Взаємозв’язок економічних показників.

Вивчення взаємозв’язку економічних показників проводять для пізнання суті, причинно-наслідкових зв’язків, зміни і розвитку окремого явища. Цей елемент методу аналізу передбачає встановлення типу та характеру зв’язків, побудову алгоритму факторної залежності та визначення послідовності оцінок впливу факторів. Найбільш поширеним і доцільним при цьому є вираження економічних взаємозв’язків у вигляді математичних формул чи математичних моделей. Показник, що вивчається, позначають “У”, а фактор від якого він залежить – “Х”, а сам взаємозв’язок позначають формулою: У=f (x). Оскільки кожний економічний показник знаходиться під впливом кількох факторів, то їх взаємозв’язок характеризують рівнянням виробничої функції, в якій результат виробництва (У) являє собою функцію n- незалежних величин факторів (х):

У= f (х₁, х₂, х₃,..., х_n)

За допомогою аналітичної моделі вивчається ряд питань:

1) визначення конкретних факторів вивчає мого показника;

2) з’ясування послідовності їх впливу і розподіл їх на кількісні та якісні;

3) з’ясування виду залежності показника, що вивчається, від окремих факторів;

4) представлення конкретного виду взаємозв’язку показника, що вивчається, з факторами, що впливають на нього.

При аналізі економічних показників важливим є дотримання такої послідовності вивчення факторів, яка склалася у виробничих умовах господарства. Наприклад, валовий збір продукції рослинництва залежить від двох факторів: розміру посівних площ та урожайності культур. Безперечним є те, що для одержання валового збору спочатку потрібно засіяти певну площу (перший фактор), а потім досягти певного рівня продуктивності (другий фактор).

Важливим етапом є визначення виду залежності між факторами показника, що вивчається. Найпростішим функціональним зв’язком є пропорційна залежність між двома або більшою кількістю показників, коли певному значенню величини факторів відповідає цілком визначене значення аналізованого показника. Наприклад, кожному значенню посівної площі та врожайності відповідає якась одна величина валового збору; кожному значенню витрат на 1 га площі посіву культури і врожайності відповідає якийсь один рівень собівартості одиниці продукції.

Другим видом функціонального зв’язку є залежність, коли одному і тому самому значенню фактору можуть відповідати кілька величин результативного показника. Наприклад, при одній і тій самій нормі внесення мінеральних добрив на 1 га площі в двох господарствах не обов’язково буде досягнуто одного рівня врожайності відповідної культури. Це зумовлено відмінністю решти умов виробництва – своєчасністю та кількістю опадів, родючістю ґрунту, обсяг, якість і строки виконання технологічних операцій по вирощуванню даної культури. Такий зв’язок ще називають кореляційним. Він може бути вивченим за допомогою сукупності спостережень.

Як пропорційний, так і кореляційнийзв’язок між економічними явищами може бути прямим і оберненим. Так, рівень собівартості одиниці продукції рослинництва знаходиться у прямій залежності від розміру витрат на 1 га і в оберненій від урожайності культури.