Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Онім як національно-культурний компонент у складі фраземи. Лінгвокраїнознавство – порівняно молода галузь лінгвістики, присвячена вивченню специфіки відображення одиницями певної мови типово національних реалій






 

Лінгвокраїнознавство – порівняно молода галузь лінгвістики, присвячена вивченню специфіки відображення одиницями певної мови типово національних реалій, фактів суспільно-політичного і культурного життя з погляду їх образно-символічного значення. Перспективним напрямом у цьому аспекті є контрастивні дослідження. При цьому важливими будуть як суто лінгвістичні так і фонові знання. Відмінності імпліковані у семантичну структуру лексико-фразеологічних одиниць у формі, яку називають національно-культурним компонентом семантики [117, с. 16-21]. На думку О. Я. Остаповича, недоцільно відокремлювати його від денотативного й конотативного компонентів семантичної структури, з одного боку, тому що НКК часто виявляється саме у типовому для даної мовної спільноти та національного менталітету наборі звичних уявлень, асоціацій, в емоційному забарвленні чи символізації певних предметів, явищ, а з другого – тому, що НКК містить денотативний компонент (певну інформацію країнознавчого характеру) та означальне, план вираження його у мовних одиницях. Лексичний рівень, а особливо фразеологія, мають найбільшу інформативність [107, с.47-48 ].

У сучасній лінгвістиці дослідниками описано мовні еквіваленти з національно-культурним компонентом. Так, Д. Г. Мальцева виявляє НКК на трьох різних рівнях плану змісту фразеологічних одиниць:

1) у сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу (через переосмислення, метафоризацію, семантичний зсув), наприклад, an old bird дослівно – старий птах – у значенні ‘досвічений, вправний чоловік’, пор. укр. ‘стріляний горобець’;

2) у значенні окремих лексичних компонентів фразеологізми; йдеться про так звані «унікальні компоненти» (які більше ніде, крім даного виразу, не вживаються, найчастіше архаїзми), безеквівалентна лексика (топоніми, антропоніми, зооніми), наприклад, old as Adam (старий як Адам) у значенні ‘старе як світ’;

3) у прямому значенні сукупного словесного комплексу, що зазнає переосмислення; тут закодовані численні народні звичаї, обряди, традиції, ігри тощо, априклад, to lead to the altar – ‘вести до вівтаря’ у значенні ‘одружуватися’ має український еквівалент ‘брати шлюб’ [91, с. 179].

Великого значення набувають зібрання загальномовної національної фразеології, її практична й теоретична розробка та інші). Б. М. Ажнюку належить перша спроба лінгвокраїнознавчого аналізу англійської фразеології, перше її монографічне опрацювання з культурно-етнічного погляду. А такі дослідники, як Г. М. Удовиченко, І. С. Олійник, М. М. Сидоренко розглядають фразеологію як «мовне багатство, де закарбовано етнокультурне обличчя нації» [65, с. 61].

У фразеології яскраво виявляється самобутність мови, її специфічний колорит, лад народного мислення, зокрема, образний. Коріння фразеології сягає живого мовлення, тому фразеологічні засоби мови є квінтесенцією її національного обличчя. Найчастотнішою групою серед досліджуваних одиниць виявилися фраземи, що містять країнознавчу семантику у сукупному ідіоматичному значенні словесного комплеску й утворилися через переосмислення, метафоризацію, семантичний зсув.

Метафоризацію у фразеології розуміють у широкому значенні – як назву будь-якого переосмислення й у вужчому – саме для позначення певного виду переносу найменувань. При переосмисленні послідовно-залежним шляхом нові значення формуються в такому порядку: вільне словосполучення – первинно-образне значення і т. д. У такій ієрархічній організації розвитку значень, на думку В. Д. Ужченка, «одна семема відноситься до іншої як елемент нижчого порядку до елемента вищого, одна з них твірна, друга похідна» [138, с. 103].

Оніми – як мовні одиниці з НКК – це індивідуальні найменування окремих одиничних об‘єктів. Український мовознавець О. О. Селіванова підкреслює, що «онімічне значення містить співвіднесення з певним референтом (людиною, місцем, твариною, астрономічним об‘єктом тощо), а також компонент відомості імені, стилістичну, оцінну, емотивну й естетичну інформацію» [119, с. 126]. Загальне поняття онім розгалужується на численні значеннєві групи: антропоніми, топоніми, ергоніми, теоніми, зооніми, космоніми, хрононіми, хрематоніми, ідеоніми тощо. Оніми досить часто стають структурно-семантичним елементами фразеологічних одиниць та паремій, оскільки саме індивідуальні номени-компоненти надають фразеологічному виразу певної завершеності форми і змісту, вони дозволяють асоціювати вислів з певними особами, подіями та географічними об‘єктами.

Дослідженням ономастичного компонента у формуванні фразеологічного значення займалися такі мовознавці, як В. М. Мокієнко [97], В. Д. Ужченко [138], Н. М. Пасік [111], О. Ю. Карпенко [67], І. Ф. Заваринська [56; 57; 58; 59; 60; 61; 62] та інші. Однак вивчення фразеологізмів з онімним компонентом є багатоаспектним: власну назву досліджують як концепт, як апелятив, як засіб для підсилення емоційної та дієвої складової фразеологізму, як національну складову у структурі фразеологізму, описують також різновиди онімів у фразеологічних одиницях, використання онімів у сталих виразах різного типу тощо.

Перенесення знака здійснюється за подібністю зорових, слухових, кольорових ознак, на основі найрізноманітніших вражень за внутрішнім зв’язком: сушити собі голову думкою – to addle one’s brain (head) в значенні ‘обмірковувати щось’, залізна воля – iron (adamant) will, грати роль – to play the act (‘прикидатися’).

Метафора у фразеології розкриває певні відношення навколишнього світу, базується на подібності до різних побутових деталей і в той же час свідчить про розвиток асоціативних зв’язків і художньої уяви мовців, а тому може представляти одне і те ж поняття широким спектром зворотів, де співіснують активно вживані, літературні елементи з периферійними – архаїчними, діалектичними, просторічними.

У межах даної семантичної групи фразеологічних одиниць, що містять країнознавчу семантику в сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу можливе умовне виділення тематичних груп.

Подані за певними ідеографічними розрядами, фразеологічні одиниці віддзеркалюють різні сторони народного буття.

Отже, в різних мовах широковживаними є фразеологічні одиниці з країнознавчою семантикою в сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу. Такі фразеологізми утворюються завдяки переосмисленню, метафоризації, семантичному зсуву. Вживаючись у досліджуваних мовах оніми становлять певну систему, з якої умовно можна виділити шість тематичних підгруп чи розрядів, що відображають: 1) давній побут, трудові процеси селянського життя; 2) історичні події, факти життя; 3) флору і фауну; 4) соціальні відносини; 5) одиниці виміру; 6) духовну культуру і фольклор.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал