Мета роботи. Набути практичні навики діагностування двигуна за величиною компресії та витоком повітря.

Набути практичні навики діагностування двигуна за величиною компресії та витоком повітря.

2 Зміст роботи

1) Діагностування двигуна за величиною компресії;

2) Діагностування двигуна за витоком повітря приладом К-69М.

3 Теоретичне обґрунтування роботи

Для визначення технічного стану двигуна здійснюють діагностику його кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів і за рядом побічних показників визначають працездатність двигуна. Компресію перевіряють у тих випадках, коли двигун не розвиває повної потужності, збільшуються витрати оливи і пального, двигун має димний випуск відпрацьованих газів.

Перевірка за величиною компресії є найбільш простим і поширеним методом діагностики кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів. Компресія є показником герметичності та характеризує стан циліндрів і клапанів.

Величина компресії залежить від багатьох факторів. Компресія двигуна різко збільшується при збільшенні його температури до +70°С і швидкості обертання колінчастого вала до 250 хв^-1. Тому, щоб одержати порівнювані результати, необхідно компресію визначити на прогрітому двигуні, а швидкість обертання колінчастого вала прийняти такою, яку для цього двигуна забезпечує справний стартер та справна заряджена акумуляторна батарея.

Різке зниження компресії (на 30-40%) вказує на поломку кілець або на залягання їх в поршневих канавках. Компресію виміряють за допомогою компресометра (манометра, фіксуючого максимальний показник, див. рисунок 2.1) або компресографа (записуючого манометра, див. рисунок 2.2), з’єднуючи його з циліндром двигуна через отвір для свічки запалювання або форсунки. Колінчастий вал обертають стартером. У дизельних двигунах компресію перевіряють на мінімальних обертах холостого ходу.