навчальний рік

Для студентів магістрантів 2-го року навчання історичного факультету Львівського

Національного університету імені Івана Франка

навчальний рік

Нормативний курс “Методологія історії” викладається для студентів-істориків на рівні магістра у 1-му семестрі 2-го року навчання в обсязі 32 лекційні години із заключним письмовим іспитом.

Цілі курсу. Сформувати у студентів уявлення про історію зародження і розвитку історичних знань, сучасний стан теоретичних підстав історіографії в її різних формах і напрямах. Розглянути основні підходи до вивчення і розуміння минулого, як вони формувалися і поширювалися з найдавніших часів до наших днів. Представити головні положення теоретичної частини історіографії - об’єкта, суб’єкта, методів, особливостей творення історичних знань, їх структури і соціальних функцій. Створити цілісну картину фахової історіографічної діяльності історика. Визначити роль історії у системі інших гуманітарних і соціальних наук.

Вимоги курсу. Лекції: Передбачають систематичний і послідовний виклад навчального матеріалу з обов’язковим відвідуванням студентів та інтерактивною формою їх проведення (проблемні ситуації, запитання, уточнення, пропозиції).

Самостійна робота: Студент зобов’язані ознайомитися й опрацювати основну частину рекомендованої наукової літератури, конспекти лекцій і на цій основі вміти логічно і змістовно дати відповіді на питання під час письмового іспиту, підготувати і захистити самостійно підготовлений реферат-есей.

Контрольний реферат (есей): Упродовж семестру студенти повинні опрацювати вказану викладачем наукову та допоміжну літературу з цього курсу і підготувати письмову роботу, яку запропонує викладач на початку викладання. Умови написання реферату-есею подано нижче разом з методичними рекомендаціями.

Іспит: Підсумковий іспит відбувається наприкінці семестру й складається з двох частин - текстової частини з відповідями на питання, яка демонструє знання студентом основних положень курсу, й співбесіди викладача зі студентом.

Складники курсу.

Участь у лекційних заняттях (питання, обговорення, відповіді) - 20%

Захист есею (реферату) - 30%

Іспит (письмова робота і співбесіда) - 50%

Оцінювання якості знань студентів з курсу “Методологія історії” у відповідності з нормативними документами проводиться за рейтинговою системою зі шкалою від 0 до 100 балів. Остаточний рейтинг складається з рейтингу навчання студента впродовж семестру, захисту підготовленого есею та його рейтингу на іспиті. Рейтингова оцінка виконання навчального плану студентом оголошується всім студентам двічі впродовж семестру (останній раз Опісля завершення лекційного курсу), відповідні дані подаються в деканат.

Остаточна рейтингова оцінка складається з оцінки поточного контролю навчання студентів (максимум 50 балів) і оцінки знань під час письмового іспиту (максимум 50 балів).

Семестровий контроль навчання студентів (50 балів) складається з двох частин:

1) відвідування лекцій і виконання навчальних завдань викладача - максимально 20 балів. Пропуски лекційних занять, відповідно, зменшують рейтингову оцінку з цього компонента (один пропуск - 2 бали);

2) виконання письмової творчої роботи (реферату-есею) на тему, запропоновану викладачем - максимально 30 балів.

Таким чином, студент може набрати впродовж семестру максимально 50 балів. При наборі впродовж семестру менше 21 бала студент вважається таким, що не виконав навчального плану і автоматично ОТРИМУЄ ОЦІНКУ “незадовільно” з правом складати іспит тільки за формою № 2.

Під час письмового іспиту студент може набрати максимально 50 балів і підвищити загальну оцінку з даного курсу.

Література і методичні рекомендації з написання контрольних есеїв (рефератів) з курсу «Методологія історії»

Контрольні реферати (есеї) повинні бути представлені студентами у формі аналітичної розвідки щодо інтерпретації та розуміння вживаних в історичній науці термінів і понять, що визначені лектором у спеціальному списку.

Реферат-есей повинен бути набраним на ПК текстом у форматі «Word» (або інших редакторських форматах) на аркушах А-4, поля згори і знизу 20 мм, зліва 30 мм, справа 15 мм, кегль 14, інтервал 1, 5, обсягом не більше 3-х аркушів, і складатися з: 1) титульної сторінки зі стандартними атрибутами (університет, кафедра, дисципліна, навчальна дисципліна, тема, виконавець, місто і рік), 2) тексту реферату - 2-3 аркуші (не більше 3 аркушів!), 3) списку використаної додаткової літератури (якщо така є), який не повинен бути розлогим (1-5 позицій, включаючи інтернет-видання).

Основна частина реферату не повинна обов’язково містити план чи структурні підрозділи, а також посилання. Але в ході творення тексту необхідно обов’язково відбити наступні питання:

❖ Походження (етимологія) поняття (терміну);

❖ Визначення обраного для аналізу поняття (терміну), його відмінні визначення;

❖ Інтерпретація і розуміння студентом обраного для аналізу поняття (терміну);

❖ Добрано і наведено приклад(ди) застосування обраного поняття (терміну) в науково-історичній літературі;

❖ Умістити список використаної наукової та додаткової літератури, яка була використана для підготовки есею.

Реферат-есей готується до кінця шостого тижня викладання навчальної дисципліни і в готовому вигляді (роздруківка) подається особисто лектору.

Список понять і термінів, запропонованих студентам для підготовки контрольного реферату-есею:

1. Історія

2.Історик

3. Історичний дискурс

3. Історичний текст

4. Історичне дослідження

5. Історичне пізнання

6. Історичне пояснення

8.Історична інтерпретація

9. Історична теорія

10.Історична методологія

11. Історичний метод

12 Історичний об’єкт

13. Історичний суб’єкт

14. Історична аксіологія

15. Історична антропологія

16 Історичне конструювання

17. Історична ідентичність

18.Історична пам’ять

19. Історична культура

20. Історична логіка

21. Історичний синтез

22 Історичний факт

23. Історична реконструкція

24. Історичне знання

25. Історичне джерело

26 Історична епістемологія

27. Історична наука

28Історична культура

29. Історична наррація

30. Історичне середовище

31. Історична правда

32.Історична політика

33. Історична культура

34. Історичний розвиток

35. Історична семантика

36 Історична гносеологія

37. Історичний образ

38.Історична ідентичність

39. Історична соціологія

40. Історична свідомість

41. Історична риторика

42 Історична ідея

43. Історична думка

44. Історичне мислення

45. Історичний час

46. Історичний простір

47. Історична періодизація

48.Історична онтологія

49. Історична культурологія

50. Історична бібліографія

51. «Вісьовий час»

52 Історіографія

53. Історичний романтизм

54. Історичний позитивізм

55. Історичний неоромантизм

56 Історичний неопозитивізм

57. Історизм

58. Історицизм

59. Модернізм

60. Постмодернізм

61. Структуралізм

62 Постструктуралізм

63. Конвенціоналізм

64. Нарративізм

65. Провіденціалізм

66 Натурфілософія

67. Історична хроніка

68. Агіографія

Допоміжна література:

* Анкерсмит Ф.Р. История и антропология: взлет и падение метафоры. Москва, 2003.

* Анкерсмит Ф.Р. Возвышенный исторический опыт. Москва, 2007.

* Антипин Г. А. Историческое прошлое и пути его познания. Новосибирск, 1987.

* Афанасьев Ю.Н. Историзм против эклектики. Французская историческая школа “Анналов” в современной буржуазной историографии. Москва, 1980.

* Барг М.А. Категории и методы исторической науки. Москва, 1984.

* Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. Москва. 1987.

* Бернгейм. Введение в историческую науку. [Москва, 1908].

* Блок М. Апология истории или Ремесло историка. Москва, 1973.

* Боллинброк. Письма об изучении и пользе истории. Москва, 1978.

* Бондаренко Г. Історичне пізнання: питання теорії і практики. Луцьк, 1998.

* Бродел ь Ф. Матеріальна цивілізація. Київ, 1995-1998. Т. 1 -3.

* Вайнштейн О.Л. Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в XIX-XX вв. Ленинград, 1979.

* Вебер М. Работы М. Вебера по социологии, религии и культуре. Москва, 1991.

* Вен П. Как пишут историю: Опыт эпистемологии. Москва, 2003.

* Верменич Я. Локальна історія як науковий напрям: традиції й новації. Київ, 2012.

* Вжосек В. Історія - Культура - Метафора. Постання некласичної історіографії. Про історичне мислення. Київ, 2012.

* Гадамер Х.Г. Истина и метод: основы философской герменевтики. Москва. 1988.

* Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность. Социология М.Вебера и веберовский ренессанс. Москва, 1991.

* Прц К. Інтерпретація культур: Вибрані есе. Пер. з англ. Н. Комарова. Київ, 2001.

* Грушин Б.А. Очерки логики исторического исследования. Москва. 1961.

* Губман Б.Л. Смысл истории: очерки современных западных концепций. Москва. 1991.

* Гулыга А.В. Искусство истории. Москва, 1980.

XX век: Методологические проблемы исторического познания / Под ред. А.Л. Ястребицкой. Москва, 2001-2002. Часть 1-2.

Доманська Е. Історія та сучасна гуманітаристика: дослідження з теорії знання про минуле / Переклав В. Склокін; редактори В. Склокін і С. Троян. Київ: Ніка-Центр, 2012. Дорошенко Н.М. Методология истории как система. Калинин, 1985.

Дорошенко Н.М. Становление и развитие методологии истории. Учебное пособие. Калинин, 1987.

Дюркгейм Э. О разделении общественного труда, метод социологии. Москва. 1974. Дьяков В. А. Методология истории в прошлом и настоящем. Москва, 1974.

Еване Р. Дж. На захист історії / З англ, переклав Віктор Дмитрук. Львів, 2008. Егорова В.С. О природе исторического познания. Москва, 1986.

Ерофеев Н.А. Что такое история? Москва, 1976.

Зиммель Г. Проблемы философии истории (этюд по теории познания). Москва,

1898.

* Иванов В.В. Методология исторической науки. Москва, 1985.

Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. Москва, 1996. Историческая наука на рубеже веков / Под ред. А.А. Фурсенко. Москва, 2001. Казаков Р.Б., Медушевская О.М., Румянцева М.Ф. Я иду на занятия... по методологии и теории истории. Москва, 2002.200 с.

Кантор К.М. История против прогресса: опыт культурно-исторической генетики. Москва, 1992.

* Кареев Н. Историка (Теория исторического знания). Санкт-Петербург, 1916.

* Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. Москва. 1987.

* Колінгвуд Р.Д. Ідея історії. Київ, 1996.

* Коннертон П. Як суспільства пам’ятають. Київ, 2004.

* Колосов I I. Как думают історики. Москва, 2001.

* Колосов Н. Хватит убивать кошек! Критика социальных наук. Москва, 2005.

* Ланглуа Ш. и Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. Санкт-Петербург, 1899.

* Лооне Э. Современная философия истории. Таллин, 1980.

* Лосев Л.Ф. Античная философия истории. Москва, 1977.

* Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія. Критика новітньої німецької філософії в особі її представників Л.Фейербаха, Б.Бауера і Штірнера і німецького соціалізму в особі його різних пророків // Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. Київ, 1959. Т.3.

* Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки. Київ, 1977.

* Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання історії. Київ, 1983.

* Могильницький Б. А. и др. Американская буржуазная “психоистория”. Критический очерк. Томск, 1985.

* Могильницкий Б.А. Введение в методологию истории. Москва, 1989.

* Мучник В.М. В поисках утраченного смысла истории (Генезис и эволюция исторических взглядов А.Д.Тойнби). Томск, 1986.

* Ортега-і-Гасет X. Вибрані твори. Київ, 1994.

* Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. Київ, 1996.

* Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Київ, 1994. Т.1-2.

Порк А. А. Историческое объяснение, критический анализ немарксистских теорий. Таллин, 1981.

* Пріцак О. Історіографія та історіософія М.Грушевського. Київ, 1991.

* Ракитов А.И. Историческое познание. Системно-гносеологический подход. Москва, 1982.

* Реконструкція світоглядних парадигм (нові тенденції в західній філософії). Київ.

1995.

Репина Л.П., Зверева В.В., Парамонова М.Ю. История исторического знания. Пособие для вузов. Москва, 2004.

* Румянцева М.Ф. Теория истории. Москва, 2002.

Рюзен Й. Нові шляхи історичного мислення. Львів: Літопис, 2010.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама сучасної науки / З французької переклав Віктор Шовкун. Київ, 1998.

* Савельева И.М., Полетаев А.В. Функции истории. - Москва, 2003.

Савельева И.М., Полетаев А.В.Знание о прошлом: теория и история. В 2-х т. - Санкт Петербург, 2003. - Т. 1-2.

* Санцевич А.В. Методика историчесокго исследования. Киев, 1990.

* Смоленский Н.И. теория и методология истории: учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Москва, 2008.

Современная зарубежная немарксистская историография. Критический анализ. Москва, 1989.

* Тельвак В. Історіософія та методологія історії. Частина 1. Історіософія. Конспект лекцій. Дрогобич, 1999.

* Тойнбі А.Д. Дослідження історії. Київ, 1995. Т.1-2.

* Уайт X. Метаистория. Историческое воображение в Европе XIX века. Екатеринбург. 2002.

* Українська історіографія на зламі XX і XXI століть: здобутки і проблеми. Колективна монографія за редакцією Леоніда Зашкільняка. Львів, 2004.

* Февр Л. Бои за историю. Москва. 1991.

* Фрай Н. Великий код: Біблія і література. Львів: Літопис, 2010.

* Фромм Э. Бегство от свободы. Москва. 1990.

* Шапиро А.Л. Историография с древнейших времен по XVIII век. Курс лекций. Ленинград, 1982.

* Шмаков В.С. Структура исторического знания и картина мира. Новосибирск, 1990.

* Ясперс К. Смысл и назначение истории. Москва, 1991.

* Яковенко Н. Вступ до історії. Київ, 2007.

* Barraсlough G. Main Trends in History. London, 1978.

* Breisach E. Historiography: Ancient, Medieval and Modem. Chicago and London, 1983.

* Burke P. New Perspectives on Historical Writing. Cambridge, 1991.

* Evans RJ. In Defense of History. New York and London, 1999.

* Fukuyama F. The End of History and the Last Man. London, 1992.

* Grabski A.F. Dzieje historiografii. Wprowadzenie Rafał Stobiecki. Poznań, 2003.

* Historians on History. An Anthology edited and introduced by John Tosh. London, 2000.

* IggersG.G. Historiography in the Twentieth Century: From Scientific Objectivity to the Postmodern challenge. Honover and London, 1997.

* PomorskiHistoryk i metodologia. Lublin, 1991.

* Topolski J. Jak się pisze i rozumie historię. Tajemnice narracji historycznej. Lublin,

1996.

* WilsonN.J. History in Crises? Recent Directions in Historiography. New Jersy, 1999.

* WrzosekW.O myś leniu historycznym. Bydgoszcz, 2009.

Питання, які винесено на іспит з дисципліни «Методологія історії» (магістри)

1. Об’єкт і предмет вивчення методології історії.

2. Складові частини методології історії.

3. Відмінності між історією, методологією історії, історіографією.

4. Відмінності між методологією історії, філософією історії, історіософією.

5. Об’єкт і предмет пізнання в історії (широке і вузьке розуміння).

6. Закон і закономірність в історії.

7. Роль особи в історії.

8. Особливості наукового пізнання в історії.

9. Суб’єкт пізнання в історії (структура світогляду і творча активність).

10. Рівні історичного пізнання та їхні особливості.

11. Пізнавальні процедури історика.

12. Підготовчий етап історичного пізнання та його операції.

13. Інформаційний етап історичного пізнання.

14. Реконструкційний етап історичного пізнання.

15. Пояснювальний (теоретичний) етап історичного пізнання.

16. Нарративний етап історичного пізнання.

17. Класифікація історичних знань.

18. Класифікація методів історичного пізнання та особливості їхнього застосування.

19. Генетичний метод в історичному пізнанні.

20. Історичний та логічний методи та співвідношення між ними.

21. Компаративний метод в історичному пізнанні.

22. Проблема істинності історичних знань.

23. Історична свідомість та її рівні.

24. Історія і політика.

25. Історія та ідеологія в соціумі.

26. Історія і мистецтво в суспільній свідомості.

27. Соціальні функції історії й дискусія навколо них.

28. Об’єктивне і суб’єктивне в історичному пізнанні.

29. Типологічний метод в історичному пізнанні.

30. Історичний факт та його інтерпретація.

31. Методологічні підходи М.Грушевського.

30. Антропологізуючаісторія сучасності.

31. ’’Нова наукова історія”, її різновиди та здобутки.

32. Школа ‘Аннали”: друге покоління (Ф.Бродель).

35.’’Кінець історії” Френсіса Фукуями.

33. Феноменологія та історія в XX ст. (Е.Гуссерль, Х.Ортега-і-Гассет, Г.Гадамер).

34. Неопозитивістські підходи до історії (К.Поппер, К.Гемпель).

35. Школа'Анналил”: перше покоління.

39 Квантитативні підходи до історичного пізнання.

39. Початкиірозвиток неомарксизму (Д.Лукач, А.Грамши, Е.Фромм, Ю.Габермас).

40. Історизм Бенедетто Кроче.

42. філософськя історія А.Д.Тойнбі.

43. Методологічні студії Й.Г.Дройзена.

44 ’’Нарративна філософія історії” (Г.Вайт, Ф.Анкерсміт).

45. міфологічнаісторія давніх часів.

46 Характерніриси античної історіографії.

47. Провіденціальна історія європейського середньовіччя.

48. Психоісторія та її здобутки в сучасній історіографії.

49. Німецька " класична історіографія” (Л.Ранке).

50. Історія у розумінні європейських гуманістів XIV-XVCT.

51. Філософська історія європейського Просвітництва.

52. Історизм Джамбаттісто Віко.

53. Соціологічна історія позитивізму.

54. Соціологічна історія К.Маркса.

55. Різновиди позитивістської історіографії другої половини XIX - початку XX ст.

56. Філософська історія Р.Коллінґвуда.

57. “Постгуманізм» в сучасній історіографії.

58. Неокантіанський зворот в історії (Баденська школа та її представники).

59. Романтична візія історії в XIX ст.

60. Філософія історії Г.Гегеля.

Склав

проф.Зашкільняк Л.О.