Питання33

Катання на ковзанах - це один з найважливіших видів спортивних вправ.

Воно має циклічний характер, тобто багаторазову повторюваність одних і тих же рухів в одній і тій же послідовності і велику амплітуду цих рухів.

Катання на ковзанах належить до числа природних фізичних вправ, близьких з координації до рухів ходьби і бігу. Тому можна легко освоїти дані вправи, і вони доступні для дитини з різною фізичною підготовленістю.

Катання на ковзанах - прекрасна вправа для дітей і дорослих - також є одним з улюблених видів активного відпочинку. Систематичні заняття на ковзанах позитивно впливають на організм дитини і мають величезне значення для оздоровчого, розумового, морального, естетичного та трудового виховання.

Під час катання на ковзанах можна швидко пересуватися на свіжому повітрі. Це зміцнює здоров'я, загартовує організм, розвиває швидкість, силу, спритність і витривалість. Дитина знаходить бадьорість, легкість при швидкому пересуванні, йому приємно дихати холодним свіжим повітрям.

Холодний, чисте повітря навколишнього середовища сприятливо впливає на організм дитини, загартовує його. Загартовування - це найважливіша оздоровча міра, яка попереджає захворювання. У дітей відбувається суттєва рефлекторна стимуляція рос-га та розвитку, посилюється обмін речовин, підвищується стійкість організму до різних негативних впливів навколишнього середовища, будь то зміна погоди або атмосферного тиску. Це сприяє швидкому пристосуванню до змін зовнішнього середовища без будь-яких порушеньфункціональної діяльності організму.

Т. І. Осокіна підкреслює, що систематичність загартування важлива вже з раннього віку як дієвий засіб проти переохолодження.Організм дитини легше піддається переохолодженню, ніж у дорослих, тому що 80-90% всієї тепловіддачі дітей відбувається через шкіру. Упроцесі катання на ковзанах поліпшуються терморегуляторний процеси. Діти отримують задоволення від катання на ковзанах, стають міцними, спритними і сміливими. У дітей виробляється узгодженість рухів рук і ніг, зміцнюються м'язи спини, живота і формується постава.

Катання на ковзанах сприяє зміцненню м'язового і кістково-зв'язкового апарату нижніх кінцівок. За даними Л. М. Пустиннікової, у дітей зміцнюється звід стопи через постійне чергування напруги і розслаблення м'язів ніг при зміні одноопорного і двухопорного ковзання.Вона відзначає, що під час катання на ковзанах підвищується стійкість вестибулярного апарату, що забезпечує підтримання рівноваги і що дозволяє дітям «легко і вільно маневрувати на льоду, виконувати різні фігури». При цьому як наслідок розвиваються органи дихання, дихальна мускулатура, оскільки дихання узгоджується з рухами. Посилена робота дихального апарату забезпечує хорошу життєдіяльність дитячого організму.

Катання корисно для розвитку тонкої координації і ритмічності рухів. Воно сприяє розвитку різноманітних психофізичних якостей: швидкості, витривалості, сили і спритності. Катання на ковзанах веде до встановлення більш досконалого взаємодії різних відділів центральної нервової системи і підвищує працездатність дитячого організму. Ф. Кирьянова вважає важливим, що дитинство і потреба бігати, стрибати, лазити невіддільні одне від одного. Треба регулювати цю активність руху, особливо у хлопчиків. Один із шляхів регулювання активності - це катання на ковзанах. Воно розвиває інтерес і до інших спортивних іграх. Наприклад, якщо діти займаються грою в хокей, у них виникає інтерес до бадмінтону, кольцеброси; якщо фігурним катанням - до балету, гімнастики.

Під час пересування на ковзанах розвивається просторова орієнтування. Діти вчаться орієнтуватися і більш правильно і економно розпоряджатися своїми діями на великій площі катка серед колективу, що катаються. Вони привчаються оцінювати віддаленість одного предмета від інших і від самого себе, отримують початкові інформацію про швидкість пересування. Це допомагає дітям швидко реагувати на зміну умов під час бігу на ковзанах і розширює їх кругозір.

Л. Н. Пустиннікова вважає, що вміння і навички, отримані на заняттях з катання на ковзанах, використовуються дітьми у самостійній діяльності і в іграх. Діти звикають до дисципліни і акуратності. Вони повинні дотримуватися певних вимог: швидко збиратися на заняття, допомагати іншим дітям шнурувати черевики і входити на ковзанку організовано, а після занять почистити ковзани і акуратно скласти їх у мішок.

Від педагога вони отримують початкові відомості про техніку катання на ковзанах: наприклад, як прийняти вихідне положення, як змінити напрямок руху, підвищувати швидкість і оцінювати рух своїх товаришів.

У дітей під час катання на льоду формуються і цінні особистісні якості характеру. Вони самостійно приймають різні рішення, виявляють винахідливість, сміливість, ініціативу.

. У них формуються навички поведінки в колективі (наприклад, дітям на ковзанці часто доводиться допомагати один одному при шнурування черевик, коли на лід встає початківець ковзаняр). X. Замалетдінова підкреслює, що для морального підтримування і розвитку вольових якостей краще, якщо батьки теж займаються катанням на ковзанах. Це подобається дітям, і вони намагаються наслідувати дорослим.

Цей вид спорту змушує обдумувати свою поведінку і сприяє розвитку працьовитості і товариства, наприклад, якщо випав сніг, діти разом можуть чистити ковзанку або в ясну погоду підмітати і поправляти вали. Діти отримують величезне враження від навколишньої природи і різноманітності самих рухів. Це викликає потужний потік подразнень, що надходять у центральну нервову систему від всіх органів почуттів. У дітей розвивається вміння цінувати прекрасне в природі.

За даними А. Садовської, в результаті катання на ковзанах у дітей можна розвинути спостережливість. Наприклад, у морозний день педагог зверне увагу дітей на те, що каток гладкий, прозорий, ковзани дзвінко ріжуть крижану доріжку. У сніжну погоду він покритий рівним тонким шаром снігу, сніг іскриться і скрипить під ногами. А навесні каток стає пухким, кататися на ньому важче. У зв'язку з цим збагачується словник дітей, в їхньому лексиконі з'являються нові слова і вирази, як, наприклад: «лід виблискує, тріщить, дзвенить... сніг кружляє»і т.д. Катання на ковзанах сприятливо позначається на здійсненні естетичного виховання, чому сприяють музика, танці тахудожня гімнастика, які супроводжують заняття фігурним катанням.

Позитивне значення навчання катання на ковзанах полягає в постійному збагаченні рухового досвіду, формуванні у дитини правильних навичок природних життєво необхідних рухів. Наявність вироблених навичок дозволяє творчо використовувати вміння в залежності від обставин.

У дошкільних установах навчання катання на ковзанах рекомендовано з 5-6-річного віку. Т. І. Осокіна стверджує, що раніше цього терміну навчати дитину катання на ковзанах не можна, тому що він повинен здійснювати на ковзанах важкі рухові координації при малій площі опори, а кістково-зв'язковий апарат нижніх кінцівок ще недостатньо міцний. Катання на ковзанах вимагає підтримки рівноваги при пересуванні на льоду, що створює додаткові навантаження на центральну нервову систему.

Р. Соловейчик писав, що треба навчити кататися на ковзанах кожної дитини з п'яти років, при цьому важливо допомогти йому всерйоз повірити в свої сили, у можливість вільно пересуватися на ковзанах.

А. В. Кенеман і Д. В. Хухлаєва вважають, що вже з трьох років діти можуть навчитися ковзати по льоду на ковзанах і здійснювати прості елементи фігурного катання, але в умовах дитячого саду потрібно кваліфіковане керівництво, щоб попередити виникнення травматизму. Оскільки в цьому віці у дітей слабкі гомілковостопні суглоби і діти ще не можуть самостійно взутися і зашнурувати їх, навчання катанню на ковзанах рекомендується проводити з 5-6 років.

Л. Н. Пустиннікова вважає, що старший дошкільний вік сприятливий для початку занять катанням на ковзанах. Вона це пояснює наступними фактами.

Організм 5-річну дитину цілком підготовлений до оволодіння елементарними навичками.

У цьому віці діти вміють керувати окремими діями цілісного рухового акту, наприклад, зберігати рівновагу, правильно тримати тулуб, дотримуватися напрям поштовху, погоджувати рухи рук і ніг. У них поліпшується моторна пам'ять і розвивається мова.

Л. Н. Пустиннікова розробила послідовність навчання катання на ковзанах. Спочатку дитину слід ознайомити з правилами поведінки на ковзанці, доглядом за ковзанами, одягом; навчити взуватися, шнурувати їх. Потім (задовго до початку навчання катання на ковзанах) педагог розучує з дитиною фізичні вправи, які зміцнюють м'язи ніг, стопи; розвиваючі психофізичні якості - швидкість, спритність та ін З дитиною проводять вправи в приміщенні без ковзанів і на ковзанах; на снігу, на крижаних доріжках. Ці вправи дуже ефективно сприяють освоєнню дитиною техніки пересування на льоду.

Дитину навчають правильному вихідного положення («посадки ковзанярі»); розгону і ковзання на двох ногах; поперемінному відштовхуванню, ковзання на правій і лівій нозі; виконання поворотів направо й наліво; гальмування і зупинок.

Навчаючи катання на ковзанах, педагог використовує різні методи: показ, пояснення, допоміжні засоби; дитина тримається за руки дорослого, за сани-крісла, спеціальні стільці.

Вихователь стежить, щоб діти не перевтомлювалися, тому жорстко дозує час проведення заняття. Воно в міру дорослішання дитини збільшується з 8 до 25-30 хв. Після 5 - 10 хв заняття дитині дають можливість відпочити на лавці протягом 2-3 хв.

Важливо, щоб педагог сам був готовий до проведення занять з навчання катання на ковзанах. Уміння кататися на ковзанах закріплюється в рухливих іграх типу «перебіжки», «Хто швидше» і ін

Важлива роль відводиться роботі з ознайомлення дитини з кращими ковзанярами країни. З цією метою дорослі знайомлять його з виступами спортсменів на змаганнях, відвідують тренування спортсменів на стадіоні; виготовляють альбоми, присвячені кращим спортсменам.