Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Теоретичні відомості. Папір– це листовий матеріал масою до 250 г/м2, що скла­да­є­ться переважно із рослинних волокон, зв’язаних між собою си­лами поверхневого зчеплення






Папір – це листовий матеріал масою до 250 г/м2, що скла­да­є­ться переважно із рослинних волокон, зв’язаних між собою си­лами поверхневого зчеплення, у якому можуть міститися про­кле­ювальні речовини, мінеральні наповнювачі, хімічні та нату­ра­­льні волокна, пігменти і барвники [1].

Папір є поширеним пакувальним матеріалом завдяки ряду цінних переваг:

- порівняно низька вартість;

- формостійкість, що дозволяє обгорнути будь-який виріб;

- нетоксичність;

- відмінне сприйняття друку;

- забезпечує продуктам можливість «дихати», не адсорбуючи при цьому сторонні запахи;

- після обробки бактерицидним засобом може запобігати появі цвілі;

- легкість утилізації та переробки;

- порівняно висока мiцнiсть i гну­чкi­с­ть;

- придатність до комбінування з іншими гнучкими паку­ва­ль­ни­ми матеріалами [2, 3].

В пакувальній галузі використовуються такі види паперо­вих пакувальних матеріалів:

· типографський;

· обгортковий;

· пергамент та підпергамент;

· пергаментний папір;

· металізований папір;

· вологоміцний папір.

Для виробництва пакувального паперу, за виключенням жи­ростiйкого, використовуються низькi сорти целюлози.

В якості обгорткового використовується високомiцний па­пiр щiльнiстю вiд 40 до 200 г/м2. Цей папiр найбiльш при­дат­ний для виготовлення пакувальних форм, до яких не висувають­ся високi естетичнi вимоги. Рiзновид цього паперу, який ви­го­то­вля­ється з вiдбiленої целюлози, має привабливий вигляд, добре сприймає флексодрук. Тонкий обгортковий папiр має щiльнiсть вiд 12 до 20 г/м2, використовується при ручному запаковуваннi продуктiв. Основними перевагами обгорткового паперу є висока міц­ність та гнучкість, стійкість до проникнення вологи, олій та жирів.

Пергаментний папiр виготовляється iз вiдбiленої сульфiт­ної целюлози iз дуже подрiбненими волокнами. В процесi ви­роб­ництва зволожується та обробляється глiцерином. Такий па­пiр, крiм жиростiйкостi, має високу ароматонепроникність, що дозволяє використовувати його, зокрема, для пакування спецiй. Також його застосовують для виготовлення декоративних паке­тiв та обгорток [3].

Пергамент − це матеріал, основою якого є папір, який на 100% складається із целюлози та в процесі виготовлення обро­бляється сірчаною кислотою. Така технологія забезпечує йому порівняно високу міцність і стійкість до проникнення жирів та вологи. Цін­ними перевагами пергаменту є також біоло­гічна іне­ртність, здатність пропускати повітря, не вбираючи при цьому сторонніх запахів, стійкість до дії як високих, так і ни­зь­ких тем­пе­ратур, привабливий зовнішній вигляд за рахунок відсутності на його поверхні волокон та мікроворсинок. Такий набір хара­кте­ристик робить пергамент придатним для па­ку­вання широкого асортименту товарів: молочних та м’ясних про­ду­ктів, конди­тер­ських та хлібобулочних виробів, медикаментів [5].

Металізований папір займає знач­не місце і вважається пер­с­пе­ктивним для пакування продоволь­чих товарів. Для його ви­го­товлення використовують сучасні ва­куумні технології, призначені для наносення на поверхню паперу шару алюмінію із засто­су­ван­ням лаку, клею та інших матеріалів. Змі­нюючи тов­щи­ну алю­мінієвого шару, можна забезпечити відповід­ні вла­сти­во­сті, які необхідні для пакування і зберігання конкрет­них то­ва­рів, напри­клад, про­никнення не­о­бхідної кількості кисню та від­ве­дення ді­о­к­сиду вугле­цю для пакування фізіологічно ак­тив­них про­­дук­тів (овочі, фрукти) або тільки проникнення кисню для паку­вання свіжого м’яса. Металізований папір здатний та­кож за­без­печити від­по­відну вологість продукту при коливанні віднос­ної воло­го­сті повітря і зміні температури. Придатний для паку­ва­ння жиро­вмісних продуктів [3, 4].

Вологоміцний папір застосовується для пакування харчо­вих продуктів, які потребують підвищеного захисту від вологи (борошно, дріжджі, гігроскопічні продукти) [5].

Для забезпечення вологостійкості до складу паперу вво­дять (поверхнево або в паперову масу) каніфольний клей, який забезпечує йому міцність під час перебування у вологому стані. Однак клей надає паперу лише тимчасової вологоміцності. Після того як вода проникає через всі перепони, створені клеєм, такий папір не буде відрізнятися від звичайного.

Відомі й інші методи надання паперу вологоміцності і водонепроникності: покриття його поверхні вологостійким ла­ком, полімерними плівками, металевою фольгою. Проте вони є досить дороговартісними та одночасно з наданням паперу воло­го­міцності не завжди в бажаному напрямку змінюють його ос­но­вні властивості: поглинаючу здатність, гнучкість і т.д.

Найбільшого поширення одержали методи надання паперу вологоміцності з використанням в його композиції карбамідо- і меламіноформальдегідної смол. Ці речовини не потребують для осад­ження на волокна паперу застосування сірчанокислого алюмінію, який використовується для осадження на волокна клею, мінеральних наповнювачів, барвників та ін.

Солянокислий розчин меламіноформальдегідної смоли з ко­нцентрацією смоли 10-12% вводиться в паперову масу зале­ж­но від необхід­ного ступеня вологоміцності паперу в кількості від 1 до 5% сухої смоли до маси сухих волокон. Для поверхневої об­робки паперу ця смола не застосовується. Водний розчин кар­бамідоформальдегідної смоли може бу­ти використаний як для введення в паперову масу, так і для поверхневої обробки паперу.

В обох випадках надання паперу властивості волого­міц­но­сті відбувається під час сушіння за рахунок утворення між ро­сли­нними волокнами зв’язків, забезпечених смолами, які вода не може повністю зруйнувати.

Показником вологоміцності є виражене у відсотках від­но­­ше­ння розривного вантажу вологого паперу до розривного ва­нта­жу того ж паперу в повітряно-сухому стані [6].

Водостійкість паперу є однією з важливих його хара­кте­ри­стик. Її визначають за швидкістю проникнення води на зовні­шню сторону паперу згідно ГОСТ 7247-90 (дод. А, п. 3.6) [7].

Хід роботи:

1. Підготувати 5 зразків паперу розміром (100±1)× (100±1) мм.

2. З кожного зразка виготовити коробоч­ку з розміром дна (30±1)× (30±1) мм і висотою (35±1) мм. Коробочку скріпити з допомогою скріпок (скоб).

3. Коробочку поставити на підложку із трьох шарів фільтру­ва­льного паперу і залити в неї (25±1) см3 дистильованої во­ди темпе­ратурою (23±1)º С або (90±2) − в залежності від марки паперу, і непервно за нею спостерігати.

4. Зафіксувати інтервал часу з моменту наповнення коробо­чки водою до появи вологої плями на зовнішній поверхні коро­бо­ч­ки чи фільтрувального паперу.

5. За результат випробування прийняти середнє арифмети­ч­не результатів п’яти випробувань, виражене найближчим цілим чис­лом, кратним 60 с (1 хв).

6. Отримані результати занести в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 − Результати випробувань

Вид мате-рілу Водо-стійкість зразка №1, с Водо-стійкість зразка №2, с Водо-стійкість зразка №3, с Водо-стійкість зразка №4, с Водо-стійкість зразка №5, с Серед­ній резу­льтат, с
             

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал