Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Механізм дії ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Класифікація аналептиків У залежності від дози аналептики можуть впливати на різні відділи ЦНС, тому вони поділяються на: - з переважною дією в малих дозах на кору головного мозку, у великих дозах – на довгастий мозок, у токсичних дозах – на спинний мозок (кофеїн); - з переважною дією на довгастий мозок, але у високих дозах збуджують кору головного мозку (бемегрид, нікетамід, сульфокамфокаїн, етимізол) - з переважною дією на спинний мозок; у великих дозах вони діють на довгастий мозок і кору головного мозку (стрихнін).
Механізм дії Одні аналептики безпосередньо збуджують життєво важливі центри довгастого мозку і відносяться за механізмом дії до аналептиків першої групи – прямої дії (бемегркд, егимізол, кофеїн). Друга група аналептиків рефлекторно (через каротидний синус) збуджує центри довгастого мозку (цитизин, лобелін). Третя група – поряд з прямою дією спричиняє і рефлекторний вплив з хеморецепторів судин на життєво важливі центри довгастого мозку (сульфокамфокаїн, камфора, вуглекислота, нікегамід). Аналептики також стимулюють моторні зони головного і вставочні нейрони спинного мозку.
Стрихнін блокує дію амінокислотних нейромедіаторів (головним чином гліцину), які відіграють роль гальмуючих факторів у передачі збудження в постсинаптичних нервових закінченнях у спинному мозку, та полегшують проведення збудження в міжнейронних синапсах спинного мозку.
Механізм дії бемегриду, нікетаміду – пригнічення ГАМК-А-рецепторів. Найхарактернішою особливістю препаратів цієї групи є збуджуючий вплив на центри довгастого мозку. При введенні аналептиків, особливо на фоні попереднього пригнічення, відмічається підвищення глибини і частоти дихання. Водночас з центром дихання аналептики збуджують судиноруховий центр. Практично це виявляється в підвищенні тонусу периферичних судин, зменшенні депонування крові в органах і підвищенні венозного повернення її до серця, внаслідок чого повторно поліпшується робота серці. Крім камфори, сульфокамфокаїну і кофеїну, препарати цієї групи не мають прямої дїї на скорочувальні властивості міокарда та його провідну систему.
|