Правовий статус посадових осіб корпоративного підприємства

Посадові особи корпоративного підприємства - це фізичні особи, обрані (призначені) до органів підприємства, які вчиняють дії по виконанню функцій таких органів у межах їх компетенції.

Згідно із ч. 2 ст. 23 Закону про ГТ посадовими особами органів управління товариства визнаються:

- голова та члени виконавчого органу

- голова ревізійної комісії

- голова та члени ради наглядової ради товариства.

Крім того, в АТ згідно із п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ до посадових осіб, крім вищеназваних, належать ревізор АТ, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

По садові особи виконують свої функції в рамках встановленої управлінської ієрархії.

По садові особи по винні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України та установчими документами товариства (ч. 5 ст. 23 Закону про ГТ).

32. Вищі органи управління підприємства

Вищим органом управління корпоративного підприємства є загальні збори. В залежності від організаційно - правової форми корпоративного підприємства назва вищого органу може відрізнятися. Так, в АТ вищий орган має назву «загальні збори акціонерного товариства» (ст. 32 Закону про АТ) або «загальні збори акціонерів» (ст. 12 Закону про АТ), у TOB та ТДВ - «загальні збори учасників» (ст. 58 та ст. 65 Закону про ГТ), у кооперативі - «загальні збори членів кооперативу» або «збори уповноважених кооперативу» (ст. 15 Закону України «Про кооперацію»).

- загальні збори є вищим органом у системі корпоративного управління корпоративного підприємства;

- загальні збори є колегіальним та найбільш репрезентативним органом підприємства - у його роботі можуть брати участь усі учасники (члени) корпоративного підприємства;

- через загальні збори виражається воля та інтереси корпоративного підприємства як суб'єкта права, які не тотожні про стій сукупності інтересів його учасників (членів);

- загальні збори є основною формою реалізації учасниками (членами) права на участь в управлінні корпоративним підприємством;

- особливий порядок утворення - на відміну від інших органів корпоративного підприємства, члени яких обираються(призначаються), загальні збори формуються шляхом складення переліку осіб, що мають право брати в них участь;

- максимальний обсяг повноважень - можуть вирішувати будь-які питання діяльності корпоративного підприємства;

- особлива процедура скликання та прийняття рішень - правила скликання зборів та прийняття рішень є суворо формалізованими.

Посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на по стійній о снові, посадові особи органів прокуратури, суду, державно ї безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, окрім випадків коли вони представляють інтереси держави.

Питання виключної компетенції вищого органу поділяються на дві групи:

- передбачені законом;

- передбачені статутом.

Залежно від періодичності проведення, загальні збори бувають чергові (річні) й позачергові.

За загальним правило м рішення вищим органом приймаються відповідно до статуту корпоративного підприємства відкритим або таємним голосуванням про стою більшістю голосів учасників (членів) підприємства, присутніх на його загальних зборах. У випадках, передбачених законодавством або статутом, для прийняття загальними зборами рішень може встановлюватися більша кількість голосів.

33. Виконавчі органи управління корпоративних підприємств

Виконавчий орган корпоративного підприємства є ключовою ланкою структур и корпоративного управління, о скільки на нього покладається поточне керівництво діяльністю підприємства, що передбачає реалізацію господарських цілей, стратегії і політики підприємства. Саме через нього корпоративне підприємство реалізує господарську право суб'єктність у сфері господарювання, набуває суб'єктивних господарських прав і створює господарські обов'язки.

При прийнятті рішення про створення корпоративного підприємства його засновники одночасно приймають рішення про створення виконавчого органу, його склад, компетенцію та порядок усунення виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Кількісний склад виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом підприємства. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган корпоративного підприємства.

Відомості про створений у корпоративному підприємстві виконавчий орган підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру.

Саме через виконавчий орган корпоративне підприємство найчастіше набуває суб'єктивні права та обов'язки як учасник відповідних відносин і здійснює їх, у т. ч. у сфері господарювання.

Виконавчий орган корпоративного підприємства підзвітний загальним зборам, а в АТ та кооперативі і наглядовій (спостережній) раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені корпоративного підприємства у межах, встановлених статутом і законом.

Членом виконавчого органу може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії корпоративного підприємства. При цьому членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками (членами) корпоративного підприємства.

Члени виконавчого органу корпоративного підприємства можуть бути у будь - який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

34. Наглядова (спостережна) рада

Чинне законодавство передбачає можливість створення у деяких корпоративних підприємствах (АТ, кооператив) наглядового органу в залежності від організаційно-правової форми корпоративного підприємства цей орган може називатися:

- наглядова рада - в акціонерних товариствах (ст. 5 1 Закону про АТ);

- спостережна рада - у кооперативі (ч. Зет. 101, 105 ГКУ, 72ст. 17 Закону України «Про кооперацію»);

- рада товариства (ч. 2 ст. 89 Г КУ).

На практиці створення такого органу в корпоративному підприємстві обумовлюється необхідністю постійного контролю за діяльністю виконавчого органу, а також захисту прав та інтересів учасників (членів) корпоративного підприємства у період між проведенням загальних зборів.

До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених Законом про АТ, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

35. Ревізійна комісія (ревізор)

Для здійснення контролю за фінансово - господарською діяльністю у корпоративному підприємстві може створюватися контрольний орган.

У корпоративному підприємстві контрольний орган може бути колегіальним (ревізійна комісія) або одноособовим (ревізор). При цьому одноособовий контрольний орган - ревізор, згідно із законодавством може створюватися не у всіх корпоративних підприємствах, а тільки в АТ (ст. 73 Закону про АТ) та в кооперативі (ч. 2 ст. 106 ГКУ, ст. 18 Закону України «Про кооперацію»).

Членами ревізійної комісії (ревізором) корпоративного підприємства можуть бути обрані тільки учасники (члени) підприємства.

Може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово - господарської діяльності АТ або на визначений період.

В АТ членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути:

- член наглядової ради;

- член виконавчого органу;

- корпоративний секретар;

- особа, яка не має повної цивільної дієздатності;

- члени інших органів товариства.

У TOB та ТДВ ревізійна комісія може утворюватися загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб.

Членами ревізійної комісії у TOB (ТДВ) не можуть бути члени дирекції (директор).

У кооперативі ревізійна комісія (ревізор) обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у порядку, встановленому його статутом. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор.

Членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління кооперативу чи його спостережної ради.

36. Корпоративний секретар

Корпоративний секретар - це особа, обрана наглядовою радою за пропозицією її голови, яка відповідає за взаємодію АТ з акціонерами та/або інвесторами, сприяє координації роботи всіх органів управління АТ, обміну інформацією між цими органами та акціонерами, готує проекти корпоративних документів, вирішує інші юридичні та організаційні питання, пов’язані з корпоративним управлінням у товаристві.

Правовий статус і компетенція корпоративного секретаря конкретного АТ відповідно до змісту Закону про АТ може визначатися декількома способами:

загальними зборами АТ у статуті товариства;

загальними зборами АТ у положенні про наглядову раду або іншому внутрішньому документі;

наглядовою радою АТ своїм рішенням (положенням, затвердженим наглядовою радою).

Залежно від способу визначення правового статусу і компетенції, а також від змісту конкретних рішень, корпоративний секретар може бути:

окремим органом АТ, передбаченим статутом, а отже і посадовою особою органів управління АТ;

посадовою особою органів управління АТ - членом наглядової ради;

особою, що не має статусу посадової особи органів управління АТ.

При цьому функції корпоративного секретаря особа може виконувати

як працівник, уклавши з АТ трудовий договір, або на підставі укладеного з товариством цивільно-правового договору.

На корпоративного секретаря статутом та внутрішніми документами АТ може бути покладено виконання таких завдань, як:

забезпечення організаційно-технічних та юридичних дій щодо скликання та проведення загальних зборів АТ, засідань наглядової ради, виконавчого органу та ревізійної комісії, організації голосування на них (у тому числі, шляхом опитування членів цих органів АТ), ведення та зберігання протоколів засідань цих органів;

контроль за виконанням рішень наглядової ради, аналіз їх дієвості та ефективності;

виконання обов’язків секретаря загальних зборів АТ;

забезпечення надання своєчасної та достовірної інформації про товариство органам товариства та акціонерам;

забезпечення зв’язку з акціонерами, у тому числі роз’яснення акціонерам їх прав, розгляд звернень акціонерів щодо порушення їх прав;

забезпечення обміну інформацією про діяльність АТ між товариством та іншими заінтересованими особами;

забезпечення збереження інформації з обмеженим доступом (конфіденційної чи таємної);

забезпечення розробки проектів статуту, внутрішніх документів АТ, змін та доповнень до них;

Корпоративний секретар повинен володіти необхідними для виконання своїх завдань знаннями, бездоганною репутацією, а також користуватися довірою з боку акціонерів.

37. Особливості корпоративного управління в персональних господарських товариствах

Характерною рисою корпоративного управління в персональних господарських товариствах (повне товариство, командитне товариство) є відсутність органів управління. У зв'язку з цим ч. 1 ст. 92 ЦКУ, згідно з якою юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, ні на повне, ні на командитне товариство не поширюється.

Повне і командитне товариство мають спрощену систему управління - управління товариствами здійснюються не через структуру органів, а безпосередньо учасниками. Тобто у персональних товариствах саме учасники (всі вони в сукупності або окремі з них) виконують функції органів юридичної особи - представляють товариство у відносинах з третіми о собами, без посередньо здійс нюють підпр иємницьку діяльність, приймають рішення від імені товариства (виражають його волю).

При цьому, якщо в повному товаристві брати участь в управлінні можуть всі учасники такого товариства, то у командитному товаристві управління діяльністю товариства та ведення його справ є виключним правом повних учасників. Вкладники у командитному товаристві окрім того, що не мають права брати участі в управлінні діяльністю товариства, ще й не можуть заперечувати про ти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства припиняються по вніс тю або частково з припиненням діяльності самого товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати витрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю понесені товариством витрати.

38. Компетенція загальних зборів АТ

Загальні збори є вищим органом АТ (ч. 1 ст. 32 Закону про АТ).

Питання ефективного функціонування загальних зборів акціонерів як органу, що реалізує всю повноту влади акціонерів, є надзвичайно актуальним. Це обумовлено передусім правовим статусом акціонерів як осіб, що мають право на участь в управлінні справами товариства. Саме через загальні збори власники акцій можуть реалізовувати своє право на участь в управлінні справами товариства.

Коло нормативних актів, що регулюють різноманітні питання компетенції, підготовки, с кликання та проведення загальних зборів, є складним комплексом взаємопов'язаних кодексів, законів, положень та інших актів.

Зараз ієрархія нормативних актів, що регулюють діяльність АТ, виглядає таким чином:

- Закон України «Про акціонерні товариства»;

- Господарський кодекс України;

- Цивільний кодекс України;

- інші закони;

- підзаконні акти;

- корпоративні нормативні акти АТ.

Оскільки чинні законодавчі акти не регулюють багатьох важливих питань діяльності АТ, великого значення набувають статут та внутрішні положення товариства. (І саме тому товариство повинно правильно та детально викласти необхідні норми в зазначених документах.

Компетенція загальних зборів визначена на законодавчому рівні, однак перелік повноважень, наведених у ч. 2 ст. 883ако ну про АТ, не є вичерпним - допускається встановлення нових додаткових повноважень у статуті товариства.

Всі питання, що належать до компетенції загальних зборів, поділяються на дві групи.

- питання, що належать до виключної компетенції

- питання виключної компетенції поділяються на дві групи:

- передбачені законом;

- передбачені статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону про АТ до виключної компетенції загальних з борів належить:

- визначення основних напрямів діяльності АТ;

- внесення змін до статуту товариства;

- прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

- прийняття рішення про зміну типу товариства; - прийняття рішення про розміщення акцій;

- прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;

- прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;

Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства (ч. З ст. 3 3 Закону про АТ).

До другої групи належать питання загальної компетенції. Загальні збори акціонерів можуть делегувати ці повноваження наглядовій раді або виконавчому органу АТ шляхом прийняття відповідних рішень.

До повноважень цієї групи належать усі інші питання, адже згідно з ч. 1 ст. 3 3 Закону про АТ загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності АТ

39. Скликання загальних зборів АТ

Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати річні загальні збори.

Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше ЗО квітня наступного за звітним року.

Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів належить до виключної компетенції наглядової ради АТ (п. З ч. 2 ст. 52 Закону про АТ).

Скликання чергових загальних зборів повинно відбуватись наглядовою радою щороку у строки, які забезпечуються можливість проведення зборів не пізніше ЗО квітня (абз. 2 ч. 2 ст. 32 Закону про АТ).

Позачергові загальні збори АТ скликаються наглядовою радою (ч. 1ст. 47 Закону про АТ):

- з власної ініціативи;

- на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;

- на вимогу ревізійної комісії (ревізора);

- на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства;

- в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.

Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів АТ може бути прийнято тільки у разі (ч. З ст. 47 Закону про АТ):

- якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками передбаченої абзацом першим частини першої цієї статті кількості простих акцій товариства;

- неповноти даних, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті.

Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду(ч. 6 ст. 47 Закону про АТ).

Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів АТ або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання (ч. 2 ст. 47 Закону про АТ).

У разі якщо протягом 10-денного строку наглядова рада не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів АТ, такі збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають (ч. 6 ст. 47 Закону про АТ).

40. Формування порядку денного загальних зборів АТ

Порядок денний загальних зборів АТ затверджується наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають (ч. 1 ст. 37 Закон у про ЛТ).

Акціонер до проведення зборів за запитом має можливість у порядку, визначеному статтею 36 цього Закону, ознайом йтися з проектом (проектами) рішення з питань порядку денного.

Кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів АТ, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів (ч. 1 ст. 38 Закону про АТ).

Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за сім днів до дати проведення загальних зборів (ч. 1ст. 38 Закону про АТ).

Пропозиція до порядку денного загальних зборів АТ подається в письмовій формі із зазначенням:

- прізвища (найменування) акціонера, який її вносить;

- кількості, типу та/або класу належних йому акцій;

- змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення;

- кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.

Наглядова рада АТ (а в разі скликання зборів на вимогу акціонерів - акціонери, які цього вимагають), приймають рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів. Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів.

У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.

Зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень.

Рішення про відмову у включенні до порядку денного загальних зборів АТ пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, може бути прийнято тільки у разі:

- недотримання акціонерами встановленого Законом про АТ строку подання пропозиції;

- неповноти даних, передбачених Законом про АТ. Мотивоване

рішення про відмову у включенні пропозиції

до порядку денного загальних зборів АТ надсилається наглядовою радою акціонеру протягом трьох днів з моменту його прийняття.

Оскарження акціонером рішення товариства про відмову у включенні його пропозицій до порядку денного до суду не зупиняє проведення загальних зборів. Суд за результатам и розгляду справи може постановити рішення про зобов'язання товариства провести загальні збори з питання, включення якого до порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру.