Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Це метод вирівнювання та розподілу великих ризиків між кількома страховиками
(кожен укладає із страхувальником окрему угоду; може виділятись страховик-лідер, який бере на себе функції організатора) Створення резервів ресурсів на покриття непередбачених витрат дозволяє компенсувати ризик, який виникає в процесі реалізації підприємницької ідеї, компенсувати збої у здійсненні підприємницької діяльності l Часткові ризики - це ризики, які пов'язані з реалізацією окремих етапів (робіт) при здійсненні підприємницької діяльності, але не впливають на реалізацію підприємницької ідеї в цілому l Нейтралізацію часткових ризиків проводять за допомогою методу, який передбачає проведення слідуючих етапів: 1. Розглядається найсуттєвіший ризик, який найбільш впливає на реалізації підприємницької ідеї 2. Розраховуються перевитрати коштів із врахуванням ймовірності настання несприятливих подій 3. Визначаються можливі заходи, які направлені на зменшення ризику 4. Розраховуються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів 5. Порівнюються витрати на реалізацію заходів та величина втрат при виникненні ризику 6. Приймається рішення щодо застосування запропонованих заходів 7. Процес аналізу повторюється для наступного по суттєвості ризику l В плані фінансування підприємницької діяльності обов'язково повинні враховуватись наступні ризики: l ризик нежиттєздатності підприємницької ідеї l податковий ризик l ризик несплати заборгованості контрагентами l ризик незавершення реалізації підприємницької ідеї l Частково захистити реалізацію підприємницької ідеї від таких ризиків можна шляхом отримання відповідних гарантій, які включаються в договори та контракти l Управління ризиком здійснюється на всіх стадіях здійснення підприємницької діяльності за допомогою моніторингу, контролю та необхідних коригуючих дій • Лекція • НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС ТА ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ • ПЛАН 1. Суть НТП та характеристика його напрямів в аграрній сфері 2. Інноваційна стратегія розвитку підприємства 3. Пріоритетні заходи щодо розвитку інноваційної діяльності підприємства • Науково-технічний прогрес - Процес створення нових та вдосконалення існуючих знарядь і предметів праці, технологій виробництва, методів організації та управління діяльністю з метою досягнення економічних та соціальних результатів • Мета НТП • Подальше вдосконалення виробництва • Збільшення обсягів виробництва товарів вищої якості • Одержання вищого прибутку • Зміна виробництва (технології, організації, управління) • Підвищення якості продукції та ефективності її реалізації • Розвиток особистості та нових форми спілкування • Поліпшення добробуту, економія суспільної праці • Поліпшення структури споживання • Форми НТП • Еволюційна форма НТП характеризується поступовим неперервним вдосконаленням традиційних технічних засобів і технологій, нагромадженням цих вдосконалень • Революційна форма НТП пов'язана з виникненням принципово нових науково-технічних ідей і на основі цього зміною поколінь техніки, що використовується і кінцевої продукції • Науково-технічна революціямає ряд особливостей: • перетворення науки у безпосередньо продуктивну силу • скорочення проміжку часу від нового наукового відкриття до його практичного використання • новий стан суспільного поділу праці, який відбувається завдяки перетворенню науки у пріоритетну сферу діяльності • інтеграція науки з виробництвом, а також різних галузей самої науки • якісне перетворення усіх елементів виробництва засобів і предметів праці, самої праці • Основні напрями здійснення НТП в аграрній сфері • Технічний • Технологічний • Агрохімічний • Біологічний • Організаційно-економічний • Технічний напрям передбачає • Подальшу розробку теорії машин, автоматів і автоматизованих систем • Комплексну комп'ютеризацію та автоматизацію агропромислового виробництва • Модернізацію технічних засобів • Електронізацію виробництва • Технологічний напрям – • Розробку ресурсо-, водо-, енергозберігаючих технологій • Розробку теорії і методів програмування врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин на основі технологічних рішень • Агрохімічний напрям – • Розробку безпечних для людей і середовища мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин та тварин • Розробку досконаліших способів їх логістики, зберігання та внесення • Досягнення найбільшого економічного ефекту через найповніше використання поживних речових з добрив та грунтових запасів • Біологічний напрям передбачає • Подальший розвиток селекції, генної інженерії • Розробка нових біотехнологій (амінокислоти, нові грибки, вермикультури) • Створення нових способів діагностики захворювань тварин • Організаційно-економічний – • Вдосконалення форм організації та оплати праці • Розробку точних методів планування і прогнозування виробництва • Удосконалення критеріїв оцінки ринкової позиції підприємства • Забезпечення маркетингових переваг • Удосконалення організації виробничих процесів • Види економічної ефективності НТП Народногосподарська — характеризує відношення ефекту до затрат в масштабах народного господарства. Ефектом є ріст національного доходу, а затратами — сукупність спожитих ресурсів Госпрозрахункова — оцінює результативність затрат в масштабах галузі, підприємства і розраховується, найчастіше, як відношення прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості (рентабельність виробництва і продукції) • Види економічної ефективності НТП Порівняльна — обчислюється у випадку вибору кращого із можливих варіантів заходів НТП, в якості ефекту може бути прийнятий ріст прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанту в порівнянні з іншими, а в якості затрат — додаткові капіталовкладення, що забезпечили це зниження по кращому варіанту • Види економічної ефективності НТП
• 2. Перехід підприємств до інноваційного типу розвитку обумовлено: • Переповненістю світових ринків товарами і послугами (формування своєї ніші) • Здатністю інноваційного товару створювати конкурентні переваги • Світова тенденція індивідуалізації потреб (споживчих характеристик товару) • Прагненням транснаціональних компаній монополізувати ринки (стратегія поведінки для забезпечення стійкості на ринку) • Формування і розвиток інноваційних процесів обумовлюється факторами: • Різноманітність видів продукції та продуктів переробки • Різниця в технологіях переробки • Диференціація регіонів країни за умовами виробництва • Залежність технологій від природних, погодних умов • Різниця в періоді виробництва с.-г. продукції та продуктів її переробки • Територіальна роз'єднаність винаходів від виробників інноваційної продукції • Різний соціальний рівень с.-г. працівників • Відсутність механізму передачі досягнень НТП • Відставання галузі в освоєнні інновацій • Чинники, які сприяють або протидіють інноваційному розвитку • Економічні - відсутність коштів, фінансування проектів • Технологічні - недостатній розвиток матеріальної та науково-технічної бази • Політичні, правові - обмеження антимонопольного, податкового, патентно-ліцензійного характеру (впливає негативно) - законодавче заохочення та державна підтримка інновацій (впливає позитивно) • Організаційно-управлінські - незмінні організаційні структури, невиправдана централізація, авторитарний стиль керівництва, жорстке планування, орієнтування лише на традиційні ринки (негативно) - гнучкість організаційних структур, демократичний стиль виробництва, можливість самостійного коригування планів, достатній рівень автономії • Соціально-психологічні та культурні - негативно: зміна усталених способів діяльності та стереотипів поведінки, побоювання покарань за можливі невдачі - позитивно: моральне заохочення, громадське визнання, створення умов для творчої праці, сприятливий клімат у колективі • Основні критерії інноваційного підприємства • Наукоємність • Конкурентоздатність • Експортабельність • Оновлення продукції • Техніко-економічний рівень продукції • Якість продукції • Інноваційна стратегія підприємництва – інноваційна діяльність організації, спрямована на одержання нових продуктів, послуг і технологій, маркетингу й управління, перехід до нових організаційних структур та застосування нових видів ресурсів і нових підходів до використання традиційних ресурсів • Перехід до інноваційної стратегії розвитку підприємства передбачає • Розробку стратегічних цілей та завдань • Оцінку інноваційного потенціалу • Аналіз тенденцій у маркетинговій діяльності в науково-технічній сфері • Визначення інноваційних стратегій з можливими альтернативами • Підготовку детальних оперативних планів, програм, проектів, бюджетів • Оцінку діяльності підприємства відповідно прогнозів та планів • Внесення відповідних коригувань в цілі та стратегію підприємства в цілому на основі нових умов і можливостей • Види інноваційних стратегій • Традиційна – підвищення якості продукції чи послуг. Це гарантія техніко-технологічного, а згодом економічного відставання • Опортуністська – зусилля спрямовані на пошук видів продукції, яка не потребує великих витрат на дослідження та розробку та дає змогу упродовж певного часу одноосібно працювати на ринку. Грунтується на знані ринкової ситуації, високому техніко-технологічному рівні • Імітаційна – придбання нових технологій через купівлю ліцензій. Дешевше, ніж проводити власні розробки • Види інноваційних стратегій • Оборонна – затратомістка стратегія підвищення технічного рівня діяльності, впровадження досліджень і розробок не для лідерства в галузі, а для утримання стабільної позиції серед інших підприємств у техніко-технологічному розвитку • Залежна – дрібні підприємства виконують замовлення на виробництво нових продуктів • Наступальна – полягає у завоюванні лідерства на ринку. Вимагає високої кваліфікації фахівців, проведення значної внутрішньоорганізаційної роботи • Формуючи стратегію інноваційного розвитку, підприємство використовує комплексний підхід на основі - ринкової складової, яка передбачає всебічний аналіз зовнішнього середовища підприємства, врахування макрофакторів. Підприємство націлене на ринки збуту своєї продукції та пошук нових комерційно привабливих сегментів ринку - ресурсної складової - ефективне використання ресурсів підприємства і виявлення та оцінка його сильних та слабких внутрішніх сторін • Модель інноваційної стратегії залежить від: • Ринкової позиції підприємства • Динаміки ринкових змін • Виробничого та технічного потенціалу підприємства • Стану економіки • Культурного середовища • Управління інноваційними стратегіями – це процес розробки чіткого алгоритму та послідовності впроваджень нововведень у діяльність компанії, впорядкована система стратегічного управління нововведеннями, яка має на меті вивчення основних напрямів діяльності й обґрунтування комплексу заходів щодо реалізації інноваційної стратегії • Переваги та недоліки інноваційних стратегій • Ознаки технологічно ефективного підприємства 1. Зміна стратегічної мети і розвиток засобів її досягнення відповідно до НТП 2. Намагання зберегти завойовані позиції на конкретних сегментах ринку і в той же час спостереження за новими ринками збуту 3. Використання матричної структури управління 4. Широке залучення своїх постачальників до розробки нової продукції і технології 5. Зміна акцентів у конкурентній боротьбі. Поява глобальних ринків, глобальної конкуренції 6. Готовність до сприйняття зовнішніх змін і контакту з фірмами-конкурентами 7. Наявність власної науково-дослідної бази. Технологічно ефективне підприємство виділяє 13% коштів від продажу на її розвиток, неефективне - 3% 8. Паралельність розробки продукту з дослідженням його ринкового потенціалу 9. Наявність кадрів, здатних вирішувати перспективні проблеми 10. Обмін досвідченими спеціалістами між групами досліджень і науково-технічних розробок • 3. Заходи щодо покращення • Дбати про екологізацію виробництва, стимулювати діяльність, спрямовану на збереження довкілля • Збільшення витрат на підготовку фахівців високого класу, тренінги, курси • Мотивація працівників до інноваційної діяльності, зменшення міграції науковців • Розширення джерел фінансування • Заходи щодо покращення • Політика підприємства повинна мати інноваційну спрямованість • Тісне співробітництво з іноземними підприємствами, обмін досвідом • Активізація діяльності технопарків шляхом державної підтримки Дякую за увагу!!!
|