Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Захист картоплі від шкідників та хвороб






Які шкідники завдають найбільшої шкоди? На городах, а також на полях колгоспів і радгоспів найбільшої шкоди завдають колорадський жук, дротяники, травневий хрущ, совки, капустянка звичайна, картопляна міль та інші.

Що таке економічний поріг шкідливості комах? Хімічну боротьбу проти шкідників картоплі, як і інших сільськогос­подарських культур, потрібно проводити лише тоді, коли їх знищення буде економічно оправданим, а витрата хімічних препаратів мінімальна. У зв'язку з цим встановлені так звані економічні пороги шкідливості комах на посівах, тобто кіль­кість шкідників, за якою з метою збереження врожаю та його якості виникає потреба в знищенні їх хімічними засобами:

  Фаза розвитку рослин під  
Шкідник час обліків шкідників і об­робки посівів Економічний поріг шкідливості
Колорадський жук:    
жуки, що перези- Сходи заввишки 15— 0, 5—2 % заселених ку-
мували 25 см щів
личинки Бутонізація — поча- 5" —8 % заселених.кущів
  ток цвітіння по 20 личинок на рослину
Підгризаючі совки Сходи 8 гусениць на 1 м3 10 % пошкоджених кущів
Дротяники До садіння картоплі 5 личинок на 1 м2

Ці показники стосуються лише доцільності хімічної об­робки, а ручне збирання і знищення шкідників на городах треба проводити при появі поодиноких особин, Якщо кіль­кість шкідників невелика, застосовувати хімічні препарати недоцільно.

Як розвивається колорадський жук і якої шкоди він -завдає картоплі? Жук має короткоовальне блискучо-жовте тіло з десятьма повздовжніми чорними смугами на надкри-лах. Довжина тіла 8—12, ширина 6—7 мм. Самки здебіль­шого більші за самців. Личинки залежно від віку бувають від 1, 5—2, 5 до 9—16 мм. Вік личинок визначається забарв­ленням: першого віку — темно-сірі, другого — червоні, тре­тього — червоно-оранжеві, четвертого — оранжево-жовті.

Пошкоджує жук картоплю, помідор, баклажан та інші рослини з родини пасльонових. Шкідливість його зумовлена зажерливістю і великою плодючістю. Протягом літа самка здатна відкласти понад 600—800 яєць. Залежно від умов року колорадський жук дає 1—2, а інкбли 3 покоління. Розвиток одного покоління триває 32^—45 днів.

Шкодять дорослі жуки і личинки. Зимують жуки в землі, навесні виходять на поверхню і, шукаючи корм, здатні пе­релітати на великі відстані — до 40—60 км, а при сильному попутному вітрі — до 200—300 км.

Відкладання яєць починається в кінці травня — першій декаді червня, через 6—12 днів залежно від температури по­вітря з яєць виплоджуються личинки. Близько трьох тижнів

живляться листками картоплі або інших пасльонових куль­тур і за цей час тричі линяють. Личинки четвертого віку заляльковуються в грунті на глибині від 3 до 18 см, що зале­жить від пухкості грунту. Через 7—15 днів лялечка пере­творюється в жука і в третій декаді липня на рослинах з'яв­ляються молоді жуки. Вони живляться 8—14 днів, потім; деякі самки відкладають яйця і дають початок другому по- * колінню. Однак переважна більшість таких жуків яєць не відкладає, а заглиблюється в грун на зимівлю. Саме ці* самки в наступному році найбільш плодючі і їх потомство здатне причинити значної шкоди врожаю. Зимують жуки ' в грунті на глибині від 10 до 60 см.

Рослини картоплі особливо чутливі до пошкодження жу- Ч ком під час максимального наростання надземної вегетатив- ' ної маси у період'бутонізації — цвітіння. На Поліссі та в Лі­состепу в більшості років цей період припадає на 15 черв­ня — 20 липня, коли рослини найбільше заселені шкідниками, { масово з'являються личинки третього і четвертого віку.

Жук найбільше пошкоджує картоплю в другій декаді лип­ня — першій декаді серпня, коли листям одночасно живлять­ся жуки, що перезимували; жуки першого літнього поко­ління, а також личинки, що виплодилися з пізніших яйце­кладок жуків, які перезимували, та з яєць, відкладених мо­лодими самками першого покоління. Дати періоду можуть дещо змінюватись залежно від зони і погодних умов літа.

Встановлено, що знищення жуком 10—15 % листкової поверхні рослини призводить до зниження врожаю бульб ) на 18—35 %, а якщо вони рано об'їдають усю роелину, то -бульби не утворюються.

Раніше нікому невідомий картопляний листоїд, який жив на диких видах пасльонових рослин у СІМА і Мексіці, після введення в культуру картоплі перейшов на цей вид і у-1859 р. повністю знищив посіви її в штаті Колорадо, за що й одер­жав назву колорадський жук.

Починаючи з 70-х років минулого століття, колорадського, жука неодноразово завозили з продовольчими культурами в різні країни Європи, але там його успішно ліквідували, і Під час першої світової війни шкідника завесли у Францію '": і до '1922 р. він розмножився настільки, що знищити його було неможливо. З 1935 р. жук активно поширюється по; всій Європі. На території Радянського Союзу його вперше \ виявили у 1949 р. у Кам'янсько-Бузькому районі Львівської області.

Якщо створюються оптимальні умови для розвитку жука і його не знищують, то за одне літо самка може дати три покоління, що становитиме близько 80 млн жуків, які

№2

здатні знищцщ 100 тис. кущів картоплі, тобто на площі понад 2 га.

Як бородись, проти колорадського жука? Щоб успішно боротись пщщ жука, потрібно своєчасно його виявити. Коли починає сходити, картопля на городі, слід регулярно і пильно оглядати не $ише рослини, але й поверхню грунту. Знай­дених жуків, яйцекладки та личинки збирають у посудини (краще з на, с$чрним сольовим.розчином) і знищують. Личинки першого-дрлггйГй віку можна струшувати з кущів у відро або на землю. ЩЩ майже не здатні заповзти за рослину.

Кількість^ щків буде меншою, якіДо восени город пере­орати чи п$р$$фпати. Хімічні препарати застосовують тільки при значне^ заселенні городу жуками.

Ранні с|$Ій картоплі перший раз обприскують у період масового $и, знру жуків, що перезимували, другий — при масовому і'щденні личинок другого віку. На ділянках піз­ніших стрцщіі садіння перше обприскування проводять при з'явленні линднок другого віку, а друге — у період масового виходу молодил жуків з грунту.

Обприскувати картоплю можна лише при точному дотри­манні рекомендованих препаратів та їх доз. Не всі хімікати, застосовувані в колгоспах і- радгоспах, можна використову­вати на го, рщах. Не радимо обприскувати ділянку більше двох разів, }нрді — трьох. Якщо вдаєтесь до обробки кар­топлі в другій половині літа, пам'ятайте, що для кожного препарату установлено, за скільки днів до збирання вро­жаю можна проводити останнє обприскування (Див. с. 177).

Якої шцдеди завдають дротяники і як захистити від цих картоплю? Під назвою «дротяники» відомі личинки багатьох видів жуків-коваликів (широкий, посівний, смугастий, темний тощо). Вони мають довге червоподібне, пружне, жовте або жовто-буре тіло. Самки в травні-липці відкладають у грунт по 3—5 яєць. Личинки, що виплоджуються, ростуть дуже повільно. В першій рік вони невеликі, але протягом наступних років збільшуються в довжину до 20—25 мм. Деякі дротяники розвиваються протягом п'яти років. У першій рік вони жив­ляться переважно рештками рослин, але наступного року починають пошкоджувати живі рослини і шкодять протягом усього подальшого існування. Основна чисельність личинок у період вегетації знаходиться на глибині до 10—12 см. Жи­вуть вони лише у вологому грунті, а при підсиханні верхнього шару переміщуються вглиб. Р

У молодих рослин личинки часто пошкоджують корені і кореневу шийку, від чого вони спочатку в'януть, відстають у рості, а інколи всихають. У бульбах личинки вгризаються в м'якоть і проточують вузькі довгі ходи. Пошкоджені бульби


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал