Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
І танкових підрозділів
Підвищення вогневих можливостей підрозділів у вогневому бою може досягатись за рахунок вибору або створення сприятливих умов, що мають на них вплив. Зрозуміло, що завжди кращим буде той спосіб бойового застосування підрозділу, коли навіть за однакових вогневих можливостей підрозділ зазнає у бою менших власних втрат. Як уже було з‘ясовано вище, істотну роль у вогневому протиборстві відіграє ефективність вогневого засобу у боротьбі з ціллю за певних умов. Коефіцієнт вогневої ефективності значною мірою впливає на співвідношення втрат, а його величина залежить як від внутрішніх властивостей озброєння танка /БМП/, так і від способу ведення вогневого бою з цілями. Вогнева могутність танків, БМП та інших вогневих засобів визначається не тільки складом комплексу озброєння, а також його технічним станом; якістю підготовки до стрільби, навичками екіпажів у стрільбі. Вони є безпосереднім результатом діяльності командирів та особового складу підрозділів у перебігу бойової підготовки. Коефіцієнт вогневої ефективності навіть у межах одного виду бою не має одного значення і є функцією відстані вогневого бою та способу стрільби. У наступальному бою Ке вогневих засобів у боротьбі з цілям, що обороняються, як правило, менше одиниці і збільшується на менших відстанях. Зрозуміло, що вогневі засобі під час атаки повинні вступати у вогневе протиборство не далі відстані, на якій Ке сягає прийнятних значень. Для сучасних танків, що атакують, такою відстанню у боротьбі з окопаними танками противника, як показують розрахунки, є 800-1000 м. До виходу на такі рубежі необхідно створювати на полі бою такі умови, за яких противник не може спостерігати та вести ефективний вогонь по наших вогневих засобах. Вони створюються під час артилерійської підготовки атаки, своєчасним застосуванням димових завіс, вмілим використанням місцевості тощо. У міру зменшення відстані початку вогневого бою зменшуються переваги того, хто обороняється, оскільки різниця у розмірах вогневих засобів та цілей на малих відстанях уже не відіграє необхідної ролі. Хоча для вогневих засобів у обороні більш вигідним є дальній вогневий бій, робити це не завжди доцільно, зважаючи на надмірні витрати боєприпасів для вирішення вогневої задачі та загрозу передчасного виявлення противника вогневих позицій. З огляду на те, що основні зусилля щодо підвищення захищеності бронеоб'єктів, спрямовані на забезпечення снарядостійкості їх лобових проекцій, більш ефективним є вогонь по цілях на таких курсових кутах, де проекція цілі має досить уразливих місць – борти, корма, верх. Стрільба в уразливі елементи цілі значно підвищує ймовірність її ураження відповідно Ке. Такі умови створюються за рахунок раціонального вибору місцевості для організації оборони, широкого застосування інженерних загороджень, мінно-вибухових полів перед фронтом оборони підрозділів, а також завдяки тісній вогневій взаємодії вогневих засобів підрозділів з вогнем артилерії, ударами авіації. Наявність цих умов примушує противника зменшувати швидкість пересування та маневрувати, тим самим розширюючи ракурси обстрілу цілей, вогневими засобами підрозділу. Одним із шляхів підвищення ефективності вогню танків (БМП) по броньованих цілях є випередження у виявленні їх та відкритті вогню, значення якого особливо зростає із зменшенням відстані вогневого бою і, як наслідок, зменшенням витрат, часу на вирішення вогневої задачі. Найбільша ефективність випереджувального вогню досягається на невеликих відстанях стрільби, коли поряд з підвищеною ймовірністю ураження цілі суттєвим впливовим фактором стає моральний вплив, через те, що вогонь відкривається зненацька. Цей фактор частіше всього використовується в діях вогневих засад. Однак, дальність відкриття випереджувального вогню не повинна бути надто малою, оскільки за значної чисельної переваги сторони, яка наступає, може не вистачити часу на ураження необхідної кількості цілей та недопущення їх прориву через бойові порядки своїх підрозділів. Якщо вогневий засіб випереджує ціль у виявленні та відкритті вогню, коефіцієнт вогневої ефективності збільшується, як це видно із формули: де tУВЗ - середній час випередження /час запізнення цілі з відкриттям вогню/. Як правило, випереджувальний вогонь по танках та БМП, що наступають, відкривають на відстані ефективного вогню, де імовірність ураження цілі одним пострілом досить висока / WЦ1 =0.5/, а час перебування противника в зоні вогню дозволяє кожному вогневому засобу обстріляти не менше трьох цілей. Скорочення часу вирішення танком /БМП/ вогневої задачі, і, відповідно, підвищення його ефективності у боротьбі з цілями досягається: ─ зменшенням витрат часу на підготовку та здійснення першого пострілу по цілі; ─ ураженням цілі з найменшими витратами боєприпасів; ─ підвищенням бойової скорострільності вогневих засобів. Скорочення часу підготовки першого пострілу забезпечується за рахунок: ─ організації дійової розвідки шляхом раціонального розподілу секторів та дальностей спостереження між вогневими засобами, членами екіпажу /десанту/; ─ швидкого та точного цілевказання навіднику-оператору від інших членів екіпажу /десанту, спостерігачів, командирів/; ─ удосконалення навичок екіпажів у діях з озброєнням бойових машин; ─ точного врахування умов стрільби та завчасного введення їх у відповідні пристрої /визначення поправок на відхилення умов від нормальних та введення у прицільні прилади/. Скорочення витрат боєприпасів досягається за рахунок підвищення ймовірностей ураження цілі одним пострілом та обґрунтованого корегування вогню. За визначених сталих характеристик точності стрільби вогневих засобів та могутності боєприпасів більша ефективність вогню забезпечується обстрілом цілей у їх найбільш уразливих ракурсах відносно того, хто стріляє. Прийнятні ракурси створюються за рахунок вимушеного маневрування цілей в зоні обстрілу вогневими засобами, продуманого вибору вогневих позицій та маневру вогневими засобами, тобто тактичними заходами, які передбачаються під час організації бою і реалізуються в бою. Вони повинні забезпечувати повне використання вогневих можливостей кожного вогневого засобу підрозділу. Підвищення бойової скорострільності танка /БМП/ досягається наступними заходами: ─ правильним вибором вогневої позиції /у обороні/, способу стрільби та місця у бойовому порядку /у наступі/ з урахуванням стану ґрунту та напряму вітру, що виключить тривале запилення або задимлення території, яка знаходиться в полі зору під час стрільб із ходу. Вогневі позиції слід обладнувати також з урахуванням впливу пило-димових завад, застосовуючи дернування або поливання ґрунту у зоні розміщення дульного зрізу гармати; ─ раціональним завантаженням боєкомплекту гармат танків, що оснащені механізмами /автоматами/ заряджання; ─ вправними діями екіпажів з озброєнням бойових машин, в тому числі в аварійних режимах. Підвищення вогневої ефективності танків /БМП/ можливо також за рахунок заходів, які утруднюють противнику вирішення вогневої задачі, збільшуючи витрати часу М(t)Ц. Найбільш поширеними серед них є наступні заходи: ─ використання інженерних споруд /окопів/, будівель, рослинних масок та захисних властивостей місцевості для зменшення уразливості своїх вогневих засобів від вогню противника; ─ придушення протитанкових засобів (особливо наземних ПТКР) вогнем артилерії, авіації, танків, БМП, стрілецької зброї; ─ поставлення осліплюючих та маскуючих димових завіс; ─ маневрування своїми вогневими засобами на полі бою (зміна швидкостей та напрямків руху) з метою виходу з-під траєкторій снарядів і ракет противника. Суттєвий вплив на можливості підрозділу має чисельне співвідношення вогневих засобів і цілей, яке безпосередньо визначає співвідношення їх втрат у взаємному вогневому бою. Як було з‘ясовано вище, нестача якості (ефективності) зразків озброєння може компенсуватись їх чисельною перевагою. Зважаючи на невеликі значення коефіцієнтів вогневої ефективності вогневих засобів у наступі / Ке < 1/, створюється їх істотна загально чисельна перевага, яка ще більше підсилюється на ділянках прориву, що скорочує термін вогневого контакту і знищення противника при менших власних втратах. В оборонному бою підрозділ виконує бойові завдання за умов чисельної переваги збоку противника, і основні тактичні заходи повинні спрямовуватись на маневрування засобами та вогнем підрозділів з метою бодай тимчасового позбавлення противника цієї переваги і послідовного вирішення окремих бойових епізодів та завдання в цілому. Успішне вирішення завдання у бойових епізодах потребує локалізації дій на окремих ділянках, бойового порядку з широким застосуванням відповідних заходів - інженерних загороджень, дистанційного мінування, димових завіс, маневрових груп і та ін. Зменшення чисельної переваги противника, який наступає, досягається також за рахунок збільшення його попередніх втрат від усіх наявних засобів ураження під час висування та розгортання та від випереджувального вогню вогневих засобів підрозділу. Збільшення кількості випереджувальних пострілів досягається: ─ шляхом широкого застосування вогневих засад із завчасною підготовкою /вибором/ вогневих позицій та маршрутів пересування засад; ─ удосконаленням інженерного обладнання вогневих позицій з декількома стрільбовими майданчиками, які з‘єднуються закритими від спостереження ходами сполучення; ─ розміщенням основної, запасної, тимчасової вогневих позицій для танків /БМП/ з прихованими маршрутам пересування; ─ організацією спостереження у підрозділах та ефективними діями підрозділів розвідки; ─ шляхом удосконалення засобів та заходів з управління вогнем підрозділів.
|