Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Кислотно –основні реакції в амфіпротних розчинниках






В останні роки в аналітичні й практиці широко використовуються методи кислотно основного титрування в неводному середовищі як різновид класичної титриметрії.

Переваги цього методу:

1. Дає можливість титрувати не тільки сильні кислоти і основи, а також слабкі, дуже слабкі кислоти, основи, їх солі, багатокомпонентні суміші.

2. Можна визначати речовини, які погано розчиняються у воді

3. Визначення проводиться як безбарвних так і забарвлених розчинів

4. Метод дає більш точні результати

Класифікація неводних розчинників:

v Протолітичні розчинники

v Апротонні розчинники

Протолітичні розчинники – це хімічні сполуки органічної і неорганічної природи, що виявляють як кислотні так і основні властивості. Вони поділяються на амфіпротні та протогенні (кислі) та протофільні (основні).

Типовим прикладом амфіпротних розчинників є більшість спиртів: етанол, метанол

СН3ОН + СН3ОН= СН3ОН2+ + СН3О-

Льодяна ацетатна кислота хоч і зазнає аналогічної реакції автопротолізу, але в порівнянні з водою є більш кислим розчинником:

СН3СООН + СН3СООН= СН3СООН2+ + СН3 СОО-

Тому всі основи, розчинні в ній, є більш сильними, ніж у воді.

Такі розчинники, як рідкий амоніак, гідразин, диметилформамід, етилендіамін, також виявляють амфотерні властивості і підлягають автопротолізу:

 

Н2N – СН2 – СН2 – NН2 + Н2N – СН2 – СН2 – NН2 =

етилендіамін

 

Н2N – СН2 – СН2 – NН3+ + Н2N – СН2 – СН2 – NН-

 

У порівнянні з водою, ці розчинники є більш основними, тому слабкі кислоти, розчинні в них, є більш сильними, ніж воді.

Протогенні розчинники -це хімічні сполуки кислого характеру, молекулам яких притаманна здатність віддавати свої протони (безводні кислоти – форміатна, ацетатна, пропіонова, сульфатна)

Протофільні розчинники -це хімічні сполуки основного характеру з вираженою протонною спорідненістю. До них належать піридин, етилендіамін.

Згідно теорії Бренстеда – Лоурі, „ кислота” – це сполука, яка намагається віддати протон (Н+) – донор протона; „ основа” - це сполука, яка намагається приєднати протон (акцептор протону)

СН3СООН = СН3СОО- + Н+

Кислота основа

3 + Н+ = NН4+

Основа Кислота

Вільні протони в розчині існувати не можуть. Вони переходять від кислоти до основи, тому в розчині завжди відбуваються 2 процеси:

А1 = Н+ + В1 В2 + Н+ = А2

Кислота Основа Основа Кислота

А1 + В2 = А2 + В1

Кислота Основа Кислота Основа

 

НСІ = Н+ + СІ-3+ + Н+ = NН4+

Кислота 1 Основа1 Основа 2 Кислота 2

 

НСІ + NН3+ = NН4+ + СІ-

Кислота 1 Основа2 Кислота2 Основа 1

 

Амфіпротний (амфотерний) характер виявляє вода:

Н – ОН + NН3+ = NН4+ + ОН-

Кислота Основа Кислота основа

 

СН3СООН + Н – ОН = Н3О+ + СН3СОО-

Кислота основа Кислота Основа

Питання до перевірки

1. Які речовини будуть основами в оцтовій кислоті, етанолі, метанолі.

2. Як змінюється сила кислот в оцтовій кислоті, в піридині.

3. Напишіть кислотно –основні реакції між: НСІО4 і калій метилатом, НСІ і

натрій ацетатом.

4. Дайте визначення кислоти та основи згідно теорії Ареніуса, теорії Бренстеда –

Лоурі.

5. Що таке спряжена кислотно – основна пара.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал