Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Організаційно-функціональна структура СТО.






Головні органи Допоміжні органи
Конференція    
Генеральна рада Комітети: 1. 3 торгівлі й розвитку; 2. 3 торгівлі й довкілля; 3. 3 платіжного балансу; 4.3 бюджету, фінансів й адміністративних питань. Органи: 1.3 моніторингу торговельної політики; 2. 3 розглядання спірних питань.
Рада з торгівлі товарами Комітети: 1. 3 технічних бар'єрів в торгівлі; 2. 3 адміністративної політики; 3. 3 імпортного ліцензування; 4. Із захисних заходів; 5. 3 доступу на ринки; 6. 3 сільського господарства; 7. 3 санітарних заходів; 8. 3 інвестицій; 9. 3 прав походження; 10.Із субсидій та компенсацій; 11.3 оцінки митної вартості; 12.3 моніторингу за торгівлею техвічними товарами; 13.3 регіональних торговельних угод; 14. 3 державних закупівель.
Рада з торгівлі послугами 1. Комітет з торгівлі фінансовими послугами; 2. Робоча група з професійних послуг.
Рада з торговельних прав інтелектуальної власності  
Секретаріат Відділ технічного співробітництва й професійної підготовки кадрів

Країни, що не входять до СТО, знаходяться в невигідних умовах. По суті, вони підлягають торговельній дискримінації, бо на Лих не поширюються пільги, які члени СТО надають один одному. До не-члена СТО можуть бути застосовані санкції, такі, наприклад, як встановлення квот, звинувачення в демпінгу тощо, ось чому Україна намагається вступити до цієї організації й провадити відповідні переговори.

Вступ до СТО являє собою довгу й складну процедуру1. Спочатку країна надає в СТО меморандум про свою торговельну політику. СТО утворює роботу групи по вивченню меморандуму: чи відповідають принципи торговельної політики країни празилам СТО. Далі СТО провадить з країною-претендентом двосторонні переговори З питань доступу на її ринок товарів та послуг інших країн, якщо переговори виявилися успішними, робоча група складає доповідь для Конференції міністрів СТО з відповідною рекомендацією. Голосування на Конференції визначає, прийнято країну до СТО, чи ні.

Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку - ЮНКТАД (United National Conference on Trade and Development - UNCTAD) - орган Генеральної Асамблеї ООН, заснована в 1964 р. ї утворення грунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була напівзакритою організацією, своєрідним клубом обраних», вхід до якого був закритим клубом обраних», вхід до якого був закритим для багатьох країн, тому за ініціативою соціалістичних і низки країн, що розвиваються, було вирішено створити орган в системі ООН, який би регулював міжнародну торгівлю за принципами, як передбачалося, більш справедливими. Головна ідея полягає в переносі наголосу, в механізмі регулювання на користь країн, що розвиваються, особливо найменш розвинутих. Ці принципи знайшли особливе відбиття в «Хартії економічних прав і обов'язків держав», яку було розроблено ЮНКТАД і прийнято Генеральною Асамблеєю в 1976 р.

До складу ЮНКТАД входять 186 держав, серед них і Україна. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.

Головна мета ЮНКТАД - сприяння розвиткові міжнародної торгівлі для прискорення міжнародного розвитку, особливо країн, що розвиваються. Цілі:

· активізація міжурядового співробітництва розвинутих країн, що розвиваються;

· зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між собою;

· координація дій багатосторонніх інститутів в галузі міжнародної торгівлі й розвитку;

В мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії.

урядів і суспільства; ш Активізація співробітництва між державами і приватним секторами.

Цілі ЮНКТАД визначили її функції:

1. Регулювання торговельних й економічних відносин між дер жавами.

2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сиро виною.

3. Розробка принципів торговельної політики.

4. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.

5. Обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин.

6. Координація діяльності органів і закладів ООН з питань міжна родної торгівлі й розвитку.

7. Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері міжна родної торгівлі (в першу чергу, зі СТО).

Діяльність ЮНКТАД виходить з таких принципів: рівноправність держав в міжнародних торговельних відносинах; недопустимість дискримінації й економічного тиску; поширення режиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі; надання пільг країнам, що розвиваються, на основі «невзаємності»; скасування преференцій, якими користуються розвинені країни на ринках найскладніших країн; сприяння розширенню експорту а країн, що розвиваються. Ці й деякі інші принципи задекларовані в документі під назвою «Принципи міжнародних торговельних відносин і торговельної політики».

ЮНКТАД приймала активну участь в розробці принципів «Нового міжнародного економічного порядку», який був ініційований політиками країнами, що розвиваються. В цьому напрямки, зокрема, Конференція наполягає на обмеженні практики антидемпінгових заходів, які широко застосовуються розвинутими країнами проти менш розвинутих (Україна також від цього потерпає); на відмові від торговельних блокад та ембарго. ЮНКТАД визначає, що різні груші країн мають неоднакові можливості, тому в міжнародній торгівлі необхідно врахувати проблеми розвинутих країн. Напередодні їх сесії ЮНКТАД (1996 р.) була проведена зустріч міністрів “Групи – 77”, яка складається з країн, що розвиваються; вони обговорювали проблеми стимулювання розвитку економіки в умовах лібералізації й глобалізації світової економіки.

Оскільки сировина залишається поки що основним експортним товаром для найменш розвинутих країн, ЮНКТАД приділяє торгівлі сировиною особливої уваги..Утворено спеціальні дослідні групи з сировинних товарів, укладено відповідні міжнародні угоди, підписані конвенції щодо умов торгівлі сировиною. За ініціативою ЮНКТАД була ррозроб. й прийнята Інтегрована програма для сировинних товарів (ГОСТ) в 1976 році; метою програми є стабілізація цін на сировину й сприяння найменш розвинутим країнам щодо її промислової обробки.

В розробці міжнародного механізму торговельної політики важливе місце замають заходи по визначенню преференцій для країн, що розвиваються, по усуненню тарифних перепон, по поліпшенню структури їх експорту. Особлива увага приділяється найменш розвинутим країнам, що не мають виходи до моря (таких багато в Африці), й острівним країнам.

Окрім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питаннями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвестиції.

Аналітична діяльність ЮНКТАД охоплює такі сфери1: тенденції світової економіки і їх вплив на процес розвитку; макроекономі-чна політика; конкретні проблеми розвитку. Використання успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються й країнами з перехідною економікою; питання, пов'язані з фінансовими потоками й заборгованостями. За результатами досліджень складається банк інформації, яка надається країнам-членам.

Організаційна структура ЮНКТАД:

1. Конференція.

2. Рада з торгівлі та розвитку.

3. Секретаріат.

Конференція - вищий орган ЮНКТАД. Вона збирається на сесії раз на чотири роки на рівні міністрів і визначає головні напрямки політики міжнародної торгівлі й розвитку. За всю історію ЮНКТАД (включно 2000 р.) відбулося десять сесій Конференції. Рішення Конференції мають перевалено рекомендаційний характер, вони не обов'язкові до прийняття усіма членами; цим ЮНКТАД суттєво відрізняється від СТО, до рішення обов'язкові до виконання.

Рада з торгівлі та. розвитку - виконавчий орган; особливістю є можливість участі в його роботі представників всіх країн-членів, які побажають (тепер їх 144). Рада проводить щорічні сесії, на яких обговорюються питання глобальної політики, проблеми торгівлі, валютно-фінансових відносин, торговельної політики, економічних реформ.

Раді підпорядковані функціональні комісії: Комісія з торгівлі товарами та послугами та з сировини; Комісія з інвестицій. Технології й фінансів; Комісія з підприємницької діяльності.

Секретаріат є частиною Секретаріату ООН; очолюється Генеральним секретарем, який є заступником Генерального секретаря ООН. До Секретаріату входять дві служби: координації й політики; зовнішніх зносин. Крім того, в своїй роботі Секретаріат спирається на 9 відділів:

· сировинних товарів;

· міжнародної торгівлі;

· сфери послуг;

· економічного співробітництва між країнами, що розвиваються;

· глобальної взаємозалежності;

· ТНК а інвестицій;.

· науки та техніки;

· найменш розвинених країн;

· послуг в сфері управління.

В спільному із СТО відомі ЮНКТАД керує Міжнародним торговельним центром.

Фінансування ЮНКТАД здійснюється з таких джерел: кошти ІІРООН, Європейської комісії; Світового банку, окремих країн-донорів. Серед останніх - переважно західноєвропейські країни та Японія.

ЮНКТАД має непрості відносини зі СТО; по суті, вони є конкурентами в сфері регулювання світової торгівлі. Серед членів ЮНКТАД чисельно переважають країни, що розвиваються; їх представникам вдається втілювати принципи й рішення. Які часто не в інтересах розвинутих країн (хоча б, наприклад, поширення принципу «невзаємності»). Ось чому держави, які мають беззаперечний авторитет в СТО, намагаються надати більшу вагу в міжнародних торговельних відносинах саме цій організації. 1 дійсно, авторитет СТО вищий, ніж у ЮНКТАД. Не останню роль в цьому відіграє принцип прийняття рішень: рекомендаційний їх характер у ЮНКТАД дає змогу подекуди їх ігнорувати, а це послабляє авторитет. Висловлювалися навіть думки: а чи потрібна взагалі відіграє принцип прийняття рішень: рекомендаційний їх характер у ЮНКТАД дає змогу подекуди їх ігнорувати, а це послабляє авторитет. Висловлювалися давіть думки: а чи потрібна взагалі ЮНКТАД? Але згодом вдалося розмежувати функції' двох організацій: ЮНКТАД розробляє загальні торговельно-політичні принципи в контексті розвитку, а СТО відає суто торговельними питаннями.

Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД/СТО - МТЦ (International Trade Center UNCTAD| WTO - ГГС) є спільним допоміжним органом СТО та ООН. Був утворений в 1964 р. в рамках ГАТТ а з 1968 року увійшов також до структури ЮНКТАД. Членами МТЦ є члени СТО та ЮНКТАД. Штаб-квартира знаходиться у Женеві.

Головна мета МТЦ - усунення дублювання й паралелізму в діяльності СТО і ЮНКТАД по сприянню розвиткові торгівлі країнах, що розвиваються.

Основні фун кції МТЦ:

· надання країнам, що розвиваються, технічної допомоги в розвитку торгівлі, насамперед, в стимулюванні експорту;

· забезпечення країн-членів інформацією про ринкові можливості для традиційних і нетрадиційних товарів;

· удосконалення техніки імпортних операцій з метою раціонального використання валютних ресурсів;

· навчання урядових службовців, підприємців і викладачів технології експортно-імпортних операцій;

· здійснення наукових дослідів з питань зовнішньої торгівлі.

Цілі й функції МТЦ відповідають змісту основних сфер діяльності Центру:

1. Розвиток ринку продуктів.

2. Розвиток ринку послуг.

3. Торговельна інформація.

4. Підготовка кадрів.

5. Міжнародне управління попитом і пропозицією.

6. Планування заходів, спрямованих на стимулювання торгівлі. Ці напрямки діяльності МТЦ були визначені резолюцією ЕКОСОР в 1973 р.

Розвиток ринку продуктів передбачається здійснити за рахунок підвищення якості товарів, підтримки експорту (особливо приватного сектору), його диверсифікації. Надання послуг по техніці торгівлі також спрямовано, насамперед, на приватний сектор.

Значна увага приділяється утворенню національної системи інформації по товарах, послугах, ринках і торгівельній діяльності підприємств та організацій; кожна країна повинна мати таку систему. Для успішного прориву на міжнародні ринки країна, що розвивається, має потребу в кадрах фахівців. Для цього МТЦ сприяє їх підготовці в національних навчальних закладах (надання стипендій тощо), організує практичне навчання на торговельних підприємствах.

МТЦ розробляє і втілює національні й регіональні програми розвитку торгівлі, надає консультації з розробки національної зовнішньоторговельної політики.

Особлива увага в діяльності МТЦ приділяється найменш розвиненим країнам, в 1995 р. була прийнята програма технічної допомоги під назвою: «Технічне співробітництво для Африки в рамках багатосторонньої торговельної системи на базі «Уругвайського раунду»»; вона спрямована на посилення конкурентоспроможності найменш розвинених африканських країн.

Організаційна структура:

1. Генеральна рада СТО, Рада з торгівлі й розвитку ЮНКТАД;

2. Об'єднана консультативна група (ОКГ) у справах МТЦ;

3. Наради заступника генерального секретаря ЮНКТАД, зас тупника генерального директора СТО й директора-виконавця МТЦ;

4. Секретаріат.

Генеральна рада СТО й Рада з торгівлі н розвитку ЮНКТАД визначають керівні принципи діяльності МТЦ, вони складають його вищий орган.

Об'єднана консультативна група (ОКГ) є виконавчим органом. Вона надає рекомендацій з розробки програм вищому органові; розробляє план роботи Центру. Цей план складає частину загального Середньострокового плану ООН. в 1991 р. ОКГ визначила такі пріоритети діяльності МТЦ:

· сприяння торгівлі з митою скорочення злиденності (особливо через стимулювання експорту з сільських районів);

· технічна допомога найменш розвинутим країнам;

· торговельне й економічне співробітництво по напрямку ♦ Швдень-Південь» між країнами. Що розвиваються;

· участь жінок в розвитку торгівлі;

· розвиток підприємництва в галузі експорту;

· врахування екологічного фактору в процесі розвитку експорту (наприклад, слід уникати культивування монокультури, щоб запобігти виснаженню земель);

· розвиток людських ресурсів.

Секретаріат очолюється директором-виконавцем; він виконує адміністративну роботу, узгоджує діяльність всіх органів МТЦ, організує роботу консультантів по проектах.

Фінансування МТЦ здійснюється рівними коштами від СТО й ООН. Діяльність МТЦ по технічній допомозі країнам, що розвиваються, й країнам з перехідною економікою фінансується за рахунок внесків ПРООН, міжнародних організацій й добровільних внесків. Робочі програми фінансуються Глобальним трастовим фондом.

МТЦ має розвинену інформаційну структуру з питань міжнародної торгівлі. Регулярно публікуються книги, довідники, огляди ринків, навчальні матеріали. Центр має бібліотеку яка містить широку інформацію, призначену, переважно, для організацій. Служба нових ринка публікує збірку «International Trade Forum».

Комісія Організації Об'єднаних націй з прав міжнародної торгівлі - ЮНСГГРАЛ (United Nations Commission on International Trade Law - UNCITRAL) заснована в 1966 році. Вона є головним правовим органом ООН в галузі прав міжнародної торгівлі.

Функції ЮНСІТРАЛ:

· уніфікація права міжнародної торгівлі;

· координація роботи міжнародних організацій в сфері права міжнародної торгівлі;

· сприяння широкої участі держав в існуючих міжнародних конвенціях і розробці нових міжнародних конвенцій з права міжнародної торгівлі;

· підготовка кадрів в галузі права міжнародної торгівлі, особливо для країн, що розвиваються.

Діяльність ЮНСІТРАЛ знаходить головне вираження в розробці й прийнятті конвенцій - документів, в яких містяться узгодженні норми, принципи й стандарти в галузі міжнародного торговельного права. Найвідоміші конвенції:

· Конвенція про позову давність в міжнародній купівлі-продажу товарів (1974 p.);

· Конвенція ООН про морське перевезення вантажів («Гамбурзьке право», 1978 p.);

· Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція, 1980 p.);

· Конвенція ООН про міжнародні перевідні векселі й міжнародні прості векселі (1988 p.).

Найбільш змістовною була Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.1 Вона встановила єдині норми регулювання купівлі-продажу, що багато де в чому розходження в національних законодавствах. Єдині норми створюють передумови для повного порозуміння між торговими партнерами, визначають обов'язки продавця й покупця. Конвенція встановила перелік об'єктів купівлі-продажу, на які поширюються її ідеї, а також визначила ознаки договору, до яких Конвенція не застосовується. Конвенція надає партнерам широкі можливості для укладення взаємовигідної торговельної угоди; якщо ж взаємовідносини партнерів не урегульовані контрактом, застосовуються положення Конвенції.

Положення Конвенції є нормами права; вони застосовуються тільки в угодах міжнародного характеру і не є обов'язковими для внутрішніх національних торговельних систем. Але ЮНСІТРАЛ здійснює постійну роботу щодо уніфікації національних законодавств, що регулюють купівлю-продаж товарів.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.013 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал