Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Технологічний розрахунок
Технологічний розрахунок полягає у визначенні продуктивності, кіне-матичних і геометричних параметрів робочих органів машин. Продуктивність тістоділильних машин зі шнековим нагнітанням тіста і відсікаючими ножами визначається продуктивністю шнекового нагнітального механізму, кг/с, , (160) де – кількість шнеків; , – зовнішній і внутрішній діаметри шне-ка, м; – крок шнека, м; – кутова швидкість шнека, рад/с; – об’ємна маса тіста, кг/м3; – коефіцієнт об’ємної подачі (для одношекових машин =0, 10...0, 25, а для двошнекових =0, 3...0, 45). Для машин з ділильними головками, кг/с, , (161) де – кількість паралельних потоків, тобто кількість одночасно пра-цюючих комірок; – тривалість робочого циклу, тобто час видачі виро-бів, с; – маса тістової заготовки, кг. Для нормальної роботи тістоділильних машин необхідно, щоб продук-тивність нагнітальних механізмів була не меншою від продуктивності ділиль-них головок. Для машин зі шнековим нагнітанням продуктивність , а для машин з валковим і поршневим . Продуктивність шнеко-вого нагнітального механізму розраховують за формулою (160), а валково-го, кг/с, , (162) де , – робоча довжина і ширина зазору між валками, м; , – діаметр і кутова швидкість нагнітального валка; – коефіцієнт подачі валко-вого нагнітального механізму, =0, 4...0, 7 залежно від консистенції тіста і сорту борошна). Обчислимо довжину тістової заготовки. Оптимальною формою шматка тіста є або куб, або циліндр, довжина якого дорівнює діаметру, що забезпечує оптимальні умови подальшої його обробки. Отже, маса шматка для круглих ко-мірок, кг, , (163) де – діаметр мірної комірки, м. Максимальне та мінімальне значення маси заготовки , (164) де , – максимальна і мінімальна довжина мірної комірки. Із рівнянь (163) і (164) випливає: для дотримання однакових технологіч-них умов подальшого формування, тобто однакового співвідношення розмірів, необхідно, щоб або . (165) На практиці . (166) Тоді з виразу (165) . (167) Підставляючи значення з (167) у вираз (163), дістаємо формулу для визначення діаметра мірної комірки, м: . (168) Аналогічно знайдемо поперечний розмір комірки квадратної форми, м: . (169) Отже, розміри комірок збільшуються із збільшенням маси заготовок і діа-пазону її регулювання і зменшуються, якщо збільшується об’ємна маса тіста. За розмірами мірних комірок визначають: довжину ділильної головки, з мірними комірками циліндричної форми, м, , (170) і з мірними комірками квадратної форми, ; (171) діаметр ділильної головки (рис. 42): , (172) де і – товщина відповідно перегородок між мірними комірками і бо-кових стінок головки, м ( м; м); – коефіцієнт, який враховує конструкцію поршнів ( для одинарного і для подвій-ного поршня); – конструктивна надбавка, яка враховує конструкцію поршнів і розміри механізму регулювання, м; висоту робочої камери для ділильної головки з комірками: циліндричними , (173) квадратними , (174) а) б) Рис.42. Схема розрахунку діаметра ділильної головки
де – коефіцієнт запасу, =1, 25 1, 35; ширину робочої камери для ділильної головки, м, з комірками цилін-дричної форми , (175) квадратної форми , (176) У машинах з поршневим і лопатевим нагнітанням тіста визначають об’єм робочої камери , м3, для заготовок: великої маси () ; (177) малої маси () ; (178) де – максимальний об’єм мірних комірок, циліндричної форми – і квадратної форми – . Повний хід нагнітаючого поршня , (179) де і – об’ємна маса тіста до і після стиснення поршнем, кг/м3; – площа поршня, м2, ; – коефіцієнт який враховує повернення тіста у приймальну воронку (). Визначивши розміри робочих органів машини та їх кінематичні парамет-ри виконують кінематичний і силовий розрахунок приводних механізмів тісто-ділильних машин.
|