Склад і структура суспільної географії

У системі географічних наук суспільна географія являє собою складну й розгалужену підсистему або родину географічних дисциплін. Вітчизняна суспільна географія перебуває у стадії становлення та формування. Відповідно, і структурування суспільної географії на даний час розроблене недостатньо і багато в чому лишається пошуковим. Розглянемо кілька прикладів таких розробок.

Б.Б. Родоман (1993) поділяє суспільну географію на 8 головних галузей – “вітей”: 1) географія людських рас; 2) етнічна географія (етногеографія); 3) політична географія; 4) географія розселення; 5) соціологічна географія (соціогеографія) – вивчає просторові процеси і форми життєдіяльності людей; 6) географія культури – вивчає уклад життя, матеріальну та духовну культуру; 7) географія комунікацій; 8) економічна географія.

Досить деталізовану систематику суспільно-географічних дисциплін розробив М.Д. Пістун (1996). Він поділяє суспільну географію на економічну географію, соціальну географію та політичну географію. Додатково виділена група теоретико-методичних дисциплін та група новітніх суспільно-географічних дисциплін, серед яких географія культури, географія інфраструктури, географія органів управління. Показово, що автор виділив і “резервну зону” для тих географічних дисциплін, що нині тільки зароджуються (географія маркетингу та ін.). Основні блоки суспільно-географічних наук – економічна географія та соціальна географія поділені на галузеві та регіональні дисципліни. В цілому М.Д. Пістун виділив близько 30 суспільно-географічних дисциплін. Додатково він поділяє їх на аналітичні (галузеві), синтетичні та методичні.

Більш узагальнену систематику суспільно-географічних дисциплін представляє О.І. Шаблій (1997). У структурі суспільної географії він виділяє її теоретичне ядро – загальна теорія соціально-економічної (суспільної) географії, блоки основних і допоміжних дисциплін, а також групу суміжних дисциплін (рис. 3). Основні дисципліни об'єднані у чотири блоки: 1) географія населення або демогеографія; 2) соціальна географія; 3) економічна географія; 4) політична географія. Допоміжні дисципліни об'єднані у два блоки: 1) методики наукових досліджень; 2) методики викладання суспільної географії. До суміжних дисциплін віднесені такі, що входять одночасно і в географічні, і в негеографічні науки: історична географія; регіональна економіка, геоекологія, геополітика, медична географія, військова географія і т. ін.

Підкреслимо, що кожна географічна дисципліна із блоку основних дисциплін (рис. 3) представлена двома різновидами – галузевим і регіональним: перший характеризує даний компонент, дану галузь як таку, її генезу, особливості взаємодії з іншими галузями, другий показує її геопросторове поширення, особливості територіальної організації. Така специфіка структурування географічних дисциплін пояснюється характерним для географії хорологічним (просторовим) підходом, за яким кожний компонент ландшафтної оболонки розглядають, з одного боку, як її складову, що виконує певні функції та взаємодії з іншими компонентами, а з другого – за геопросторовим поширенням даного компоненту в межах ландшафтної оболонки.

З огляду на молодість суспільної географії для української географічної науки необхідно визначити можливі напрямки її подальшого розвитку та структурування. При цьому слід спиратися на сучасні уявлення про склад і будову ландшафтної оболонки Землі та відповідні представлення предметних областей географічної науки, поділ сучасної географії за загальними напрямками і масштабами досліджень, новітні загальнонаукові підходи та концепції, нові парадигми географії.

Відповідно до структурної будови ландшафтної оболонки в сучасній географії встановлені такі предметні напрями (див. підрозділ II.9): 1) дослідження ландшафтної оболонки в цілому; 2) компонентний підхід; 3) геосферний підхід; 4) геокомплексний напрям; 5) геосистемний підхід. За першим напрямом у фізичній географії з середини XIX ст. започаткована фундаментальна дисципліна “Землезнавство” (нині – загальне землезнавство), яка розкриває природні закони й закономірності функціонування ландшафтної оболонки як цілісного об¢ єкта. У суспільній географії подібний напрям, що представляв би загальні соціально-економічні закономірності організації ландшафтної оболонки, лише розробляється.

Компонентний підхід у суспільній географії розроблений більшою мірою. Численні галузеві дисципліни представляють суспільно-географічні характеристики природного середовища, населення, виробництва, обслуговування, духовної життєдіяльності. Геосферний підхід, який дуже поширений у фізичній географії, для суспільної географії ще лишається пошуковим. З одного боку, вже напрацьовані суспільно-географічні засади просторової організації океаносфери (географія Світового океану), з другого – відсутні геосферні огляди природного середовища, антропосфери, техносфери, соціосфери, прогнозованої ноосфери. У суспільній географії поширений макрокомпонентний підхід, за яким функціонування ландшафтної оболонки представляють як взаємодію природи – населення - -господарства, або ще більш узагальнено – як взаємини суспільства з природним середовищем.

Геокомплексний і геосистемний підходи у сучасній суспільній географії набули значного поширення. Галузеві суспільно-географічні дисципліни вивчають засади формування територіально-виробничих комплексів різних типів і масштабів, територіальних угруповань і кластерів географічних об¢ єктів, територіальних систем виробництва, обслуговування, розселення населення, транспортно-комунікаційних мереж, духовної життєдіяльності, адміністративно-територіального устрою.

Суспільно-географічні дисципліни поділяють за просторовими масштабами характеристик, що відповідають різним рівням територіальної організації суспільства. На глобальному рівні працюють такі дисципліни як географія світового господарства, геополітика, геоекономіка, геософія, глобальні проблеми людства та ін.

Далі йдуть суспільно-географічні характеристики макрорегіонів (Латинська Америка, Близький Схід, Екваторіальна Африка та ін.), країн (країнознавство), регіонів (регіональна економіка, регіональна політика, регіональний розвиток) та локальних

місцевостей (краєнознавство, районне планування та ін.).

Умовні позначення до рис. 3.

І. Допоміжні дисципліни: 1.1. Методика викладання суспільної географії: 1.1.а. методика викладання у середній школі; 1.1.б. методика викладання у вищій школі; 1.1.в. методика популяризації суспільно-географічних знань. 1.2. Методика суспільно географічних досліджень: 1.2.а. методи польових досліджень; 1.2.б. суспільно-географічна картографія; 1.2.в. математичні методи в суспільній географії. II. Географія населення: II.Г.1. демогеографія; IІ.Г.2. етногеографія; ІІ. Г.3. географія трудових ресурсів; ІІ.Г.4. геоурбаністика; ІІ.Г.5. георуралістика; ІІ.Р.1. мікрогеографія поселень; ІІ.Р.2. деморегіоналістика; ІІ.Р.3. демокраїнознавство; ІІ.Р.4. демоглобалістика. ІІІ. Соціальна географія: ІІІ.Г.1. географія сфери послуг; ІІІ.Г.2. географія споживання; ІІІ Г.3. рекреаційна географія; ІІІ.Г.4. географія способу життя; ІІІ.Г.5. гуманістична географія; ІІІ. Г.6. радикальна географія; І.Г.7. географія поведінки; ІІІ.Г.8. географія науки і культури; ІІІ.Г.9. сакральна географія. ІІІ.Р.1. соціальна географія поселень; ІІІ.Р.2. соціально-географічна регіоналістика; ІІІ.Р.3. соціально-географічне країнознавство; ІІІ.Р.4. соціально-географічна глобалістика. IV. Економічна географія: IV.Г.1. географія природних ресурсів; IV.Г.2. географія промисловості; IV.Г.3. географія сільського господарства; IV.Г.4. географія будівництва; IV.Г.5. географія транспорту і зв'язку; IV.Р.1. економічна мікрогеографія; IV.Р.2. економіко-географічна регіоналістика; IV.Р.3. економічна географія країн; IV.Р.4. економічна географія Світового океану; IV.Р.5. економіко-географічна глобалістика. V. Політична географія: V.Г.1. географія політичної думки; V.Г.2. географія політичних партій і рухів; V.Г.3. електоральна географія; V.Р.1. політична мікрогеографія; V.Р.2. політико-географічна регіоналістика; V.Р.3. політична географія Світового океану; V.Р.4. політична географія країн; V.Р.5. політико-географічна глобалістика. VI. Суміжні дисципліни: VI.1. історична географія; VI.2. регіональна економіка. VI.3. районне планування; VI.4. геополітика. VI.5. медична географія; VI.6. військова географія; VI.7. історія географії; VI.8. геософія.VI.9. географічне краєзнавство; VI.10. регіональна соціологія.

Одні суспільно-географічні дисципліни мають тривалу історію свого формування та розвитку. Серед них економічна географія (географія господарства), географія населення, сільського господарства, транспорту, соціально-економічна картографія). Другі – географія культури, географія релігій, рекреаційна географія, геоінформатика, нещодавно сформовані і перебувають на стадії становлення. Є й такі суспільно-географічні дисципліни, що нині зароджуються – геологістика, геоменеджемент, геомаркетинг, географія конкурентних середовищ.

Запам'ятайте:

· Суспільна географія являє собою складну й розгалужену родину географічних дисциплін у складі системи географічних наук.

· Суспільна географія – нова для вітчизняної науки галузь географії, яка перебуває у стадії свого формування та становлення.

· Загальноприйнятої рубрикації суспільної географії та систематики суспільно-географічних дисциплін ще нема. Найбільш розробленими й деталізованими є класифікації М.Д. Пістуна (1996) та О.І. Шаблія (1997).

· Дисципліни, що входять до складу суспільної географії, поділяють на блоки та напрями. Розрізняють блоки загальної теорії суспільної географії(1), основних дисциплін (2), допоміжних (3) та суміжних (4) дисциплін. Напрями серед основних дисциплін утворюють географія населення, соціальна географія, економічна географія, політична географія.

· Допоміжними суспільно-географічними дисциплінами є методика викладання суспільної географії, методика суспільно-географічних досліджень, а в її складі - суспільно-географічна картографія.

· Суміжні суспільно-географічні предмети формуються на стиках географії з сусідніми науками. Серед них історична географія, регіональна економіка, медична географія, військова географія та ін.

· Суспільна географія потребує подальшої структуризації. У її складі поряд з традиційними напрямами виникають нові дисципліни і зароджуються новітні напрями.

· Суспільно – географічні дисципліни систематизують відповідно до структурування ландшафтної оболонки та визначення предметних областей географії:

(1) інтегрований підхід, за яким розглядають ландшафтну оболонку як цілісний об'єкт (загальна суспільна географія);

(2) компонентний підхід (суспільно-географічні характеристики окремих компонентів ландшафтної оболонки);

(3) геосферний підхід (суспільно-географічний аналіз окремих геосфер);

(4) геокомплексний підхід (характеристика територіальних соціально-економічних комплексів);

(5) геосистемний підхід – дослідження суспільно-географічних систем (геосистем) і територіальних структур – геоструктур.

· Суспільна географія оперує укрупненими компонентами – макрокомпонентами ландшафтної оболонки – природа, населення, господарство, які найбільш адекватно представляють предметну область взаємодії природи і суспільства, або природи – населення –господарства.

· Суспільно-географічні дисципліни систематизують за просторовими масштабами характеристик. Відповідно розрізняють групи суспільно-географічних дисциплін глобальних, глобально-регіональних (макрорегіональних), країнознавчих, регіональних; краєзнавчих.

Контрольні питання та завдання

1. Характеризуйте суспільну географію як підсистему (родину) у системі географічних наук.

2. Поясніть молодість суспільної географії як науки у складі вітчизняної географії. Як називались дисципліни що передували суспільній географії у радянський час? Коли відбулися трансформації відповідних назв?

3. За якими ознаками структурує склад суспільної географії Б.Б. Родоман (1993р.).

4. Прокоментуйте систематику суспільно-географічних дисциплін, розроблену М.Д. Пістуном (1996р.). З яких міркувань автор виділяє так звану “резервну зону”?

5. Характеризуйте склад і структуру суспільної географії за О.І. Шаблієм (1997р.). На які блоки та головні дисципліни поділяє автор суспільну географію?

6. Поясніть необхідність дублювання всіх основних суспільно-географічних дисциплін на галузеві та регіональні різновиди, виходячи із предметної специфіки географії.

7. Як можна систематизувати суспільно-географічні дисципліни співставно із структурою ландшафтної оболонки Землі?

8. Наведіть приклади суспільно-географічних досліджень за головними напрямами предметних представлень ландшафтної оболонки Землі: 1) інтегральним – цілісна ландшафтна оболонка; 2) компонентним; 3) геосферним; 4) геокомплексним; 5) геосистемним.

9. Характеризуйте склад допоміжних суспільно-географічних дисциплін.

10. Поясніть механізм формування суміжних суспільно-географічних дисциплін, наведіть відповідні приклади.

11. Чи потрібно включати до складу суспільної географії вивчення природного середовища та його оцінку для життєдіяльності населення? Спробуйте визначити місце такої дисципліни у складі суспільної географії (за рис. 3).

12. Як поділяють суспільно-географічні дисципліни за просторовими масштабами? Наведіть приклади дисциплін, що представляють різні рівні територіальної організації життєдіяльності суспільства.

13. Поясніть необхідність систематики суспільно-географічних дисциплін за укрупненими компонентами (макрокомпонентами) ландшафтної оболонки – природою, населенням, господарством або ще більш генералізовано – за природою та суспільством.