Тема 5. Мито

Сучасний розвиток зовнішньоекономічних зв’язків характеризується чітко вираженою інтеграційною тенденцією національних економік до створення єдиного світо-господарського комплексу. Національні економіки стають більш відкритими, що дозволяє здійснювати широкий обмін товарами, послугами, технологіями та ін. Зовнішньоекономічна діяльність з кожним роком відіграє помітнішу роль у формуванні доходів державного бюджету.

Зростання конкуренції в сфері міжнародного економічного співробітництва потребує прийняття ефективних управлінських рішень з питань захисту економічних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз. Економічна реальність доводить, що формування ефективної митної політики належить до найважливіших державних завдань з питань забезпечення соціальної стабільності в суспільстві та стимулювання соціально-економічного розвитку.

Впровадження ефективної митної політики забезпечує не лише фіскальні потреби держави, а й формує раціональну структуру імпорту та експорту, стимулює розвиток національного товаровиробництва, сприяє поліпшенню міждержавних відносин.

Мито – це непрямий податок на товари та інші предмети, який стягується митними органами при їх перетині митного кордону України.

Порядок його нарахування та стягнення в Україні регулюються наступними нормативними документами Митним Кодексом України (№ 92-IV вiд 11.07.02 р.) та Законом України «Про єдиний митний тариф» (№ 2097-ХII від 05.02.92 р.).

Введення мита може переслідувати передусім фіскальні та економічні цілі. На відміну від інших податків, політика у сфері митного обкладення спрямована здебільшого на формування раціональної структури імпорту і експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в регулювання цих процесів. Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску на політику інших держав чи надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів.

У перші роки незалежності митна політика України була ліберальною. Митні ставки не перевищували 10%, і лише незначна кількість товарів обкладалася митом на рівні 30%. За даними експертів МВФ, середня ставка мита в Україні на той період становила 12%.

Це призвело до засилля на українському ринку імпортних товарів. Було допущено небезпечний рівень відкритості української економіки. Багато вітчизняних підприємств не витримали конкуренцію і були ліквідовані. Особливо значних втрат зазнали легка промисловість, переробні підприємства.

В останні роки проводиться політика підвищення митних тарифів на товари, які в достатній кількості виробляються чи можуть вироблятися в Україні. Перегляд ліберальних підходів до формування митної політики сприяє не тільки розвитку національного товаровиробництва, а й вирішує проблему зайнятості, поліпшення добробуту громадян України, їх соціального захисту та ін.

Серед економічних функцій мита можна виділити:

- протекціоністську - захист національного товаровиробництва від припливу в країну іноземних товарів;

- преференційну - стимулює імпорт товарів із певних країн і регіонів;

- статистичну - забезпечує аналітичне узагальнення обсягів зовнішньоторговельного обороту;

- зрівняльну - вирівнює ціни на імпортні товари і товари національного походження.