Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ринок землі. Визначення ціни землі






 

Земля як фактор виробництва – це усі природні ресурси: земельні ділянки, корисні копалини, ресурси морів ліси, запаси яких формулюються поза межами економічної діяльності.

Земля має альтернативні варіанти використання: вирощування сільськогосподарських культур, будівництво промислових спору, шляхів сполучення, житла тощо. Крім того, різні ділянки землі мають різну якість і за умов однакових витрат виробництва дають різну віддачу суб’єктам господарювання.

Особливості функціонування ринку землі

1. Земля це ресурс довгострокового використання. Вона продається, купується і здається в оренду на деякий час, і в результаті таких операції приносить землевласнику дохід.

2. Кількість землі і природних ресурсів обмежена. Однак, розширення земельних обмежень можливе, наприклад, за рахунок освоєння цілини та за допомогою меліорації можна додатково включити деякі землі в сільськогосподарський оборот. Але ці зміни будуть незначними порівняно із загальною кількістю землі. Фіксований характер наявності землі означає, що пропозиція землі в економіці в цілому абсолютно нееластична. При цьому ринкова пропозиція землі обмежена як у короткостроковому періоді, так і в довгостроковому.

3. Можливість альтернативного використання землі (наприклад: деякі сільськогосподарські землі мають альтернативне використання – промислове, житлове, дорожнє будівництво). Крива пропозиції таких земель має додатній нахил тому, що власник земельної ділянки здасть землю в оренду тому, хто має вищу готовність платити.

Отже, факторами, що впливають на пропозицію землі, є її родючість, місце розташування та кількість землі. Тому коли говорять про обмеженість землі, то мають на увазі землю певної якості, розташовану в певному місці.

Попит на землю складається з попиту на сільськогосподарські землі несільськогосподарські землі.

Сільськогосподарський попит на землю – це похідний попит від попиту на продукцію, яка виробляється за допомогою даного ресурсу.

Крива попиту сільськогосподарського попиту на землю має від’ємний нахил, що зумовлено законом спадної продуктивності землі. Тобто розширення сільськогосподарських угідь передбачає залучення в процес виробництва кращих за родючістю грунтів, середніх і навіть гірших.

Крива попиту на несільськогосподарські землі має спадний характер, зумовлений, головним чином, місцеположенням земельної ділянки (наприклад, житлове будівництво). Криванесільськогосподарського попиту більш еластична, тому що навіть незначне зниження цін спричиняє суттєве підвищення попиту на землю.

У результаті взаємодії попиту і пропозиції землі виникає рівноважна ціна землі – земельна рента (плата за використання землі). В рамках аналізу ринку землі відділяється господарювання на землі від власності, тобто передбачається орендування землі.

Земельна рента – це регулярно одержуваний землевласником надлишковий доход, не пов’язаний з підприємницькою діяльністю. З точки зору орендарів – це необхідні витрати, які утримують дані ділянки землі від їх альтернативного використання.

Взаємодія попиту і пропозиції на ринку землі наведена на рис. 12.8., де Q – кількість землі; R – земельна рента.

 
 

 

 


Оскільки зміна розміру ренти ніяк не впливає на кiлькiсть землі, що пропонується для використання, то рента не виконує спонукальної функції (як то має місце на ринку інших ресурсів). Тому економісти вважають ренту надлишком, тобто платою, яка не є обов’язковою для забезпечення наявності землі.

Земля має різну природну родючість, тому одна й та сама праця чи капітал у поєднанні з різними за родючістю землями приносить рiзнi результати. Додатковий прибуток, який отримують користувачі родючої землі за інших рівних умов, називається диференціальною рентою.

Рис. 12.9 ілюструє формування розміру ренти, яку отримують власники земель з кращими властивостями.

 
 

 

 


 

 
 
Рис. 12.9. Диференціальна земельна ренти


Гірша за своїми властивостями земля (див. рис. 12.9.а) буде давати її власнику лише абсолютну ренту – R1, а диференціальна рента дорівнює нулю.

Абсолютна рента – це рента, яку отримають всі власники землі незалежно від її якості.

Рис. 12.9.б та рис. 12.9.в ілюструє, що крива попиту на землі кращої якості переміщується праворуч, тому власники земельних ділянок середньої та високої родючості будуть отримувати ренту поряд з абсолютною рентою ще і диференціальну.

Диференціальну ренту, яка виникає внаслідок природної різниці якості земель, називають диференціальною рентою першого роду.

Родючість землі може змінитися внаслідок людського втручання. Рента, обумовлена діяльністю людей з покращення стану землі називається диференціальною рентою другого роду. Додаткові капіталовкладення призведуть до росту ефективності виробництва, тоді при переукладення договору зросте і рента. Орендатор зацікавлений у довгостроковій оренді, щоб скористатись диференціальною рентою другого роду (R2), а орендодавець – у коротких строках, щоб одержувати диференціальну ренту першого роду (R3).

Отже, рента за кращу землю буде вища, ніж за середню, а за середню вища, ніж за гіршу.

Якщо земля продається, а не здається в оренду, визначення ринкової ціни землі має певні особливості, пов’язані з тим, що земля – це безстроковий вічний актив, який не зношується повністю від тривалого використання.

Визначення ціни землі пов’язано з величною ренти:

, де

P – ціна землі;

R – земельна рента;

і – банківській відсоток.

Це означає, що ділянка землі продається за таку суму, яка, якщо буде покладена в банк під очікувану ставку відсотка, принесе доход такої же величини, як і земельна ділянка.

Отже, ділянка продається за таку суму, яка у разі її альтернативного використання принесе доход, рівний земельній ренті.

 

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте поняття попиту на фактори виробництва.

2. Дайте визначення поняття граничні витрати на ресурс (МRС) та гранична доходність ресурсу (МRР).

3. Охарактеризуйте еластичність попиту на ресурс на ринку досконалої та недосконалої конкуренції.

4. Назвіть фактори, які впливають на зміни попиту на ресурси.

5. Сформулюйте правило мiнiмiзацiї витрат i максимiзацiї прибутку.

6. Чим пояснюється форма кривої індивідуальної пропозиції праці.

7. Дайте графічний аналіз попиту i пропозицій праці. Охарактеризуйте рівновагу на конкурентному ринку праці.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал