Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Нормативний матеріал та судова практика.
Заняття друге
а) Участь потерпілого у кримінальному провадженні, його представник. Їх процесуальний статус. б) Цивільний позивач та цивільний відповідач у кримінальному провадженні, їх процесуальний статус. Їх представники.
Питання для самоконтролю.
До другого заняття.
Нормативний матеріал та судова практика. 1. Кримінальний процесуальний Кодекс України: глави 3, §2, §3, §4, §5, §6 ст.ст. 36-83, Глава 26 §1 §2 ст.ст. 306-310. 2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» /Відомості Верховної Ради України, 2010, № 41-42, ст..529 зі змінами та доповненнями. 3. Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 р. (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст.. 793 із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального Кодексу України (ст.ст. 7, 13, 15, 16, 20, 29, 30, 32, 33, 36, 37, 56). 4. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» /Відомості Верховної ради України, 1993, № 9, ст.. 62; 2002 р., № 29, ст.. 194; 2004 р., № 8, ст.. 66; 2011 р., № 51, ст.. 577 із змінами та доповненнями, внесеними Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України (ст.ст. 7, 10, 12). 5. Закон України «Про попереднє ув’язнення» / Відомості Верховної ради України, 1993, № 35, ст.. 360 із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України (ст.ст. 1, 2, 3, 8, 9, 12, 13, 20, 21). 6. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» / Відомості Верховної ради України, 1992, № 22, ст.. 303 із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України (ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 9¹, 9², 10, 11, 12, 14). 7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів, в частині, що не суперечить кримінальному процесуальному кодексу України. 8. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному процесі» від 24.10.2003 р. в частині, що не суперечить кримінальному процесуальному кодексу України, прийнятому 13.04.2012 р. 9. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р., № 9. 10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» в частині, що не суперечить кримінальному процесуальному кодексу України, прийнятому 13.04.2012 р.
Завдання і задачі Задача № 1. Судді Брюховицького районного суду Лавриненку Була надана чергова щорічна відпустка. Оскільки в його провадженні перебувала кримінальна справа, про обвинувачення Бровчука у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (справа вже була призначена до суду і призначена до розгляду), він, щоб не допустити порушення встановлених законом строків розгляду справи, домовився із суддею сусіднього району Мартинюком про те, що останній вирішить згадану справу. У призначений день суддя Мартинюк прибув до Брюховецького районного суду, розглянув справу і постановив обвинувальний вирок. Захисник обвинуваченого подав до апеляційного суду апеляцію, якою обґрунтував необхідність пом’якшити обране його підзахисному покарання. При цьому він відзначив, що коли б справу розглядав суддя Лавриненко, то він би обрав покарання, не пов’язане з позбавленням волі? 1. Що слід розуміти під поняттям «законний склад суду»? 2. Чи законним є вирок, постановлений в описаній ситуації? 3. Яким є порядок вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, коли цей суд позбавлений можливості розглянути підсудну йому справу, зокрема, в разі неможливості утворити новий склад суду для судового розгляду?
Задача №2 Прокурор р-ну Микитка відповідно до ст. 30 Закону “Про прокуратуру” та ст. 36 КПК України, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у справі про обвинувачення Журовського за ст. 122 та ст. 296 КК України, дав слідчому такі письмові вказівки:
Ознайомившись з наведеними вказівками, слідчий провів лише обшук, а від виконання інших відмовився, вважаючи їх безпідставними. За таких обставин прокурор вважав неможливим продовження досудового слідства цим слідчим і виніс постанову про усунення його від дальшого ведення досудового слідства. Слідчий оскаржив цю постанову до слідчого судді, вважаючи її незаконною.
Задача№3 Керівник органу досудового розслідування, начальник слідчого відділення органу внутрішніх справ, здійснюючи організацію досудового розслідування кримінальної справи про обвинувачення неповнолітнього Зеленського у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, дав усну вказівку слідчому провести слідчий експеримент для перевірки можливості проникнення обвинуваченого через вікно до квартири потерпілого, а також допитати матір обвинуваченого для з'ясування обставин, перелічених у ст. 485 КПК України. На думку слідчого названі обставини матеріалами справи достатньо з'ясовані і він категорично відмовився їх виконувати. Начальник слідчого відділення сам провів слідчий експеримент, допитав матір обвинуваченого, не приймаючи справи до свого провадження. Протоколи названих слідчих дій він передав слідчому для приєднання до справи, але слідчий відмовився це зробити на тій підставі, що він не брав участі у проведенні цієї слідчої дії. На цій підставі начальник слідчого відділення видав постанову про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування.
Задача №4 Суддя місцевого суду Михайленко призначив розгляд кримінальної справи про обвинувачення Зайчука у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України на 10 жовтня. Після відкриття судового засідання, оголошення головуючим складу суду і роз'яснення права відводу, Зайчук заявив судді відвід, мотивуючи його тим, що дружина судді працює головним бухгалтером на фірмі, зі складу якої була вчинена крадіжка. Суддя на місці виніс постанову, якою залишив заяву про відвід без задоволення і продовжив розгляд справи, постановивши в ній обвинувальний вирок.
Задача №5 Під час з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх в суді доказами, головуючий судового засідання опитав учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме. Обвинувачений Гончарук заявив клопотання про відвід державного обвинувача — прокурора Савчука на тій підставі, що останній проводив досудове розслідування в справі, давав згоду про направлення до слідчого судді клопотання слідчого про обрання щодо нього запобіжного заходу — тримання під вартою, і, на його думку, він не може бути об'єктивним обвинувачем. Суд відхилив клопотання обвинуваченого.
До заняття другого
Задача №6 З будинку культури с. Підгайці Золочівського р-ну Львівської області був викрадений акордеон. На запитання слідчого, хто б міг вчинити крадіжку, директор будинку культури Неписьменний заявив, що підозра падає на мешканця села Рябоконя. Останній у день крадіжки брав у руки акордеон і сказав “Непогано було б придбати таку річ”. Крім того, він у минулому був судимий за крадіжку зерна в колгоспі і взагалі є сумнівною особою. Одержавши ці відомості, уповноважена службова особа (співробітник оперативного підрозділу), за дорученням слідчого, викликав Рябоконя і запропонував йому розповісти, як він викрав акордеон. Рябоконь заперечив свою причетність до крадіжки. Тоді співробітник оперативного підрозділу повідомив, що він затримує його за підозрою у вчиненні крадіжки, після чого доставив затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому була негайно зареєстрована дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого. Про затримання Рябоконя співробітник оперативного підрозділу, який проводив затримання одразу повідомив відповідних осіб в слідчому підрозділі. Через сорок вісім годин з моменту затримання названа вище уповноважена службова особа, що здійснила затримання, за дорученням слідчого доставила затриманого Рибоконя до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.
Задача №7 Під час огляду магазину, з якого було вчинено крадіжку товарів, до слідчого Гирі підійшов громадянин Хмурий і сказав, що бачив, як на світанку його сусід Співак, який працює продавцем у магазині, щось закопував у саду. Хмурий підозрює, що там сусід заховав викрадені ним товари. Припинивши огляд місця події, слідчий взяв понятих і прибув до громадянина Співака в сад, де дійсно виявив викрадені у магазині речі. Присутньому при цьому продавцю Співаку слідчий заявив: “Ви підозрюєтесь у викраденні товарів з магазину. Прошу не відлучатися без мого дозволу з місця проживання і через день з'явитися до до слідчого підрозділу для допиту”. Зайшовши до сільського споживчого товариства, слідчий заявив йому, що продавець Співак підозрюється у вчиненні крадіжки товарів і що він відсторонює його від посади.
Задача №8 Пушкарю висунута підозра у порушенні правил безпеки руху. Під час допиту він дізнався від слідчого, що останній буде проводити слідчий експеримент з метою перевірки показань 60-річного свідка Процик, який стверджував, що бачив автодорожну подію, хоч і перебував на значній відстані від неї. Підозрюваний попросив слідчого надати йому можливість бути присутнім при проведенні вказаної слідчої дії. Слідчий відмовив у проханні, заявивши, що залучення до участі у слідчому експерименті підозрюваного є правом, а не обов'язком і що він вважає, що немає необхідності в залученні підозрюваного до участі у проведенні цієї слідчої дії. Коли ж Пушкар запитав слідчого, чи може він з таким проханням звернутись до прокурора, слідчий відповів, що незабаром розслідування справи буде закінчено і він ознайомить його з усіма матеріалами справи. Коли у нього під час ознайомлення виникнуть які-небудь клопотання або скарги, він вправі їх заявити слідчому або прокуророві.
Задача №9 Кротову, інваліду афганської війни (він був без обох рук і сліпий на одне око), висунута підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб). Після повідомлення про підозру і роз'яснення процесуальних прав, Кротов заявив клопотання слідчому, що він бажає мати захисником свого старого фронтового товариша Співака. Останній працює юристконсультом на підприємстві, вважається висококваліфікованим юристом і сам виявив бажання його захищати. Зі Співаком вони разом воювали і після закінчення військових дій підтримують дружні стосунки. Слідчий роз'яснив Кротову, що за чинним кримінально-процесуальним законодавством захисником може бути лише адвокат — особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, а тому Співак не може бути захисником, оскільки він не має відповідних повноважень. Після такого роз'яснення Кротов заявив, що не бажає мати захисником іншу особу і відмовляється від участі захисника взагалі.
Варіант: Кротов заявив клопотання в судовому засіданні про призначення його захисником професора юридичного університету Іванця, якого він не знав, але знає, що Іванець також є інвалідом війни, і що чув від його знайомих, що останній є чудовим оратором.
Задача №10. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення трьох обвинувачених у вчиненні ними розбійного нападу на магазин у селі Брюховичі, адвокат Співак зробив суду заяву, в якій відмовився від захисту інтересів підсудного Мацюка. Свою заяву адвокат обгрунтував тим, що його підзахисний не визнає пред'явлених йому обвинувачень, хоч досудовим слідством зібрано достатньо доказів, які викривають його у вчиненні злочину, і він (захисник) глибоко переконаний, що підзахисний був співучасником вчинення злочину, а тепер поводиться в судовому засіданні вкрай цинічно і навіть допускає нетактовні зауваження на адресу свого захисника. Суд відхилив прохання адвоката Співака. Наступного дня адвокат вдруге заявив суду, що він відмовляється від прийнятого на себе захисту, оскільки внаслідок виникнення в нього до підзахисного глибокої неприязні, він недостатньо активно, а лише формально захищає підсудного Мацюка. Одержавши і на цей раз відмову в клопотанні, адвокат Співак самовільно залишив судове засідання.
Варіант: адвокат відмовився бути захисником Мацюка на тій підставі, що останній своїми показаннями в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину перекладає на іншого підзахисного — Швайку.
Задача №11 Борновичу, Гірному і Стецюку висунута підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України. Суть підозри полягала в тому, що всі троє перебували в нетверезому стані в будинку культури залізничників і вчинили злісні хуліганські дії: розбили стенд передовиків виробництва; в присутності відпочиваючих затіяли нецензурну лайку, насильно відібрали в одного з музикантів ударні інструменти, завдали йому побоїв, розірвавши при цьому піджак, ходили по танцювальному залу б'ючи в барабани. Коли співпробітниця будинку культури Горбачова підійшла до них і сказала: “Такі гарні хлопці і так погано себе ведуть! Як вам не соромно! ” - Гірний у відповідь на це плюнув їй в обличчя. У процесі розслідування справи потерпілими від хуліганських дій слідчий визнав музиканта Феська за його заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення. Заяву Горбачової визнати її потерпілою слідчий залишив без задоволення. У своїй постанові про відмову у визнанні її потерпілою, слідчий зазначив, що хуліганські дії обвинувачених були спрямовані проти громадського порядку взагалі, а не проти інтересів окремих осіб, присутніх на вечорі в будинку культури. Крім того, обурена поведінкою обвинувачених була не тільки Горбачова, але й багато інших осіб. І коли визнавати потерпілою її, то необхідно це зробити і стосовно інших осіб, які були присутні на вечорі. Заяв же про визнання потерпілими інших осіб не надходило. Горбачова оскаржила дії слідчого прокуророві.
Задача №12 Колективному сільськогосподарському підприємству “Авангард” Золочівського району злочинними діями бухгалтера підприємства була заподіяна матеріальна шкода на суму 25 000 грн. У процесі розслідування цієї справи слідчий, за заявою голови підприємства, виніс постанову, якою визнав підприємство потерпілим. Викликавши голову підприємства, слідчий оголосив йому постанову і роз'яснив процесуальні права й обов'язки потерпілого. У ході їх розмови слідчий заявив, що він міг би визнати підприємство ще й цивільним позивачем, але не хотів цього робити, оскільки права й обов'язки потерпілого нічим не відрізняються від прав і обов'язків цивільного відповідача.
Задача №13 Назаренко заподіяв тілесні пошкодження середньої тяжкості Сивулі і по цій справі суд призначив підготовче судове засідання. Під час проведення підготовчого судового засідання, потерпілий Сивуля пред'явив до обвинуваченого цивільний позов про стягнення з нього 310 грн, витрачених потерпілим на додаткове харчування під час лікування і заявив суду клопотання про визнання його цивільним відповідачем. Висловлюючи свою думку з приводу заявленого клопотання, прокурор заявив, що він не знаходить підстав для його задоволення. Свою думку прокурор обгрунтував такими міркуваннями: потерпілий міг заявити своє клопотання на досудовому слідстві, але цього не зробив; визнання потерпілого ще й цивільним позивачем значно ускладнить судовий розгляд справи; відхилення клопотання потерпілого не відіб'ється на його майнових правах, оскільки відшкодування збитків, завданих злочином можливе і шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства; відхилення клопотання потерпілого не відіб'ється на його правах в процесі, оскільки права потерпілого значно ширші, ніж права цивільного відповідача.
Задача №14 У справі про вчинення квартирних крадіжок слідчий притягнув як підозрюваного двірника Грицика. З'ясувавши кількість вчинених ним крадіжок і розмір викраденого, слідчий виніс постанову, якою визнав Грицика ще й цивільним відповідачем, оскільки він своїми діями заподіяв трьом сім'ям матеріальні збитки на загальну суму 30 485 грн.
Варіант: у цій справі як підозрюваний був притягнутий неповнолітній Кравчик.
Задача №15 Громадянину Кравченку вручено повідомлення про підозру в тому, що він самовільно взяв на вулиці Львова автомобіль марки “Волга”, яка належала агрооб'єднанню “Винниківське” і поїхав до м. Стрий. Перебуваючи в нетверезому стані і не справившись з керуванням, він виїхав в одному з населених пунктів на пішохідну доріжку і збив малолітню Кравець Ліду. Від одержаних ушкоджень Ліда тут же померла. У процесі розслідування справи слідчий встановив, що водій “Волги” залишив машину на вулиці, а сам пішов у кіно, при цьому навіть не замкнувши дверей. Цивільним відповідачем слідчий визнав агрооб'єднання “Винниківське”.
|