Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стан навколишнього природного середовища в Україні 2 страница






Незважаючи на наявність на території України великої кількості водних об'єктів, дві третини її території розміщені в умовах із несприятливим водним режимом. Для подолання таких умов побудовано понад 1100 водосховищ* При наповненні їх до нормального рівня сумарна площа водної поверхні становить 9, 9 тис. км2, а загальний об'єм — 55, 3 км3. Серед них — шість водосховищ Дніпровського каскаду, в якому акумульовано 80 % стоку і з якого постачається вода на значну частину України, а також забезпечує стабільне судноплавство і зрошення земель південних регіонів. На малих річках побудовано близько 29 тис. ставків сумарною площею 3, 2 тис. км2 і загальним об'ємом понад 3 км3. Загалом водосховища і ставки акумулюють близько 59 км3 води, що перевищує сумарний стік Дніпра і ресурси місцевого стоку України в середній за водністю рік [20].

Необхідність регулювання стоку річок зумовлена нерівномірністю стоку залежно від сезону, що призводить до нестачі води в одну пору і до повені — в іншу. Це негативно позначається і на таких видах діяльності, як зрошення, водний транспорт, гідроенергетика.

Створення водосховищ якщо не усуває, то зменшує негативний вплив згаданих явищ, сприяє перерозподілу стоку між сезонами і роками різної водності, між днями і годинами в інтересах іригації, водопостачання, залученню до господарського використання непродуктивних земель шляхом акумуляції на них водних ресурсів, створенню в окремих випадках більш продуктивного водного середовища (рибальства), поліпшенню природних умов на прилеглих територіях (пом'якшення клімату).

Більшість водоймищ, зокрема комплексного призначення, створено поблизу великих міст. Вони, як правило, е і окрасою місцевості. Водночас не слід забувати, що такі водоймища часто мають негативний вплив для сільськогосподарського використання території — насамперед через затоплення і підтоплення її. До несприятливих умов, зокрема для відпочинку, фахівці відносять також цвітіння води, відсутність на значній частині берегової смуги шляхів, постійні зміни рівня води, збільшення площ мілководдя тощо.

Створення штучних водоймищ також призводить до вилучення із сільськогосподарського виробництва чималих земельних ресурсів. Наприклад, внаслідок створення таких водоймищ у басейні Дніпра із сільськогосподарського виробництва вилучено понад 200 тис. га землі (це площа, яку займає Чернівецька область), що зумовило структурні зміни в господарській діяльності.

Затоплюються ландшафти, ліси, населені пункти, дороги, промислові об'єкти, лінії зв'язку та електропередач.

У прибережній смузі внаслідок підняття рівня ґрунтових вод спостерігається заболочення території. Під впливом підтоплення відбуваються істотні зміни в ґрунтах, рослинному покриві й тваринному світі.

Для захисту берегів від впливу хвиль, особливо від шторму, необхідні спеціальні спорудження, що потребує значних матеріальних і фінансових ресурсів.

Лише у степовій зоні розміщено три водосховища (Каховське, Дніпровське та Дніпродзержинське). Велика довжина абразійних берегів та ерозійно небезпечних територій вздовж них викликає необхідність створення системи захисних лісових насаджень. Лісоводами України у степовій зоні навколо цих водосховищ створено 68, 4 тис. га таких насаджень, з них площа лісу, становить 47, 3 тис. га. Це дає змогу, з одного боку, запобігти замулюванню водосховищ, зменшити каламутність води, що надходить у турбіни гідроелектростанцій і зрошувальні канали, а з іншого — зменшити обсяги руйнування прилеглих земель внаслідок ерозій та абразій берегів, прикрасити ландшафт місцевості й поліпшити її кліматичні умови.

Чималі водні ресурси зосереджені в озерах, яких в Україні налічується понад 3 тис. Найбільші з них розміщені у приморській частині, зокрема в басейні Дунаю, — озера Ялпуг площею майже 150 км2, Кагул — 90, Кугурлуй — 82, Катлабух — 18 км2. Із загальної кількості озер лише ЗО мають площу, що дорівнює 10 км2 і більше.

В озерах України акумулюється близько 11 тис. км3 води, четверта частина якої — прісна.

Деякі озера розміщені на узбережжі Чорного моря. Найбільші з них — озера Сасик площею 210 км2 і Тилігул — 160 км2.

На північному заході Волинського Полісся розташована група озер, що мають назву Шацькі. На їх основі в 1983 р. створено Шацький національний природний парк, до якого входить і найбільше поліське озеро Світязь, площа якого становить 27, 5 км2, а максимальна глибина — 58, 4 м.

Провідна роль у забезпеченні потреб господарства та населення прісною водою належить, безперечно, річкам. На території України налічується близько 73 тис. великих і малих річок. Однак лише 125 з них мають довжину понад 100 км.

За запасами річкових вод наша держава посідає друге місце серед країн пострадянського простору.

Найбільша річка — третя за величиною в Європі — Дніпро. Довжина її 2285 км. У межах України довжина цієї водної артерії становить 1205 км. Басейн Дніпра з такими великими притоками, як Прип'ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла та ін., займає дві третини території України* На другому місці — Південний Буг, довжина якого понад 800 км, потім ідуть Сейм — 748, Псел — 717, Дністер — 705 і Дунай — 174 км (на території України). Саме остання річка забезпечує потреби України транзитним водним стоком. Середній річний стік її перевищує 120 км3, що вдвічі більше від стоку Дніпра.

Благополуччя великих водних артерій прямо залежить від стану малих річок. В Україні за останні 10—20 років багато з цих річок перетворились на струмки або залишили після себе сухе русло.

Причина відмирання річок і струмків, перетворення їх на суходоли чи заболочені балки криється насамперед у діяльності людини. Сільськогосподарські підприємства, тваринницькі комплекси нерідко скидають у річки гній, сечовину, зумовлюючи тим самим посилене підживлення водяної рослинності, а отже, заростання річок. Забруднюються малі річки також відходами промислових підприємств, стічними водами міст. Належно очищують лише незначну частину стічних вод. Тому дедалі активніше ставиться питання про збереження та використання потенційних можливостей малих річок.

Підземні води, запаси яких, за визначенням фахівців, вині становлять 5, 6 км3, як правило, використовують для задоволення потреб населення. Слід зазначити, що кияни мають можливість практично у кожному адміністративному районі використовувати ці найбільш чисті води. Глибина залягання артезіанських вод в Україні коливається від 100 до 600 м. Основна частина їх міститься в Донецько-Придніпровському і Південно-Західному (2, 3 км3) регіонах. За запасами ґрунтової води на полях Україну можна поділити на такі зони:

— надлишкової вологості (Полісся);

— достатньої вологості (південна частина Полісся);

— нестійкої вологості (лісостеп);

— недостатньої вологості (степова частина).

Значна частина орних земель розташована в зонах нестійкої та недостатньої вологості, що зумовлює уразливість сільського господарства до погодних умов та кліматичних змін. У цілому ресурси вологи в землеробних районах України значно менші, ніж у країнах Західної Європи та США. У зв'язку з цим необхідно вжити спеціальних заходів із меліорації ґрунтів.

Практично всі річки, озера, штучні водоймища є потенціалом рекреаційних водних ресурсів. Дефіцит прісних вод потребує реалізації комплексу заходів, спрямованих на раціональне їх використання та всебічне збереження.

Водні ресурси України потребують постійного відтворення для якісного забезпечення ними населення і підприємств різних галузей економіки в необхідній кількості.

Як відомо, в Україні нерідко великої шкоди завдають повені. А тому важливою є охорона народногосподарських об'єктів від їх дії. Це, зокрема, попередження повеней, ліквідація негативних наслідків їх впливу — підтоплення і вод ної ерозії.

Лісові ресурси. Важливим природно-рекреаційним і народногосподарським ресурсом є ліс. Він дає цінну сировину, має велике природоохоронне і санітарно-оздоровче, протиерозійне і кліматичне, ґрунтозахисне та водоакумулятивне значення. Нерідко цей природний ресурс є основою для вдосконалення власної економіки.

Серед природних характеристик найважливішими з погляду рекреаційного лісокористування є лісистість, бонітет, заболоченість лісових територій. Як потреби в лісових територіях, районах відпочинку, так і сам характер рекреаційного лісокористування залежать насамперед від заселеності міських поселень та положення поселень відносно лісових масивів; наявності інших рекреаційних ресурсів, від місця та ролі у них лісу. Неабияку роль при цьому відіграє природний склад лісу, його особливість, що визначає фізіологічну та психологічну комфортність відпочинку на природі (просторова структура лісових масивів, наявність відкритих і напіввідкритих просторів).

На території України налічується 25 тис. видів рослин.

За видовим різноманіттям на одиницю площі Україна значно випереджає всі пострадянські території, за винятком Кавказьких і Середньоазіатських гір.

Україна першою серед союзних республік розробила ряд заходів щодо подолання негативної дії кліматичних факторів.

Вдалося залісити 91, 2 тис. га піщаних і 30, 5 га яружно-балкових земель. На нижньодніпровських пісках було засаджено лісом 86 тис. га, а відтак зупинено вітрову ерозію та відновлено господарську діяльність.

Нині в Україні налічується близько 350 тис. га полезахисних, 90 тис. га водорегулюючих лісових смуг. Під їх захистом перебуває 13 млн га, що дорівнює 40 % ріллі. Існування таких лісових насаджень має важливе народногосподарське значення.

В Україні лісами зайнято близько 9, 4 млн га. Загальний запас деревини становить 1, 7 млрд м3, що оцінюється в 3, 4 млрд дол. США, а за світовими цінами — у 27 млрд дол. Наша країна — одна з найменш лісистих у Європі. Частка лісового фонду в балансі земель не перевищує 16 %. Це у 2, 5 раза менше, ніж на пострадянській території. Для порівняння зазначимо, що лісистість Італії становить 21, 2 %, Франції — 27, 8, Німеччини — 29, 0, Фінляндії — 58, 9, Швеції — 67, 7 %.

В табл. 3.8 наведено дані щодо площі земель лісового фонду та площ фактичної рубки лісу по Україні загалом та за областями.

Лісова площа у розрахунку на одного жителя України становить 0, 2 га (у Росії — 8, 5, у Білорусі — 0, 8), що навіть у 2, 5 раза менше, ніж на Кубані (степ), а запаси деревини — 34 м3.

В Україні зосереджені великі запаси цінних лісових порід. Дубові насадження становлять 15 %, букові — 20, ясеневі — 10 % відповідних лісових насаджень на території колишніх республік СРСР. Загалом у лісах України зустрічаються як твердолистяні (дуб, бук, граб), так і м'яко листяні породи. Переважають хвойні дерева, які становлять 54 % запасів деревини.

Таблиця 3.8. Площа фактичної рубки лісу за регіонами у 2003 р., га

Адміністративне утворення Площа земельлісового фонду, тис. га * Плоша фактичної рубки лісу, га *• У тому числі
рубки головного користування рубки, пов'язані з веденням лісового господарства 3 них
рубки догляду інші видирубок, пов'язані з веденням лісового господарства
             
Україна 10782, 2          
Автономна Республіка Крим 331, 2   _   i960  
Області      
Вінницька 362, 6          
Волинська 697, 3          
Дніпропетровська 198, 6   _      
Донецька 213, 2   -      
Житомирська 1089, 5          
Закарпатська 694, 0          
Запорізька 121, 9   -      
Івано-Франківська 626, 0          
Київська 746, 0          
Кіровоградська 167, 8          
Луганська 340, 0          
Львівська 689, 9          
Миколаївська 127, 4   -      
Одеська 260, 0   -      
Полтавська 270, 6          
Рівненська 845, 9          
Сумська 444, 9          
Тернопільська 196.4          
Харківська 419, 4          

Закінчення табл. 3.8

             
Херсонська 265, 1   -      
Хмельницька 285, 9          
Черкаська 345, 0          
Чернівецька 258, 0          
Чернігівська 713, 4          
м. Київ 34, 6   -      
м. Севастополь 37, 6   -      

* За даними державного обліку лісового фонду на 1 січня 1996 р. ** Включаючи очищення від захаращеності та дострокові рубки.

Однак найціннішим і найдовговічнішим серед дерев є дуб, який завжди в Україні був символом могутності, величі, краси, сили, невмирущості та волелюбності нашого народу. Деревостани дуба в Україні займають 2, 3 млн га, що становить 24, 2 % вкритих лісовою рослинністю земель держлісфонду.

Ліси на території України розміщені досить нерівномірно. Найбільші лісові масиви зосереджені на півночі країни.

Заготовку лісу здійснюють насамперед у Карпатах (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська області), де ліси становлять 40 % території регіону, на Поліссі (Чернігівська, Волинська та Рівненська області) — площа лісу дорівнює тут 29 %, та в лісостепу. Однак Чорнобильська катастрофа завдала лісовим ресурсам величезних збитків. З народногосподарського обороту виведено 200 тис. га території. Останніми роками не добирається щорічно близько 1 млн м3 деревини, істотно зменшились обсяги заготівель грибів, ягід, лікарської сировини. Ресурси деревини скорочуються.

Лісові ресурси є важливою складовою рекреаційного потенціалу території.

Основними показниками, які визначають рекреаційні якості лісу, є його віковий та породний склад, від чого залежать кількість виділення кисню, чистота і якість повітря, шу-мопоглинаючі, фітонцидні і тонізуючі властивості [21]. Встановлено, що найвищу рекреаційну цінність мають ліси, які найкраще впливають на оздоровчий процес людини та найбільш ефективно виконують санітарно-гігієнічні функції.

Старі високобонітетні ліси виділяють набагато більше кисню, ніж ліси середнього віку та молодники. Тому їх рекреаційна цінність є вищою.

Найпоширенішими видами рекреаційної діяльності в лісах є мисливство, збирання грибів, ягід, горіхів, лікарської сировини. Зона масового короткотермінового відпочинку в лісі створюється лише поблизу великих промислових центрів і лікувально-курортних закладів.

За останні п'ятдесят років площа, вкрита лісовою рослинністю, збільшилася в Україні на 3, 4 млн га. У лісах державного значення майже 50 % вкритих лісовою рослинністю земель становлять штучні лісонасадження. Однак упродовж 90-х років запас деревини в розрахунку на одного жителя зменшився так само, як і обсяги річного лісокористування. Адже значна частина лісів поліського регіону, як зазначалося, стала недоступною для використання. Лісове господарство не лише цього краю, а й усієї України зазнає величезних збитків у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, оскільки масиви Полісся, де вона сталася, становлять 40 % лісів України. Враховуючи те, що ця територія є басейном водозбору Дніпра та Прип'яті, ліс тут слід зберегти, не допустити ерозії ґрунтів та виносу радіонуклідів у водоносні горизонти.

Нерідко лісовим ресурсам завдають збитків пожежі (табл. 3.9).

Надмірне наголошування на розвитку місцевого самоврядування, лібералізація господарської діяльності підприємств, непродумана приватизація деревообробних структур лісокомбінатів, наприклад, Карпатського регіону, незбалансована цінова політика призвели до численних негативних наслідків. Серед них — масові самовільні рубки в лісах сільськогосподарських підприємств і лісосмугах, самозахоплення лісового фонду. Усе це негативно позначилось як на показниках діяльності лісового господарства, так і на рівні забезпеченості лісовими ресурсами населення.

У лісах, лісогосподарствах виконуються роботи не лише із заготівлі деревини, включаючи рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, виробництвом лісоматеріалів для розпилювання тощо, а й з лісовідновлення та захисту лісів, лісорозведення (табл. 3.10).

Таблиця 3.9. Лісові пожежі за регіонами у 2003 р.

Адміністративне утворення Кількість випадків Лісова плота, охоплена поже* жами, га Заподіяні збитки, тис. грн
Україна     1817, 5
Автономна Республіка Крим     3-8
Області  
Вінницька     8, 6
Волинська     75, 2
Дніпропетровська     172, 4
Донецька     40, 4
Житомирська     69, 6
Закарпатська     64, 5
Запорізька     34, 8
Івано-Франківська     3, 2
Київська     70, 1
Кіровоградська     1, 2
Луганська     64, 6
Львівська     38, 5
Миколаївська     3, 3
Одеська     0, 0
Полтавська     206, 7
Рівненська     19, 7
Сумська     248, 3
Тернопільська     -
Харківська     37, 6
Херсонська     448, 5
Хмельницька     6, 9
Черкаська     93, 1
Чернівецька     6, 9
Чернігівська о   72, 8
м. Київ     24, 9
м. Севастополь     1, 9

Таблиця 3.10. Лісовідновлення за регіонами* га

Регіон       2000*      
Україна              
Автономна Республіка Крим              
Області  
Вінницька              
Волинська              
Дніпропетровська              
Донецька              
Житомирська              
Закарпатська              
Запорізька              
Івано-Франківська              
Київська              
Кіровоградська              
Луганська   поз          
Львівська         3537,    
Миколаївська              
Одеська поз            
Полтавська              
Рівненська              
Сумська              
Тернопільська              
Харківська              
Херсонська              
Хмельницька              
Черкаська              
Чернівецька              
Чернігівська              
м. Київ              
м. Севастополь              

* Крім того, відтворення лісів на землях лісового фонду по Укрзалізниці (Мінтранс) становило у 2000 р. 11 га.

Найлісистішою серед областей є Закарпатська, понад половину території якої покривають ліси. Породний склад її лісового фонду становлять: бук — 59 %, ялина — ЗО, ялиця — 2, дуб — 7, 5 %.

У лісах України налічується 80 видів дерев і 280 видів чагарників. Хвойні дерева становлять 54 % загального запасу деревини, 40 % — твердолистяні породи. Важливе місце в діяльності лісівництва посідає створення високорозвинених рекреаційно-туристичного та оздоровчо-лікувального комплексів загальнодержавного та міжнародного значення. У 1985 р. під егідою Конвенції про широкомасштабне транскордонне забруднення атмосферного повітря Європейською економічною комісією ООН та Європейською комісією ЄС було започатковано Міжнародну спільну програму моніторингу лісів. Вона є вагомим напрямом діяльності в межах пан'європейського процесу збереження та захисту лісів Європи, в якому бере участь і Україна.

Мета програми — проведення погодженими методами довгострокових систематичних спостережень за станом лісів в Україні у зв'язку з впливом на них стресових факторів (зокрема, забруднення повітря) в регіональному, національному та міжнародному масштабах; сприяння вивченню дії забруднювачів та інших негативних факторів на лісові екосистеми.

На зрошуваних землях лісосмуги підвищують вологість повітря на 15—20 %, зменшують випаровування вологи рослинами і ґрунтом на 18—20%.

Фахівцями встановлено, що захисні лісові насадження навколо водосховищ затримують 75 % поверхневого стоку і переводять його у ґрунтові води.

У лісах водяться цінні дикі звірі та птахи. У заповіднику " Медобори", що на Тернопільщині, зареєстровано 1200 видів безхребетних, 11 — земноводних, 4 — плазунів, 172 — птахів, 28 видів ссавців. Поряд із звичайними багато рідкісних видів тварин, 20 з яких занесенні до Червоної книги України. Це борсук звичайний, лелека чорний, орел-карлик, махаон, мне-мозина, сатурнія руда, жук-олень, бджола-тесляр звичайна та ін*

Лісолікувальні ресурси в Україні розміщені досить нерівномірно. Більшість таких ресурсів зосереджені в Півден-но-Західному регіоні, де формування рекреаційних територій спирається саме на цей фактор. У Закарпатській, Київській,

Житомирській, Черкаській областях ліси виконують функції водорегулювання, водоохорони, ґрунтозахисту.

Для збільшення лісових ресурсів необхідно повніше використовувати всю біомасу дерева, вторинні та інші матеріали; насаджувати ліси на еродованих (невикористовуваних) або низькопродуктивних землях. Фахівці вважають, що лише проведення насаджень за промислово-експлуатаційним типом дало б змогу щороку одержувати до 2, 5 млн м3 деревини.

Таблиця 3.11. Лісозахисні роботи (на кінець року)

Показник            
Загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу, тис. га 343, 5 420, 5 443, 7 506, 9 694, 3 693, 2
Захист лісу від шкідників і хвороб, тис. га 304, 6 289, 6 174, 3 169, 5 169, 9 225, 3
у тому числі  
біологічними препаратами 278, 0 228, 5 159Д 159, 1 153, 5 183, 2
хімічними препаратами 26, 6 61, 1 15, 2 10, 4 16, 4 42, 1
Ліквідовано осередків шкідників та хвороб лісу заходами боротьби, тис. га 131, 8 108, 2 71, 8 63, 8 Щ 132, 4
Загибель лісових насаджень, га            
у тому числі      
від пошкоджень шкідливими комахами            
пошкоджень дикими тваринами            
хвороб лісу            
антропогенних факторів            
з них від впливу промислових викидів         _
несприятливих погод-них умов            
лісових пожеж   203!        

Біологічні ресурси. Частина населення свою діяльність чи відпочинок пов'язує з біологічними ресурсами. Останні є передумовою для таких видів діяльності, як мисливство, збирання грибів, ягід. Мисливство — один з основних і традиційних видів використання тваринного світу.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал