заводів на городі? У зонах дії цукрових заводів цінним матеріалом для вапну­вання грунту і часткового удобрення є дефекати — відходи цукрової промисловості. Сухий дефекат містить близько 80 % вуглекислого кальцію (СаСОз), до 0, 5 азоту, 0, 5—1, 5 фос­фору, близько 0, 15 окису калію, 10—15 % органічної ре­човини. При його внесенні позитивний вплив на розвиток рослин зумовлений не лише зменшенням кислотності ґрун­тового розчину, але й поповненням поживними речовинами, потрібними для рослин. Більш ефективний дефекат, що пролежав кілька років. Витрата його на 100 м2 становить 3—4 ц. ■ ■ ■.

Однак, не зважаючи на достатню ефективність дефекату, застосування його на городах обмежується, бо він може бути зараженим нематодами та іншими хворобами.

Чи доцільно використовувати під картоплю торфовий по­піл? Торфовий попіл на Поліссі можна нагромадити при використанні торфу на паливо, а також з торфовищ, які міс­цями вигоріли. У такому попелі багато карбонатів (СаСОз), але вміст їх нерівномірний і залежить від типу торфу. З верхо­вих торфів вміст вапна становить від 1 до 10 %, з низинних — 30—40 %. Частка калію звичайно не перевищує 1 —1, 5 %.

У зв'язку з тим, що не завжди відомий вміст вапна в по­пелі, його потрібно витрачати не більше 4—5 ц на 100 м2 го­роду. Перед внесенням попіл просівають через грохот, щоб одержати часточки'приблизно однакового розміру.

Чи можна визначити нестачу в грунті елементів жив­лення за зовнішніми ознаками рослини? Нестача в грунті елементів живлення негативно позначається на рості і розвит­ку кущів. За ознаками порушення особливостей росту, ви­являють нестачу окремих поживних речовин.

Нестача азоту. Ріст рослин затримується, потовщується •і засихають нижні листки. Поступово все листя набуває світлішого забарвлення, ніж звичайно, з часом воно змінює­ться до світло-жовтого.

Іноді кінці нижніх листків втрачають хлорофіл і скручу­ються. ~

Нестача фосфору. Листки зморшкуваті, темно-зелені. При стрій нестачі нижні листки набувають фіолетового забарв-інення, черешки та кінці часток закручуються вгору, стебла Тверді, прямі, дуже затримується їх ріст. V Нестача калію. Листя темніше, ніж звичайно. Стебла ви­кривлені, міжвузля вкорочені, листки зморшкуваті. Спочатку " срхівка і краї листків, а потім увесь кущ набуває бронзового Забарвлення. На нижніх листках з'являються хлоротичні;.ї8ятки.

*•. Нестача кальцію. Уздовж країв молодих листків на вер-2вках стебел з'являється світло-зелена смуга: тканини на ній асто відмирають, що Надає часткам листка зморшкуватості, 'деяких випадках молоді листки на верхівках стебел не роз-скаються, а верхівкові бруньки відмирають. Нестача магнію. Нижні листки знебарвлюються, світлі-/шають. Хлороз починається з верхівки та країв найнижчих «йстків і поступово просувається до їх центру, охоплюючи Канини, розміщені між жилками. На частках листка утво­рюються горбки і потовщення, вони стають крихкими. ^*. Нестача міді. Молоді листки втрачають тургор. Під час жтку квіткових бруньок верхівкова брунька, особливо при дачному голоданні, никне.

'• Як розрахувати потрібну кількість мінеральних добрив ■ я внесення під картоплю? її розраховують за такою фор­мулою:

д- р-

рекомендована доза -.площа ділянки, м2;

де Кд — кількість добрив, г; Дд добрив у діючій речовині, кг/м2; П ІІ.'р.— вміст діючої речовини добрива, %■

Приклад. Потрібно внести мінеральні добрива на. пощу 500 м2. Рекомендована доза азоту для одержання ЦбО—300 ц/га бульб становить 120 кг/га, тобто 12 г на *і.м2. Для удобрення використовують аміачну селітру з вміс-м азоту, тобто діючої речовини 34 %.

т. „ 500x12x100, --■

Таким чином, Кд=— -34—-=17, 6 кг.

Раціональним застосуванням добрив можна зменшити нагромадження радіонуклідів у бульбах. Починаючи з дру­гого року після випадання радіоактивних елементів в зоні Чорнобильської аварії, основним джерелом забруднення рослинницької продукції радіонуклідами є грунт. Навіть не­значна їх кількість у продуктах харчування шкідлива для людини. Тому^там, де виявлено забруднення грунту радіоак­тивними елементами, слід потурбуватись, щоб надходження їх у картоплю (надземна частина і бульби) було мінімальним. Для цього повсюдно застосовують спеціальні заходи.

Щоб обмежити можливе нагромадження в картоплі ра­діоактивного стронцію 90 та цезію 137, потрібно:

провести вапнування городу з внесенням підвищено,! кількості вагша — не менше 50—80 кг на 100 м2 суглинкового та 40—60 кг — супіщаного і піщаного, грунту. Цим змен­шують у 2—3 рази надходження радіонуклідів у рослини;

вносити щорічно органічні добрива по 80—100 кг на 100 м2;

мінеральні добрива застосовувати також у підвищених дозах — 4—6 кг азотних, 4—5 фосфорних та 3—4 кг калійних на 100 м2.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал