Самооцінювальне дослідження

На базі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру було проведено самооцінювальне дослідження. Дослідження проводилось у вигляді анкети, що має назву «Розвиток життєвих компетенцій учнів 2 – 4 класів». Анкета проведена з метою з’ясування рівня розвитку в учнів 3 класу певних компетенцій (вмінь, навичок, готовностей, здатностей, уявлень). Відмінність її від соціологічної анкети полягає в тому, що учні самі оцінюють свої вміння. Школярам пропонується співвіднести рівень розвитку у них певних компетенцій за шкалою (від 1 до 12 балів), де 1 бал позначає низький рівень розвитку компетенцій, 12 балів – найвищий рівень розвитку компетенцій.

Анкетування виявило такі результати. Рівень розвитку:

1) життєтворчих компетенцій – 33, 3%;

2) компетенцій життєздатності – 65%;

3) компетенцій навчатися впродовж життя – 46, 2%;

4) соціальних компетенцій – 59, 3%;

5) сімейно-побутових компетенцій – 54, 6%;

6) комунікативних компетенцій – 51, 3%;

7) інформаційних компетенцій – 44%;

8) трудових (професійних) компетенцій – 41, 1%;

9) політичних компетенцій – 57, 2%;

10) культурно-дозвіллєвих компетенцій – 53, 3%;

11) екологічних компетенцій – 48, 3%.

Питань, що стосуються полікультурних компетенцій в анкеті не передбачено.

Отримані дані графічно представлені у наступній гістограмі:

Рис. 2. Результати самооцінювального дослідження

В ході аналізу результатів самооцінювального дослідження було виявлено, що на низькому рівні розвинені наступні види компетенцій: життєтворчі компетенції, компетенції навчатися впродовж життя, інформаційні, трудові (професійні) та екологічні компетенції. На задовільному рівні розвинені такі групи компетенцій: соціальні, сімейно-побутові, комунікативні, політичні та культурно-дозвіллєві. Середній рівень – компетенції життєздатності.

У зв’язку з такими результатами надаються наступні рекомендації з метою підвищення рівня розвитку життєвої компетентності учнів 3 класу.

З метою підвищення рівня розвитку політичних компетенцій педагогам рекомендовано наступні форми роботи: уроки-пошуки, розмови по колу, міні-лекції. Вони повинні сприяти підвищенню політико-правової культури учнів, надавати їм знання про державу та закони, прийняті в нашій країні, інформувати про їхні права та обов’язки. Тематика запропонованих заходів може бути така: «Конституція України», «Яким має бути справжній громадянин?», «Чому необхідно підкорятись законам?», «Якою ви уявляєте країну без законів?».

З метою підвищення рівня розвитку життєтворчих компетенцій педагогам рекомендовано наступні форми роботи: уроки-пошуки, розмови по колу, бесіди, мотиваційні хвилинки. Вони повинні сприяти розвитку самостійності учнів та виховувати в них відповідальність за власні дії. Тематика запропонованих заходів може бути така: «Я - самостійна людина», «Відповідальність починається з мене», «Мій життєвий вибір», «Моє майбутнє в моїх руках». Зазначені заходи мають виховувати в учнів відповідальне ставлення до шкільних занять та домашніх завдань та виховати у дітей відповідальність за власні дії.

З метою підвищення рівня розвитку компетенцій життєздатності педагогам рекомендовано наступні форми роботи: бесіди, мотиваційні хвилинки, ігрові ситуації. Вони повинні сприяти розвитку життєвого потенціалу особистості та ефективному вирішенню нею життєвих завдань. Тематика запропонованих заходів може бути така: «Я – творча особистість», «Мій життєвий шлях», «Яким буде моє майбутнє?». Зазначені заходи мають спонукати дітей до творчого розвитку своїх можливостей.

З метою розвитку компетенцій навчатися впродовж життя педагогам рекомендовано проводити з дітьми заходи, що сприятимуть їх соціалізації в суспільстві. Це можуть бути інформаційні та мотиваційні хвилинки, перегляд фільмів про видатних людей, бесіди, листи-роздуми на такі теми: «Навчання - користь», «Навчання – мудрість крізь віки». Вони мають за свою мету інформування учнів про користь навчання, мотивацію їх на позитивно-корисну діяльність. Діти мають усвідомити, що всі люди навчаються впродовж життя, що це надзвичайно корисно.

З метою підвищення рівня розвитку соціальних компетенцій педагогам рекомендується залучати дітей до соціальної активності та мобільності, набуття і виконання соціальних ролей. Необхідно формувати у дітей вміння приймати рішення, прагнути до порозуміння із самим собою, інформувати учнів про ефективні способи досягнення мети, вчити поважати права і обов’язки інших. Можна проводити тренінги взаєморозуміння, бесіди, хвилинки самоаналізу, спрямовані на виконання поставлених завдань.

Щоб підвищити рівень розвитку сімейно-побутових компетенції рекомендовано проводити з дітьми заходи, що сприятимуть формуванню у них відповідальності, самостійності, надавти дітям інформацію про їх сімейні та побутові обов’язки. Це можуть бути: мотиваційні та інформаційні хвилинки, бесіди, диспути, розповіді педагога на тему: «Моя майбутня родина», «Обов’язки членів родини», «Я відповідальний».

З метою розвитку комунікативних компетенцій рекомендовано формувати у дітей комунікативні навички, навички ділового спілкування. Це можуть бути: рольові ігри, тренінги. Комунікативні компетенції повинні розвиватись не лише у спеціально створених умовах, а і у повсякденному житті. Треба показувати дітям позитивні приклади, як вирішувати складні ситуації які виникають.

Щоб підвищити рівень розвитку інформаційних компетенцій рекомендовано проводити з дітьми бесіди, рольові ігри, опитування, що сприяють формуванню у них самостійності, відповідальності. Також з дітьми можна проводити: мотиваційні та інформаційні хвилинки, бесіди на теми: «Як правильно працювати з книгою», «Слово не горобець, вилетить не спіймаєш». Потрібно залучати дітей до самостійного пошуку та опрацювання та зберігання інформації.

Для розвитку трудових (професійних) компетенцій педагогам рекомендується залучати учнів до праці, привчати до самообслуговування, інформувати їх про різноманітні професії, проводити такі заходи як «День добрих справ» та «Лагодимо зламане», проводити мотиваційні хвилинки, колективні обговорення питань, що стосуються праці та відповідальності за неї. Необхідно застосовувати метод заохочення у випадках, якщо є результат трудових зусиль дитини, навіть незначний. Треба сприяти формуванню мотивації дитини до праці, формуванню системи знань, необхідних для трудової діяльності, а також формуванню позитивного досвіду суспільно-корисної діяльності, вміння користуватись набутими знаннями на практиці. Тематика заходів повинна бути спрямована на виконання саме цих завдань. Наприклад: «Праця людей годує», «Допоможи другу», «Чим я допомагаю своїм батькам?».

Розвитку культурно-дозвіллєвих компетенцій сприяють такі види роботи: пошукова діяльність, фантазії на папері, школа ерудиції, бесіда, творчі ігри. Робота спрямована на розвиток у дітей уявлення стосовно організації ними свого вільного часу. Треба залучати дітей до діяльності в позакласний час, відвідування гуртків за інтересами, інформувати про те, як можна провести свій вільний час. Необхідно розвивати в учнів творчу ініціативу, організаторські здібності. Виховні заходи проводити за тематикою: «Що я роблю у свій вільний час?», «Моє хобі», «Мій улюблений гурток».

З метою підвищення рівня розвитку екологічних компетенцій рекомендовані інформаційні та мотиваційні заходи. Наприклад: ігри-змагання, бесіди, круглі столи, листи-роздуми, пошта відвертості, вікторини. Учні повинні бути проінформовані стосовно проблем екології рідного краю та людства взагалі, стосовно складових поняття здоров’я, а також знати, як на практиці покращити екологічну ситуацію та запобігти її подальшому погіршенню. Тематика інформаційних заходів може бути така: «Що таке екологія?», «Екологічна криза, її прояви», «Яку особистість ми називаємо екокультурною?». Тематика мотиваційних заходів: «Чи потрібно гармонізувати взаємодію людини і природи?», «Що особисто я роблю для покращення екологічного стану мого рідного міста?», «Чому треба добре ставитись до природи?».