Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Джерела обводнення свердловин
Зазначимо, що контурними водами, котрі обводнюють продукцію свердловин, називають пластові води, які початково розміщені за контуром нафтового (газового) покладу, а в процесі його розробки підійшли через продуктивний пласт до інтервалів перфорації видобувних свердловин (див. рис. 1.9, в, г, ґ) [168]. До цього ж типу можна віднести і нагнітальні (запомповувані) води, які обводнюють продукцію нафтових свердловин у разі підходу до них фронту внутрішньоконтурного заводнення. Зазначимо також, що штучне заводнення може застосовуватися і при розробці газоконденсатних родовищ з метою підвищення газоконденсато-вилучення. Монолітним нафтовим (газовим) пластом з підошовною водою в практиці виконання ремонтно-ізоляційних робіт називають колектор, насичений у припокрівельній частині нафтою (газом), а в припідошовній - пластовою водою, в якому нафтова (газова) та водоносна частини не розділені слаб-копроникним прошарком гірських порід товщиною понад 1, 5-2, 0 м (див. рис. 1.9, б) [168]. Як правило, експлуатаційну колону в інтервалі залягання підошовної води не перфорують, а вода надходить у свердловину по негер-метичному кільцевому простору (між колоною труб і стінкою пробуреної гірської породи), рідше - по присвердловинному об'єму породи „конусом". „Нижніми" або „верхніми" водами, що можуть надходити в продукцію нафтових чи газових свердловин, називають пластові води, які насичують водоносний пласт, котрий залягає вище або нижче експлуатаційного продуктивного (нафтового чи газового) пласта і розмежований з останнім слабко- чи непроникними шарами порід товщиною не менше 1, 5-2, 0 м (див. рис. 1.9, д) [168].
Рис. 1.9 — Види водоприпливів у свердловини: а - заколонні перетікання з ниж-чезалеглого пласта; б- приплив підошовних вод; в - обводнення нижнього перфорованого пласта; г - обводнення верхнього і проміжного пластів; г - водоприплив у перфорованому інтервалі продуктивного пласта; д - заколонні перетікання з вищезалеглого пласта; 1 - обсадна колона; 2 - інтервал перфорації; 3 - цементне кільце; 4 - нафтоносний пласт; 5 - літологічний розділ; 6 - водоносний пласт; 7 - напрямок руху води; 8 - можливі літологічні прошарки; 9 - вісь свердловини [168] „Середні" (проміжні) води за таких умов знаходяться між двома продуктивними (нафтовими і/чи газовими) пластами, які розробляються як один експлуатаційний об'єкт. У залежності від впливу на показники розробки родовища видобувану із свердловин разом з нафтою воду слід розуміти як таку, котра бере участь у витісненні нафти (контурна, нагнітальна) і котра не бере такої участі (верхня, середня, нижня і в деякій мірі підошовна) [408].
Причинами обводнювання свердловин є наступні (рис. 1.10): а) надходження нагнітальної і контурної води продуктивним (нафтовим, газовим) пластом (покладом); б) піднімання водонафтового (газоводяного) контакту; в) утворення конуса підошовної води; г) перетікання води негерметичним заколонним простором; ґ) втрата герметичності (суцільності) експлуатаційної колони свердловини. Фактори, що визначають причини і характер обводнювання свердловин і пластів, можна поділити на природні, тобто геологічні, які зумовлені особливостями будови покладів, пластів у цілому та привибійної зони, і штучні, тобто технологічні, які залежать від прийнятої нами системи розробки покладів та технологічних засобів з регулювання експлуатації розкритого пласта і будівництва свердловин [179]. Проявлення цих факторів є взаємопов'язаним.
|