Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Світова валютна (грошова) система діє як грошова система окремої країни і виконує подібні функції.
Призначенням (функціями) будь-якої валютної системи є: · ь сприяння розвитку товарообмінних операцій · ь встановлення правил та механізмів для забезпечення співвідношень між національними грошовими відносинами · ь здійснення платежів для покриття угод · ь забезпечення стійкої одиниці вартості і стандарту відкладених платежів Головне завдання світової валютної системи: · § ефективне опосередкування платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності; · § створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці; · § забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва. · Ключові вимоги, які необхідні для успішного функціонування світової валютної системи: · § Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору. · § Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти. · § Впевненість у міжнародній грошовій системі. Международная валютная система (МВС) — совокупность организаций, правил, обычаев, договорённостей и инструментов, созданных для осуществления валютных отношений между странами; то есть, платежей, сопровождающих международные экономические операции. Настоящая МВС возникла, большей частью, на Бреттон-Вудской конференции (США) в 1944 году, в которой участвовали 29 государств. Её основная задача — производить валютную ликвидность (с помощью золотых резервов, сырья, финансовых активов какой-то одной страны, наднациональных финансовых активов и т. д.), для того, чтобы международная торговля — в частности, расчёты в разных национальных валютах — могла развиваться свободно. Функции настоящей МВС, с более сложной структурой, чем у предыдущих, можно разделить на четыре основные и две производные: 1. Основные: · Регулирование (выправлять реальные диспропорции, замеченные в платёжных балансах, которые влияют на отношения между валютами) · Ликвидность (определять резервные продукты, формы их создания и возможности их использования для покрытия диспропорций платёжных балансов) · Управление (распределять и следить за компетенциями, более или менее сосредоточенными на таких организациях как Международный валютный фонд и центральные банки отдельных стран). · Производить, таким образом, уверенность в стабильности системы. 2. Производные или вторичные функции любой системы: · Назначать доходы от денежной эмиссии, разницы между издержками от эмиссии и стоимостью валюты. · Согласовывать режим валютного курса. Возможно именно эта последняя функция (механизм, через который определяются обменные курсы) является наиболее оспариваемым и переменчивым фактором; в частности, в последние десятилетия обсуждение идёт вокруг трёх моделей: система колеблющихся обменных курсов, в которой стоимость каждой валюты определяется рыночными силами, система фиксированных обменных курсов и смешанная система управляемых курсов, в которой стоимость одних валют колеблется свободно, стоимость других определяется Государством, а стоимость третьих зафиксирована по отношению к другой валюте или группе валют.
|