Тема 1: Вступ до історії України

Попередні поняття для засвоєння:

Історія – це область знань (гуманітарна наука), що вивчає минуле людства.

Історія України – це гуманітарна наука, що досліджує минуле українського суспільства

Історичні джерела - будь-які засоби інформації, що відображають історичний процес і дають можливість вивчати минуле людського суспільства.

Групи історичних джерел:

- усні (міфи, легенди, казки, пісні, думи тощо)

- писемні (літописи, документи, щоденники, мемуари тощо)

- речові (залишки житла, знаряддя праці, зброя, одяг, предмети побуту, прикраси тощо)

- мовні (назви річок, гір, міст, сіл тощо)

- етнографічні (ті, що виникають на основі вивчення побуту та звичаїв сучасних традиційних суспільств (на сьогодні - переважно австралійські чи африканські племена)

- фоно-, фото-, кінодокументи.

Хронологія — послідовність історичних подій у часі, а також опис і вивчення того, як саме відбувалися певні події в часі.

Археологія - історична дисципліна, що вивчає минуле людства за речовими джерелами.

Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі, спільні духовні цінності та ідеали тощо.

Хронологічна періодизація історії України:

1. Давня історія України – від появи першої людини (1 млн років тому) до V ст. – виникнення перших слов’янських державних утворень.

2. Середньовічна історії України – від V ст. до 1569 року – Люблінська унія – створення Речі Посполитої.

3. Нова історія України – 1569-1914 рр., до початку Українських національних змагань під час Першої Світової війни.

4. Новітня Історія України – від 1914 року до сьогодення.

Важливим моментом для вивчення історії первісної епохи та стародавнього світу є чітке розуміння літочислення цього періоду.

По-перше, розподіл історії на період ДО нашої ери і на НАШУ еру, або ДО Різдва Христова та ПІСЛЯ Різдва Христова. Ключовим моментом у цьому літочисленні стала подія, пов'язана із народженням Ісуса Христа. В історичній науці, як правило, фразу ДО НАШОЇ ЕРИ або ДО РІЗДВА ХРИСТОВА застосовують до періоду, який починається від 10 тис. років до Різдва Христова. Тобто від епохи Мезоліту. До інших періодів часу, які передують цій епосі (Епосі Мезоліту) кажуть просто " Років тому" (наприклад, не кажуть " 250 тис. років чи 15 тис. років до нашої ери", а кажуть просто " 250 тис. років тому, або 15 тис. років тому". Це пов'язано із складністю чіткого визначення часу в ті далекі періоди історії. Починаючи ж з 10 тис. років (Мезоліту), використовують " До Різдва Христова, або ДО нашої ери".

По-друге, використовуючи періодизацію ДО Різдва Христова, або ДО нашої ери, потрібно брати до уваги, щоЗ Різдва Христова, тобто з початку НАШОЇ ери пройшло більше 2 тис років. Якщо ми говоримо, що та чи інша подія відбулася 6 тис. років тому, то це значить, що вона відбулася у 4 тисячолітті ДО НАШОЇ ЕРИ. Якщо ми кажемо, що подія відбулася 7-8 тис. років тому, то це означає, що вона відбулася у 6-5 тисячолітті ДО НАШОЇ ЕРИ.

По-третє, літочислення, яке відбувається у періоді ДО НАШОЇ ЕРИ, йде у зворотному напрямі. Наприклад, якщо в наш час, тобто в НАШУ ЕРУ ми рахуємо роки так " 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015", то в період " ДО НАШОЇ ЕРИ " ми рахуємо так: " 2013, 2012, 2011, 2010...". Так само і з тисячоліттями та століттями: " 7-6 тисячоліття до нашої ери, або 3-2 століття до нашої ери".

Як правило, століття та тисячоліття позначаються РИМСЬКИМИ ЦИФРАМИ:

I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX XXI