Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Людина в біосфері сучасне життєве середовище людини.
Людина має тісні взаємовідносини з природ системами і існування людини неможливе за межами біосфери. Але при цьому розвиток соц і матеріальної культури призвів до того, що поряд з біологічними особливостями поведінки людини її існування не можливо без сучасної матеріальної бази та взаємозв'язків в суспільстві. Але враховуючи вплив техногенеза на довкілля людину в наш час оточують такі середовища: 1. штучне сер-ще; 2. матеріальне і соц; 3. і тільки потім природне, Сучасна взаємодія людини з НПС відрізняється від попередніх етапів взаємодії. Це пов'язано з тим, що за останні 100 років значно розширився об'єм техносфери в межах біосфери, що призвело до змін природного середовища людини, коли поряд з природними системами виникли штучні системи. Такий стан біосфери став можливим за умов неузгодженості господарської діяльності з основними законами екології. Якщо порівнювати екологічне господарювання первинної людини та сучасної, то вони відрізняється тим, що всі закони екології, які пов'язані з функціонуванням екологічних систем не діють і виникло зовсім нове життєве середовище людини. Основною рисою життєвого середовища людини є те, що в його формуванні перевага віддається антропогенному фактору, а не екологічним чинникам. Еволюція людини як вида призвела до того, що існування його не можливе без наявності матеріального і соціального середовища. Основні шляхи деградації життєвого середовища людини. · відбулася деградація біосфери за рахунок змін в атм (з'явилися глоб екол. проблеми атм – парниковий ефект, озонові дірки, кислотні дощі, фотохімічний смог). · що стосується гідросфери, то відбулося якісне та кількісне виснаження природних вод (якісне – забруднення вод, кількісне – збільшення витрат води) · стосовно грунтів внаслідок дії антропогенних факторів відбуваються зміни структури та родючості грунтів та змінюються ландшафти на планеті Забруднення біосфери характеризується такими кількісними показниками: літосфера – 90 Гт/рік, атмосфера – 35, гідросфера – 15. Таке становище змінило екологічно безпечний розвиток природних систем і тому штучні екосистеми втратили саморегулюючі здатності і не можуть існувати без допомоги людини. Наявність штучних екосистем в життєвому середовищі людини змінило медико-демограф ситуацію в усіх містах світу. Більші зміни відбулися в державах з низькою економічною структурою. Якщо розглядати взаємозв'язки людини з своїм життєвим середовищем то можна сказати, що довгий час людина перш за все думала про економічні достатки будь-якою ціною, а потім лише про стан НС. Враховуючи те, що розвиток природ. и соц. систем у часі відбуваються із різними швидкостями, то і відбуваються негативні зміни у НПС За Реймерсом життєве середовище складається з: 1)власне природне сер-ще – НС людини у населених містах, яке відбувається під впливом прир та антроп чинників 2) довкілля, модифіковане ПС (культурний ландшафт, забудови) – це сер-ще існує лише за умов, коли людина додатково вносить різні види енергії 3)штучне сер-ще – повністю перетворенелюдиною ПС (асфальтоване покриття, споруди) 4) соц сер-ще, яке являє собою культурно-психол клімат різних соц груп Сучасний період взаємовідносин Л та П характеризується інтенсивним зростанням взаємодії соціально-економічних і природних факторів, наслідком чого стала поява техносфери. Матеріально-технічна діяльність призвела до істотних змін у природних процесах, що негативно позначилися на розвитку і функціонуванні екосистем і, в першу чергу, на життєдіяльності всього живого на Землі. Це стало наслідком того, що людство у процесі господарської діяльності порушило природну збалансованість біосферних процесів. Так, на ранніх етапах соціально-економічного розвитку людства потенціал природи був достатнім для компенсації антропогенного тиску, але зараз здатність природних систем до саморегуляції підійшла до межі вичерпання. Погіршення якості життєвого середовища людини пов'язано з урбанізацією та індустріалізацією, вичерпанням традиційних енергетичних та сировинних ресурсів, поступовим зростанням демографічного „навантаження" на природу, порушенням природних біосферних балансів, знищенням окремих видів рослин та тварин, негативними генетичними наслідками техногенезу, порушенням рівноваги у природному середовищі внаслідок відчуження людини від природи.
|