Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема .Орієнтування на місцевості .Способи орієнтування на місцевості.






Мета: поглиблення та систематизація знань про способи орієнтування та визначення напрямків; формування поняття «азимут» і навичок його визначення; розвиток практичних умінь орієнтуватися в критичних ситуаціях.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, топографічна карта, компас, гномон, транспортир.

Опорні поняття: план, карта, сторона горизонту, компас.

Базові поняття: орієнтування, азимут, гномон.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Взаємоперевірка (робота в парах)

Учні ставлять один одному тестові запитання, підготовлені вдома.

2. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

• Що таке план місцевості?

• Що таке географічна карта?

• Що таке горизонт?

• Які ви знаєте сторони горизонту?

• Що означає «орієнтуватися на місцевості»?

• Які способи орієнтування на місцевості ви знаєте?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Кримські гори, розташовані на півдні Кримського півострова, — мальовничий район нашої країни, улюблене місце відпочинку туристів. У горах прокладені численні туристичні маршрути різних категорій складності. В усі пори року цими маршрутами вирушають туристичні

групи як у супроводі досвідчених керівників-провідників, так і самостійні. Та в усі пори року в горах постійно чергує спеціальна служба порятунку. На жаль, ця служба не залишається без роботи, оскільки періодично в горах губляться люди. Чому ж так трапляється? Справа в тому, що в горах погода дуже мінлива. Туман, злива, ураганний вітер і сніг можуть раптово наздогнати непідготовлених мандрівників. І тоді від того, наскільки мандрівники вміють поводитись у критичній ситуації, орієнтуватися на місцевості, користуватися планом і картою, часто залежить їхнє життя. Сьогодні на уроці ви набуватимете саме тих навичок, які можна віднести до навичок виживання.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Формування поняття «орієнтування на місцевості».

2. Способи орієнтування на місцевості.

(Прийом «Мозкова атака»)

Усі названі способи записуються на дошці.

3. Найнадійніший спосіб орієнтування — за компасом.

(Робота в групах)

Учитель пропонує кожній групі розробити план орієнтування за компасом.

4. Формування поняття «азимут». Визначення азимуту за планом.

(Робота з підручником)

5. Інші способи орієнтування.

Учитель розподіляє по групах способи орієнтування, записані на дошці, і дає завдання охарактеризувати ці способи, якщо можна, наочно показати, використовуючи текст підручника та знання, отримані на уроках природознавства.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Картографічний диктант»

1. Намалюйте план руху школярів в М 1: 10 000 (або М 1: 20 000).

Загін школярів вийшов зі школи в західному напрямку і пройшов

500 м лугом до річки, яка протікає з північного заходу на південний схід. Перейшовши річку дерев’яним містком, школярі повернули на південь і пройшли 1 км стежкою через мішаний ліс до джерела. Від джерела за азимутом 50 ° вони подолали 200 м лісом і вийшли біля будиночка лісника.

 

* Прийом «Клуб знавців»

(Робота в групах)

Час обговорення відповіді на запитання — 1 хвилина. Відповіді записуються на аркуші.

1. Назвіть якнайбільше способів орієнтування за місцевими ознаками.

2. Ви знаєте, наскільки мінлива погода та як важливо, особливо в умовах походу, вміти передбачувати її зміни. Назвіть якнайбільше місцевих ознак погіршення погоди.

3. Уявіть собі, що ви вирушаєте в подорож за певним маршрутом. Складіть перелік правил для учасника маршруту.

4. Складіть для членів другої групи завдання з орієнтування. Перевірте правильність його виконання.

2. Підпишіть на схемі основні та проміжні сторони горизонту.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості. З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.

• Надійним способом орієнтування є орієнтування за компасом. За допомогою компаса визначають азимут — кут між напрямком з певної точки на північ і напрямком на предмет, розташований на місцевості.

• У разі орієнтування за місцевими ознаками можливі погрішності, тому для більш точного визначення сторін горизонту необхідно використовувати кілька ознак.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Принести кравецькі сантиметри (або рулетки).

• Скласти задачу на орієнтування та навести схему її розв’язування.

• Виготовити найпростіший магнітний компас.

Додатковий матеріал до уроку

• Магнітний компас було винайдено в Китаї. У китайських джерелах, вік яких 4 тис. років, є згадка про великий глиняний горщик, який караванники «бережуть більше за всі свої дорогоцінні вантажі». В ньому «на дерев’яному поплавці лежить коричневий камінь, що полюбляє залізо. Він, обертаючись, весь час указує мандрівникам у бік півдня, а це, коли не видно Сонця та не видно зірок, рятує їх від багатьох лих, виводячи до колодязів та спрямовуючи на правдивий шлях».

Уже на початку нашої ери китайські вчені почали створювати штучні магніти, намагнічуючи залізну голку. У Середземномор’ї компас з’явився приблизно в ХІІ ст. З XIV ст. компас має шкалу. Припускають, що італійський майстер Флавіо Жиойя скріпив магнітну стрілку з паперовим колом і по краю цього кола наніс градусні поділки, а до його центра провів промені, що відповідають 32-м напрямкам — румбам, для більш зручного спостереження за показниками приладу під час визначення напрямку вітру. На паперове коло майстер також наніс рисунок, який отримав назву «роза вітрів» і став емблемою всього, що пов’язано з далекими подорожами.

• Традиційне зафарбування південного кінця стрілки компаса в червоний колір, а північного — в чорний є відгомоном стародавніх часів. Ще в ассирійському календарі північ називався Чорною країною, південь — Червоною, схід — Зеленою, а захід — Білою. Відповідно фарбували міські ворота в давньому Китаї.

• Якщо немає компаса, то зорієнтуватися на місцевості можна за допомогою годинника. Для цього годинник розташовують у горизонтальній площині та повертають так, щоб часова стрілка була спрямована на Сонце. Кут між часовою стрілкою та напрямком на цифру «12» циферблата потрібно поділити навпіл. Бісектриса кута співпаде з південною лінією, що вказує напрямок «північ — південь», причому південь буде на тому кінці лінії, яка ближче до Сонця. (Положення хвилинної та секундної стрілок не враховуються.)

• Для орієнтування в горах слід пам’ятати, що південні схили гір набагато раніше звільняються від снігу, ніж північні. На південних схилах деяких глибоких ущелин сніг лежить упродовж цілого літа, утворюючи сніжники. Більше льодовиків розташовано на північних схилах гір, снігова лінія тут розташована нижче, ніж на південних. У лісних районах на південних схилах ростуть переважно дуб і сосна, а на північних — піхта та ялина. На південних схилах гір альпійські та субальпійські луки піднімаються вище, ніж на північних.

• У горах є свої особливі ознаки зміни погоди. Якщо в долині вночі та вранці був туман, який зник після сходу Сонця, буде гарна погода. Якщо вздовж гірського хребта спостерігається інтенсивне збільшення хмарності, що поступово затягує горизонт, слід незабаром очікувати на опади. Поява сочевицеподібних хмарин з підвітряного боку гірської вершини обіцяє погіршення погоди.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал