Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аудит довгострокових та поточних зобов’язань






 

Зобов'язання - це заборгованість під­приємства, яка виникла в результаті подій, що відбулися, і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічну вигоду.

Згідно з П(С)БО 11 «Зобов'язання» з метою бухгалтерського обліку зобо­в'язання поділяються на:

довгострокові (на які нараховуються відсотки та які підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу);

поточні (на них не нараховуються відсотки і термін погашення їх до 12 місяців);

забезпечення (зобов'язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу);

непередбачені зобов'язання (можуть виникнути внаслідок минулих подій та існування яких буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими під­приємство не має повного контролю, або теперішнє зобов'язання, що ви­никло внаслідок минулих подій, але не визнається через малоймовірність використання ресурсів для його врегулювання або неможливість достовір­ної його оцінки).

Основними завданнями аудиту зобов'язань є перевірка:

правильності класифікації зобов'язань в відповідності з нормативними актами;

правильності оцінки відображення зобов'язань в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності; наявності і правильності оформлення первинних документів, які є підста­вою для відображення в бухгалтерському обліку зобов'язань;

правильності використання відповідних рахунків бухгалтерського обліку;

відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку;

своєчасності розрахунків по зобов'язаннях підприємства;

оцінки стану заборгованості підприємства;

оцінки стану внутрішнього контролю і аудиту зобов'язань підприємства.

Аудитор повинен дослідити зобов'язання підприємства на предмет:

1. Оцінки - аудитор повинен проконтролювати правомірність класифікації зобов'язань, тому що від цього залежить оцінка зобов'язань. Так довгостро­кові зобов'язання повинні бути відображені в фінансовій звітності за їх те­перішньою вартістю — дисконтованою сумою майбутніх платежів, яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання. Поточні зобов'я­зання відображаються в балансі за сумою погашення — недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплаче­на для погашення цього зобов'язання. Суми створених підприємством за­безпечень визнаються витратами. Непередбачені зобов'язання відобража­ються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою;

2. Повноти - аудитор повинен впевнитися, що всі довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банків, емісія облігацій, відстрочені податкові зо­бов'язання) відображені в обліку на підставі кредитних угод, статутних до­кументів; що всі рахунки постачальників, підрядників та інших кредиторів з поточних зобов'язань були зареєстровані в журналах (відомостях) надход­ження запасів, відповідних журналах (2, 3) та відомостях аналітичного облі­ку до них; що всі забезпечення, які створені в відповідності з прийнятою обліковою політикою, відображені в бухгалтерському обліку і якщо мали місце непередбачені зобов'язання, то вони відображені на позабалансових рахунках та розкриті в Примітках до фінансової звітності;

3. Фактичної наявності - аудитор повинен впевнитися, що не існує фіктив­них угод на постачання запасів, виконання робіт, надання послуг;

4. Належності - аудитору необхідно впевнитися, що всі зобов'язання належать даному підприємству, а, наприклад, не керівництву, вищестоящій організації;

5. О бережності - аудитор повинен впевнитися, що підприємство не створю­вало забезпечень для покриття майбутніх збитків від діяльності, а створені забезпечення використовувалися лише для відшкодування тих витрат, для покриття яких вони були створені (виплату відпусток працівникам, додат­кове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов'язань, реструк­туризацію, виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо);

6. Правильності відображення - аудитор перевіряє точність і правдивість відо­браження зобов'язань підприємства на дату складання фінансової звітності;

7. Постійності - аудитор контролює додержання постійності обраної обліко­вої політики стосовно зобов'язань (наприклад, постійність при створенні резерву на відпустки працівникам) та визначає вплив зобов'язань на безпе­рервність функціонування підприємства (неспроможність розрахуватися своєчасно по боргах є однією із основних причин банкрутства);

8. Відповідності - аудитор контролює додержання меж звітного періоду;

9. Законності - аудитор здійснює перевірку законності операцій, що призве­ли до виникнення зобов'язань підприємства.

У разі достатності зібраної інформації аудитор висловлює письмово думку стосовно стану та динаміки зобов'язань підприємства, у випадку недостатності інформації - здійснює додаткові аудиторські процедури або при існування суттєвості невпевненості відмовляє в висловленні думки щодо зобов'язань підпри­ємства зокрема, а з урахуванням результатів перевірки інших сегментів аудиту щодо фінансової звітності в цілому.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал