Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи управління






В системі менеджменту, в тому числі і соціокультурного існує три основні групи методів управління: економічні, організаціоноразпорядчі і соціально-психологічні. Розглянемо в логічній послідовності кожну групу методів.

1. Економічні методи управління

Це система прийомів і способів впливу на виконавців за допомогою конкретного порівняння витрат і результатів:

• матеріальне стимулювання і санкції;

• специфіка фінансування нонпрофітний сфери;

• фандрейзинг (залучення і акумулювання фінансових коштів);

• зарплата;

• собівартість соціокультурного продукту;

• рентабельність програм і соціокультурних проектів;

• ціна послуги.

При цьому слід врахувати, що крім суто особистих, учасник соціокультурного процесу переслідує і суспільні, і групові цілі. В якості основних методів управління виступає система заробітної плати і преміювання, яка повинна бути максимально пов'язана з результатами діяльності виконавця. Оплату праці менеджера доцільно зв'язати з результатами його діяльності в сфері професійної відповідальності або з результатами діяльності всієї організації.

2. Організаційно-розпорядчі методи управління

Це методи прямого впливу, що носять директивний, обов'язковий характер, засновані на дисципліні, відповідальності, владі, примусі

До організаційних методів належать: 1) організаційне проектування; 2) регламентування; 3) нормування без вказівки на конкретну особу і дату виконання

Розпорядчі методи: 1) наказ, 2) постанову, 3) розпорядження,

1) інструктаж, 5) команда, 6) рекомендації, де вказуються конкретні особи і дата виконання.

Сутність організаційного регламентування у встановленні правил, обов'язкових для виконання і визначають зміст і порядок організаційної діяльності: положення про організацію; статут компанії; внутрішньо фірмові стандарти; положення; інструкції; правила планування, обліку і контролю.

Організаційне нормування включає норми і нормативи витрат ресурсів в процесі діяльності установи.

Управління організацією здійснюється на основі правових норм, які стосуються організаційних, майнових, трудових та інших відносин у процесі соціально-культурної діяльності.

3. Соціально-психологічні методи управління включають в себе моральне заохочення, соціальне планування, переконання, навіювання, особистий приклад, регулювання міжособистісних і міжгрупових відносин, створення та підтримка морального клімату в колективі.

Дана група методів управління безпосереднім чином пов'язана з мотивацією співробітників на робочому місці. Передумови успішної активної роботи по виконанню полягають в можливості виконавців:

• знати (інформація про цільових установках або заходах, за якими прийнято рішення)

• сміти (ці установки і заходи повинні бути «допустимими» для виконавців, у тому числі не порушувати юридичних та етичних норм)

• Можливість (виконавці повинні мати кошти для виконання дорученого)

• хотіти (вони повинні бути мотивовані).

Перш за все, слід забезпечити співробітника можливостями виконати роботу, визначити його рамки дій, чітко сформулювати цілі і завдання, створити оточення, що сприяє виконанню завдання, надати кошти, необхідну інформацію, сформувати організацію, використовувати стиль управління, заснований на причетності виконавців. Мотиваційний управління концентрується:

1) на вплив на стан мотивації (ступеня ідентифікації співробітника з компанією, формуванні його мотивів);

2) на почутті власної гідності (поваги як особистості, повідомлення про його значення для фірми, очікуваннях результатів від його діяльності);

3) на приведення мотивів в дію (обговорюються особисті інтереси і можливості співробітника);

4) на посиленні мотивів;

5) на оцінку роботи і атестації (перегляд зарплати, зростання, додаткові вигоди);

6) на задоволенні потреб;

7) на забезпеченні процесу мотивації.

Робота по мотивації співробітників веде: до поліпшення якості соціокультурного продукту; більш творчому підходу і активності у впровадженні креативних технологій; скорочення «плинності» кадрів; підвищенню їх працездатності; більшої згуртованості та солідарності; поліпшенню іміджу компанії.

 

Список літератури

1. Мескон М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хе- доури. — М.: Дело, 2000. - 704 с.

2. http // www.aup.ru - “Административно-управленческий портал”.

3. https:// www.manage.ru.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал