Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Структура, завдання та функції органів державного нагляду за страховою діяльністю






Законом України «Про страхування» було визначено єдиний орган державної виконавчої влади, що здійснює відповідний на­гляд: Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю — Укрстрахнагляд, утворений 17 вересня 1993 року. Укрстрахнагляд був центральним органом державної виконавчої влади, який під­порядковувався Кабінетові Міністрів України. За своїм статусом Комітет мав ранг Державного комітету України.

У процесі адміністративної реформи Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року за № 1573/99 функції Укрстрах­нагляду було покладено на Міністерство фінансів України [5].

Законом України «Про страхування» визначені такі основні функції органу нагляду:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (пере-страховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

2) видача ліцензій на здійснення страхової діяльності;

3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо вико­нання ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

4) установлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;

5) проведення перевірок страховиків та страхових посередни­ків щодо дотримання ними законодавства про страхову діяль­ність і достовірності їх звітності.

6) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції органу нагляду за страховою діяльністю;

7) узагальнення практики страхової діяльності, розробка та подання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення законодавства України про страхову діяльність;

8) участь у здійсненні заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності;

9) участь у міжнародному співробітництві і сфері страхування та перестрахування.

У рамках цих основних функцій орган нагляду за страховою діяльністю має такі конкретні завдання:

• видача ліцензій страховикам на право здійснювати страхову діяльність та перевірка щодо додержання ними видів страхування і перестрахування, передбачених ліцензіями;

• планові, тематичні та комплексні перевірки щодо правиль­ності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірності їх звітності;

• методичне забезпечення (згідно зі своєю компетенцією) ро­боти страховиків;

• розробка проектів актів законодавства з питань страхової діяльності та рекомендацій для захисту фінансових інтересів страховиків і страхувальників;

• прийом нормативних актів з питань страхової діяльності;

• аналіз додержання об'єднаннями страховиків чинного зако­нодавства;

• контроль за платоспроможністю страховиків згідно зі взя­тими страховими зобов'язаннями;

• забезпечення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та підвищення ефективності державного страхового нагляду;

• установлення правил формування й розміщення страхових резервів, а також (за погодженням з Мінстатом) правил їх обліку та показників звітності;

• розробки та контроль за дотриманням єдиних методологіч­них шсід бухгалтерського обліку і звітності, а також форм стати­стичної звітності для страховиків;

• аналізі стану та тенденцій розвитку страхової діяльності в Україні, узагальнення практичного досвіду страховиків;

• організація заходів щодо професійної підготовки та перепідго­товки фахівців зі страхової діяльності, а також роботи круглих столів, нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;

• налагодження міжнародного співробітництва в галузі стра­хової діяльності, вивчення, узагальнення й поширення світового досвіду в цій справі, виконання міжнародних договорів України з питань страхування;

• інформаційно-роз'яснювальна робота через пресу, телеба­чення та інші засоби масової інформації з питань страхової дія­льності;

• розгляд пропозицій та запитів громадян з питань, що нале­жать до його компетенції;

• управління майном, яке перебуває в загальнодержавній вла­сності і належить підприємствам, установам й організаціям, які входять до сфери його управління;

• інші функції з управління майном, передбачені чинним за­конодавством.

Законом України «Про страхування» визначено основні права органу страхового нагляду:

1) у межах своєї компетенції одержувати від страховиків установлену звітність про страхову діяльність, інформацію про їхній фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, у тому числі банків і громадян, необхідну для виконання власних функцій;

2) перевіряти правильність застосування страховиками законо­давства України про страхову діяльність, достовірність їхньої звіт­ності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; не частіш як один раз на рік призначати (з визначен­ням аудитора) додаткову обов'язкову аудиторську перевірку;

3) у разі виявлення порушень страховиками чинного законодав­ства України про страхову діяльність видавати їм приписи про усу­нення цих порушень, а в разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виклю­чення з державного реєстру страховиків (перестраховиків). Спори про відкликання ліцензії розглядає суд або арбітражний суд. Дія лі­цензії після її відкликання поновлюється в порядку, передбаченому статтями 38 і 39 Закону «Про страхування» [2];

4) звертатися до арбітражного (нині господарського) суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України «Про підприємництво». Крім того, орган державного нагляду має право [4]:

• одержувати від кожного страховика встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про його фінансовий стан, а від підприємств, установ, організацій, банків і громадян — інформацію, необхідну для виконання покладених на цей орган функцій;

• створювати комісії та робочі групи для проведення переві­рок діяльності страховиків;

• заслуховувати на колегії доповіді керівників страховиків з питань їхньої діяльності;

• одержувати безоплатно від органів державної виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для вико­нання покладених на орган нагляду завдань;

• звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика у випадках, передбачених чин­ним законодавством.

У складі Мінфіну створено департамент фінансових установ та ринків. Останній на відміну від Укрстрахнагляду, не може са­мостійно подавати до Кабінету Міністрів України як суб'єкта за­конодавчої ініціативи проекти законодавчих актів.

Департамент забезпечує проведення Мінфіном державної по­літики стосовно не лише страхування, а й державних лотерей, фінансових установ і ринків.

Департамент узагальнює практику застосування законодавст­ва з питань, які належать до його компетенції, розробляє пропо­зиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх на розгляд керівництва Міністерства. У межах своїх повноважень Департа­мент організовує виконання нормативно-правових актів і здійс­нює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основні завдання Департаменту у справах нагляду за страхо­вою діяльністю такі:

• розроблення пропозицій з основних напрямів розвитку страхо­вої і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні; проведення заходів щодо забезпечення розвитку страхової справи та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю;

• регулювання в межах своїх повноважень взаємовідносин страховиків зі страхувальниками, а також страхових брокерів зі страхувальниками і страховиками;

• проведення роботи із вдосконалення методів фінансової дія­льності страховиків;

• участь за дорученням керівництва Міністерства у міжнарод­них заходах з питань страхування й посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні.

Департамент очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє з посади міністр фінансів України в установленому за­конодавством порядку.

До складу Департаменту входять такі управління:

1) кредитних і небанківських фінансових установ;

2) страхової діяльності;

3) контролю фінансових ринків, ліцензування та нагляду.

Отже, безпосередньо страховим ринком у складі Департамен­ту відають два управління. На одне з них покладено опрацювання методологічного та законодавчого забезпечення, а інше здійснює контроль за дотриманням страховиками законодавства України у сфері страхування.

Орган нагляду при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами держав­ної виконавчої влади, а також з відповідними органами інших держав [11].

Орган нагляду в межах своїх повноважень видає на основі та на виконання чинного законодавства накази, організує й контролює їх виконання. У разі потреби орган нагляду видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади спільні акти.

Рішення органу нагляду з питань страхової діяльності, ви­дані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконан­ня центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та громадя­нами.

Департамент має центральний апарат та відділи нагляду в ре­гіонах.

Центральний апарат Департаменту має підрозділи, які забезпе­чують виконання основних його функцій щодо контролю за страхо­вим ринком. Підрозділи спеціалізуються на таких напрямках:

методологія розвитку страхового законодавства та міжнародні відносини;

• методологія здійснення й забезпечення нагляду у сфері страхування життя;

• ліцензування, ведення справ страховиків;

• розробка системи бухгалтерського обліку, звітності та ауди­ту страхових організацій;

• здійснення нагляду й перевірок роботи страхових організацій;

• аналіз річної та квартальної звітності страховиків.

Залежно від своєї спеціалізації кожний підрозділ виконує пев­ні функції, такі як розробка проектів законодавчих актів і норма­тивних документів, здійснення ліцензування та ведення держав­ного реєстру, упровадження систем обліку та звітності, аналіз поданих звітів та підготовка аналітичних записок, проведення перевірок і підготовка висновків щодо додержання законодавства за результатами перевірок.

З огляду на потребу серйозного збільшення обсягу та підви­щення якості різноманітних фінансових послуг у серпні 2001 ро­ку ухвалений Верховною Радою Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яким передбачено створення Єдиного уповноваженого органу, що здійснюватиме контроль за наданням будь-яких фінансових послуг, включаючи й послуги зі страхування.

Уповноважений орган є центральним органом виконавчої вла­ди, який працює за колегіальним принципом [8].

Положення про Уповноважений орган за поданням Кабінету Міністрів України затверджується Президентом України. Упов­новажений орган є юридичною особою і має відокремлене майно, що є державною власністю.

Структура центрального апарату Уповноваженого органу ви­значається Положенням про Уповноважений орган.

За рішенням Уповноваженого органу може створюватися Кон­сультаційно-експертна рада — дорадчий орган, який діє на гро­мадських засадах, беручи участь в обговоренні проектів доку­ментів, що розробляються і/або розглядаються Уповноваженим органом. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує Уповноважений орган.

Основною формою роботи Уповноваженого органу є засідан­ня, які збираються за потребою, але не рідше як один раз на мі­сяць. Порядок прийняття Уповноваженим органом рішень визна­чається Положенням про Уповноважений орган.

Отже, як ми бачимо, страхові відносини в Україні мають дуже чіткий контроль і захист, який безпосередньо впливає на розвиток тих чи інших страхових відносин.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.01 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал