Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Неологізми у діловому та науковому тексті






Неологізми (від грецького – neos – новий, logos – слово) – нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються у мові. Виникнення неологізмів зумовлене потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям. Особливо активно поповнюються новими словами сучасні науково-технічні термінологічні системи: сайт, сервер, офшорний, дилер, менеджер, дизайнер, брокер, діджей, піар, євроремонт, бейсер (стрибки з парашутом із статичних об’єктів), спідмінтон (вид спорту), рингтон. До неологізмів належать також слова, утворені від лексем, які існували в мові раніше: комп’ютер – комп’ютеризація, комп’ютерник; ракета – ракетник, ракетодром, ракетоносій.

Крім того, що неологізми називають нові поняття, вони ще з’являються через те, що інколи виникає потреба замінити вже існуючу назву точнішою, зрозумілішою. В українській мові існує термін цукор, але ще недавно існували терміни, утворені від розмовного сахар: сахароза, сахарат, сахаризація. Ці терміни були замінені на: цукрат, цукроза, цукрування, цукровий діабет.

Неологізми, умовно, можна поділити на три групи: неологізми, які стали термінами, неологізми-професіоналізми та індивідуальні неологізми (вжиті у творах одного письменника). Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення у мові.

Неологізми першої групи доцільно використовувати у документах. Це слова типу телефакс, брокер, біржа, ваучер тощо. Неологізми другої групи не варто вживати в документах, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники, наприклад: аудит – перевірка, ревізія; брокер – посередник; компенсація – відшкодування. Хоча тут треба зважати і на призначення документа – якщо це міжнародний документ, то вживання таких слів буде вмотивованим.

Неологізми третьої групи у документах не використовуються. Поява нового слова спочатку, як правило, викликає деякий опір суспільства: воно не одразу й не кожне з нових слів бере собі на озброєння, адже поява нового слова – це насамперед відхилення від узвичаєних норм слововживання, до якого потрібно певний час звикати. Поступово загальномовні неологізми втрачають свою новизну і входять до активного вжитку, а потім в деяких випадках потрапляють і в розряд застарілих слів.

Наприклад, багато з таких слів так і не стали загальновживаними через те, що зникли поняття, які вони позначають (промкартка, продподаток), або тому, що слово побудовано невдало (перепромисел, дичезаготовка, головодень, гружчик – вантажник, грузовик – вантажівка).

Особливо швидко приживаються і втрачають новизну ті неологізми, які вживаються в побуті, у діловому спілкуванні, у пресі і т.д. Адже, порівняно недавно з’явилися такі слова як метрополітен, телевізор, місяцехід, а проте їх ніхто неологізмами не вважає.

Швидше приживається неологізм, який утворився з двох чи кількох загальновідомих, загальновживаних слів: мирне співіснування, служба побуту, залізна завіса, холодна війна, культурні контакти, комп’ютерний вірус.

Слова, які міцно увійшли до лексичного складу швидко втрачають новизну. Ми їх починаємо сприймати не як неологізми, не за ступенем новизни, а за місцем їх вживання. Неологізми міцно увійшли в мову ділової документації. Такі слова пов’язані з суспільно-політичною та економічною сферою життя. Це – назви установ (Запорізький національний технічний університет); нових органів управління (ПФЛ - професіональна футбольна ліга); нових професій (менеджер, дилер, дизайнер, брокер, маклер); нових виробничих дій та станів (євроремонт).

У ділових паперах вживаються усі різновиди неологізмів, особливо часто – абревіатури: ПБ – патентне бюро, ОЦ – обчислювальний центр, ПДВ – податок на додану вартість. Але абревіатурами не слід зловживати.

Треба дотримуватися норм, які впорядковують використання складноскорочених слів у різних стилях мовлення. Прагнення до оригінальності призводить, у багатьох випадках, до невиправданого створення неологізмів, що не відповідають природі української мови. Ці слова стають зайвими, невиразними дублетами загальновживаних слів. Такі неологізми ускладнюють розуміння тексту, відволікають увагу читача на «відгадування» значення новотворів.

Якщо в науковій, офіційно-діловій літературі неологізми, ввійшовши до загального вжитку, виконують в основному, номінативну функцію, то в творах художньої літератури використання неологізмів пов’язане з явно вираженим стилістичним завданням. Використання таких неологізмів є досить небезпечним для наукового і офіційно-ділового стилю, оскільки тут не допускаються вживання експресивної лексики, наприклад: безхлібно (П.Тичина), канцелярствувати (В.Маяковський), розпетльовувати (О.Вишня).


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал