Могмлевского богоявленского братства. Могнлев,

1890 С. 4 — 7). Ем таксама быў распісаны арнаментам,

фігурамі святых (Фурсов М.В. Опксанме Могмлев-

С к о г о музея. Могнлев, 1898. С.5).

7 На жаль, у 1985 г. гэты унікальньі помнік

дойлідства быў знішчаньі пажарам.

Воронов B.C. О крестьянском нскусстве. М.,

С.70.

Klinger W. Jajko w zabobonie ludowym u nas i w

Starozytnosci. Krakow, 1908. S.18.

10 У беларусаў ма Беласточчыме (Польшча) і сёмня

бытуе звычай выносіць вясною «на жыта» рэшткі асвя-

чоных яек (Prszezdziecka М. Pisanki biatostockie / /

PSzL. 1965. Ns 2. S. 102).

Klinger W. Jajko w zabobonie ludowym u nas i w

Starozytnosci. S.10.

Богатырев П.Г. Вопросы теормм народного

Нскусства. М., 1971. С.198.

13 На Беласточчыме (Польшча) захаванне пісанак у

зашклёных ківотах абразоў, якое выконвала калісьці

магічныя функцыі, апошнім часам набыло дэкаратыў-

н ую ролю. У ваколіцах Панявежыса і Купішкіса ў Літве

пісанкамі аздаблялі велікодмыя вербы (Prszezdziecka

М. Pisanki biatostockie. S.102—111). Ha Украіне (у гу-

цулаў) пісанкі развешвалі па сценах (Гоберман Д. Н.

Нскусство гуцулов. М., 1980. С.46).

14 Згодна з В.Шукевічам, на Лідчыне васковая тэ-

хніка была забыта ў ж о ў канцы XIX ст. (Szukiewicz W.

Sposoby farbowania pisanek w p o w. Lidzkim / / Ziemia.

1913. № 19. S.314—315). Відаць, ён м е ў на ўвазе ма-

савасць бытавання, бо і сёммя там м о ж н а адшукаць

майстрых, якія валодаюць гэтай тэхналогіяй.

Haberlandt М. Osterreichische Volkskunst. Wien,

S.159.

16 Bukowska J. Pisanki polskie z X—XIII wieku / /

PSzL. 1958. № 1. S.45—49.

17 Гоберман Д.Н. Нскусство гуцулов'. C.46—48,

In. 174—180.

Stankova J. Lidove umeni z Cech, Moravy a

Slezska. Praha, 1987. S.24.

Ганцкая O. A. Народное мскусство Польшн. M.,

С.162.

Prszezdziecka М. Pisanki biatostockie. 11.14.

Тамсама. C.104.

Galaune P. Lietuviij liaudies menas. Vilnius, 1988.

Lient. XXVII.

Ганцкая O.A. Народное нскусство Польшн.

C.161.

24 Будзан А. Ф. УкраТнські народні скрнні / / Ма-

теріалм з етнографм та мнстецтвознавства Д е р ж. му-

зея етнографнм та худ. промьіслу. КнУв, 1975. С.112.

У народным побьіце ўкраімцаў распісныя скрыні былі

вядомы ў ж о ў XVIII ст. (Герасммчук Р.П. Народне ма-

лювання / / Нарнсн з історі'і украінського декоратн-

вмо-прмкладмого ммстецтва. Львів, 1969. С. 9 7 — 9 8).

Dynowski W. Barwne kufry chtopskie z okolic

Wilenszczyzny i Polesia. Wilno, 1934. S.19.

Тамсама. C.26.

Dynowski W. Sztuka ludowa Wilenszczyzny i

Nowogrodczyzny. Wilno, 1935. S. 30.

Гераснмчук Р.П. Народне малювання. C. 9 5 — 9 9.

Keturka A. Spalva Lietuviij liaudies baldu,

Puosyboje. Vilnius, 1987. II. 99.

Dynowski W. Barwne kufry chtopskie z okolic