Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






РОЗДІЛ І. Теоретичні засади пізнавальних процесів молодших школярів






ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасні соціально-економічні умови вимагають нового науково-методологічного підходу до організації в школі навчального процесу, який має здійснюватися на принципах гармонізації та гуманізації і бути спрямованим на формування наукового світогляду школяра, виховання в нього активної життєвої позиції. Треба навчати учня орієнтуватися в потоці інформації, самостійно поповнювати свої знання, виявляти творчий підхід до розв’язання навчально-пізнавальних завдань.

При вступі до школи провідною діяльністю 6-річних дітей поступово стає навчальна діяльність, при цьому надзвичайно важливим є не лише забезпечення якісного оволодіння учнями програмною інформацією, але й виховання в них позитивного ставлення до процесу навчання, формування пізнавальної активності і самостійності, розвиток розумових здібностей. Початок навчання у школі для багатьох 6-річних дітей пов’язаний із значними навантаженнями, до того ж характер і темпи оволодіння навчально-пізнавальною діяльністю не завжди відповідають загальній розумовій здатності дітей такого віку до засвоєння знань, умінь і навичок, визначених змістом програми. У зв’язку з цим у них часто виникають різноманітні труднощі. В наш час школа потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б розвиток індивідуальних здібностей і творчого ставлення до життя кожного учня. Іншими словами, школа надзвичайно зацікавлена в знаннях про особливості розумового розвитку кожної дитини.

У зв'язку з цим основною метою психолого-педагогічного супроводу процесу навчання і виховання школярів протягом всього періоду навчання є виявлення індивідуальних варіантів розвитку, своєчасної корекції у разі необхідності. Щоб розвивати ту чи іншу сферу, насамперед, необхідно вміти діагностувати рівень розвитку тих чи інших компонентів її складових. Особливо важливо це в молодших класах, коли тільки починається цілеспрямоване навчання людини, коли навчання стає провідною діяльністю, в лоні якої формується психічні властивості та якості дитини. До приходу в школу дитина відвідувала дитячий садок, розвивалась вдома, збагачував свій кругозір під час спілкування зі старшими дітьми та ровесниками. У кожної дитини сформувався свій певний рівень розвитку пізнавальних процесів.

Проблема пізнавального інтересу - одна з найбільш важких у педагогіці, так як, будучи індивідуально-психологічною характеристикою людини, відображає дуже складні взаємодії психофізіологічних, біологічних і соціальних умов розвитку. Її розробці присвятили свої праці багато вчених: Л.І. Божович, Л.А. Вегнер, Є.М. Кабанова-Меллер, А.А. Люблінська, Г.М. Чуткіна та ін.

Мета нашого дослідження - вивчення особливостей та рівня розвитку пізнавальних процесів у школярів на початкових етапах навчання.

У відповідності з метою дослідження ставляться такі завдання:

1. Вивчити теоретичний аспект проблеми пізнавальних процесів і рівня їх розвитку у школярів на початковому етапі навчання;

2. Діагностувати рівень розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів;

3. Розробити психолого-педагогічні рекомендації за результатами дослідження.

Об'єкт дослідження – пізнавальні процеси.

Предмет дослідження - особливості уваги, памʼ яті, мислення та уяви у дітей молодшого шкільного віку.

 


 

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади пізнавальних процесів молодших школярів


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал