Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розділ.






Вступ

Розвиток і зміцнення рослинництва України – важливе державне завдання. Право громадян нашої держави – робітників, селян, службовців на користування ділянками землі, а також вирощування на них рослин та різних технічних, кормових зернових культур у встановленому законом порядку закріплено Конституцією України.

Географічне положення України, її рельєф і природні умови зумовили формування на її території різноманітної рослинності. Рослинність України зазнала істотних змін від господарської діяльності людини і потребує відновлення і охорони.

Глибокі-соціально-економічні перетворення в агропромисловому комплексі України, перехід до ринкових відносин об’єктивно вимагають застосування нових методів ведення господарства, спрямованих на оптимізацію використання наявних ресурсів та покращення соціально-економічних показників.

Сучасні методи оптимізації виробництва, в тому числі й у аграрному секторі економіки України, неможливі без застосування економіко-математичних моделей. На діяльність підприємств агропромислового комплексу України впливає велика кількість факторів зовнішнього середовища. Усе це формує область невизначеності умов, на базі яких приймаються рішення, тому використання сучасних методів оптимізації діяльності підприємств у аграрному секторі економіки неможливе без застосування економіко-математичних, аналітичних, імітаційних та інших моделей прийняття управлінських рішень.

Актуальність зазначених проблем в умовах ринкової економіки, їх неповне розв'язання та необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних механізмів оптимізації діяльності підприємств у аграрному секторі економіки зумовили вибір теми дослідження, мету.

 

Предметом дослідження є процеси виробництва рослинницької продукції.

Об’єктом дослідження є ресурси та процеси, пов’язані з їх використанням для виробництва рослинницької продукції в НДГ «Великоснітинське ім. О.В.Музиченка».

Метою дослідження є обґрунтування шляхів ефективного розвитку рослинницької галузі господарства.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано та вирішено наступні завдання, а саме:

- вивчити особливості технологічних та економічних процесів у рослинницькій галузі;

- проаналізувати сучасний стан розвитку рослинницької галузі України, Київської області;

- проаналізувати показники господарської діяльності підприємства НДГ «Великоснітинське»;

- розглянути економіко-математичні моделі оптимізації, що застосовуються у рослинництві;

Основними джерелами інформації були: статистична звітність підприємства; публікації вітчизняних та зарубіжних науковців; навчальні підручники, матеріали нормативних документів; науково-популярні статті періодичних видань; матеріали з інтернет-мережі.

На долю рослинництва припадає 45% валового виробництва сільськогосподарської продукції України. Виробництво основних видів продукції рослинництва у 2011-12 маркетинговому році становить:

- 8, 5 млн т. насіння соняху(23% світового виробництва, 1 -ше місце у світі)

- 9 млн т. ячменю (7% світового виробництва, 2 -ге місце у світі) [1]

Розвиток сільського господарства дає поштовх і для розвитку переробної промисловості, зокрема харчової. Так Україна займає перші місця з виробництва і експорту соняшникової олії, томатної пасти. Продукція рослинництва є також основною складовою кормової бази для тваринницької галузі.

Питання виробництва продукції рослинництва є стратегічним з точки зору забезпечення населення продуктами харчування. За даними Державної служби статистики обсяг продукції рослинництва в Україні зріс на 18% у 2013 році порівняно з 2012 роком. Зокрема с.-г. підприємства виробило 54% (порівняно із 50% у 2012 р.).

Рослинництво - достатньо динамічна галузь. Постійно змінюються площі оброблюваних земель, проводяться різні меліоративні роботи, змінюється кількість культивованих культур, удосконалюється спеціалізація та концентрація.

Одним із провідних напрямів забезпечення прибутковості галузі рослинництва є оптимізація структури посівних площ сільськогосподарських культур. В якості критерію оптимізації може виступати величина прибутку рослинницької галузі чи усього підприємства.

Таким чином підвищення прибутковості підприємства може бути досягнуто без додаткових інвестицій.


Розділ.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал