Вартість у короткостроковому виробництві

Оскільки, у короткостроковому періоді тільки частина факторів (праця) є змінною, а капітальні затрати вважаються фіксованими, виділяють два типи витрат:

Постійні витрати (FC) – не залежать від обсягів виробництва (орендна плата, відсотки за кредит, витрати на устаткування тощо). Вони існують навіть тоді, коли продукція зовсім не виробляється.

Змінні витрати (VC) – це витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягів виробництва (витрати на сировину, транспортні послуги, заробітна плата).

Сукупні витрати (ТС) – сума постійних і змінних витрат.

ТС = FC + VC

У мікроекономічному аналізі застосовують також показники середніх витрат – витрат на одиницю продукції:

Середні сукупні витрати

Середні постійні витрати

Середні змінні витрати

Оскільки

Граничні витрати (МС) – приріст сукупних витрат в результаті приросту обсягу випуску на одиницю, або додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї одиниці продукції.

Всі типи витрат виробництва безпосередньо пов’язані з виробничою функцією, яка відображає залежність між кількістю застосовуваного ресурсу і обсягом випуску.

Крива постійних витрат має вигляд горизонтальної лінії, крива змінних витрат – це крива сукупних витрат , зміщена паралельно вниз на величину постійних витрат. Крива сукупних витрат графічно визначається додаванням значень кривої до кривої . Відстань по вертикалі між кривими і показує значення змінних витрат, а відстань по вертикалі між кривими і дає значення постійних витрат.

Рис. 5. Криві постійних, змінних та сукупних витрат

Графіки граничних та середніх витрат ілюструють закон зростаючої та спадної віддачі. Граничні витрати спадають, набувають мінімального значення, після чого стрімко зростають. З деяким відставанням цю ж динаміку виказують середні витрати. Дія законів зростаючої та спадної віддачі (спадних та зростаючих витрат) обумовлює U – подібну форму кривих граничних, середніх змінних і середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді.

Між кривими , і існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення перевищують значення і , то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідними. Отже, крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх сукупних витрат (АТС) та середніх змінних витрат (AVC) в точках їх найменших значень.

Подібної залежності не існує між кривими і , вони не пов’язані між собою.

Рис. 6. Криві середніх та граничних витрат

Конфігурація кривих і ілюструє дію законів зростаючої та спадної віддачі. На обсязі Q₁ крива граничних витрат (МС) має мінімальне значення, а крива сукупних витрат (ТС) має перегин (вона з випуклої стає опуклою) (рис. 7)

Рис. 7. Взаємозв’язок кривих сукупних, змінних та граничних витрат

Обернений зв’язок між продуктивністю факторів виробництва і динамі­кою витрат ілюструє рис. 8, де зображені типові криві. Криві граничних витрат і середніх змінних витрат є дзеркальним відображенням кривих граничної і середньої продуктивності змінного фактора . Гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, на вищих – спадає (закон спадної віддачі продуктивності факторів виробництва), а прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер, а на вищих – збільшуються (закон зростаючої віддачі). Максимум граничної продуктивності змінного фактора відповідає мінімуму граничних витрат, а максимум середньої продуктивності відповідає мінімуму середніх змінних витрат. Аналогічну відповідність можна одержати, зобразивши криві та і .

Рис. 8. Взаємозв’язок кривих продуктивності факторів та кривих граничних і середніх витрат