Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ІІ. Види та функції ринку






Сучасний високо розвинутий ринок виконує шість взаємопов'язаних функцій.

• Посередницька функція (розподільча) - полягає в тому, що ринок напряму з'єднує виробників (продавців) і споживачів товарів, надає їм можливість спілкуватись одне з одним на економічній мові цін, попиту і пропозиції, купівлі-продажу.

• Ціноутворююча функція ринку виникає при зіткненні товарного попиту і пропозиції, а також завдяки конкуренції. В результаті вільної гри цих ринкових сил встановлюються ціни на товари та послуги.

• Інформаційна функція полягає в тому, що ціни, які встановлюються на ринку " повідомляють" підприємців про стан економіки. Наприклад, аналізуючи падіння цін або їх зростання, ділові люди можуть дізнатись про насиченість ринку товарами, про смаки споживачів тощо та правильно визначити обсяги виробництва продукції на наступний період.

• Регулююча функція ринку діє також через механізм вільних ринкових цін. Перевиробництво продукції в деяких галузях призводить до падіння цін на неї та зниження прибутковості виробництва. Як результат, капітали з цих неприбуткових галузей переміщуються в більш прибуткові, де внаслідок недостатнього виробництва продукції встановились високі ціни і зросли прибутки виробників.

Таким чином, в перших галузях виробництво скорочується, а в інших - росте.

• Стимулююча функція також здійснюється за допомогою ринкових цін. В даному випадку через них стимулюється ефективність економіки. Ціни " винагороджують" додатковим прибутком тих, хто виготовляє товари, найбільш потрібні споживачам, хто вдосконалює виробництво, підвищує продуктивність, знижує витрати.

· Сануюча функція ­– ринок сприяє контролю споживачів за виробництвом. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може бути упередженим і несправедливим. Ті підприємці, які не враховують потреби споживачів і не турбуються про прогресивність та рентабельність (прибутковість) свого виробництва, зазнають поразки в конкурентній боротьбі й стають банкрутами. І навпаки, суспільно корисні та ефективно працюючі підприємства процвітають та розвиваються.

В минулому ринок регулювався стихійно, а в сучасному суспільстві ринок – це взаємодія ринкових і свідомо регульованих та підтримуваних зв’язків між суб’єктами суспільного виробництва.

Зрозуміло, що ринок не позбавлений і вад:

1) безробіття;

2) забруднення навколишнього середовища;

3) не сприяє медичному обслуговуванню робітників, підвищенню професійної майстерності, що бере на себе держава;

4) не враховує потреб знедолених груп населення;

5) не забезпечує країну суспільними благами (оборона, освіта, тощо);

6) не бачить перспективи (здоров’я нації, культура).

В цьому питанні також розглянемо види ринків. Для цього слід обрати критерії, за якими можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є складним і багатоманітним утворенням економічного життя.

Виділимо основні з них:

1) за ступенем зрілості ринкових відносин ринки розмежовуються на:

а) вільний ринок – багато виробників, вільні ціни;

б) монополізований ринок – незначна кількість виробників, дефіцит інформації;

в) регульований ринок – контролюється державою;

2) за ознакою простору дії ринки поділяються на:

а) місцевий;

б) регіональний;

в) національний;

г) світовий;

3) стосовно відповідності чинному законодавству ринки поділяються на:

а) легальний (офіційний) дозволений законом і відкритий для оподаткування;

б) нелегальний (тіньовий) не зареєстрований, ухиляння від сплати податків;

4) по об’єктам купівлі – продажу ринки поділяються на:

а) товарів широкого вжитку;

б) товарів промислового призначення;

в) праці;

г) цінних паперів;

д) науково-технічних знань;

5) за покупцями товару і метою купівлі:

а) споживчий ринок – окремі особи купують для себе;

б) ринок виробників – організації купують для використання в процесі виробництва;

в) ринок проміжних продавців – організації купують для перепродажу з прибутком для себе;

г) ринок державних установ – державні установи купують з метою використання у сфері комунальних послуг;

д) міжнародний ринок – покупці за межами країни.

Окремі види ринку не існують самі по собі, а пов’язані між собою.

Курсанти повинні також засвоїти, як працює ринковий механізм, а для цього запам’ятати його чотири складові елементи:

1) попит – потреба в певному товарі, що забезпечена грошима;

2) пропозиція – сукупність товарів, які представлені на ринку;

3) ринкова ціна – ціна, що встановлюється на ринку;

4) конкуренція – процес суперництва за найвигідніші умови виробництва та реалізації товарів.

В результаті їх взаємодії і розв’язуються найважливіші питання економічного життя: що і скільки виробляти, яким чином і для кого.

Слід також звернути увагу на той факт, що сучасний ринок відрізняється від того, яким він був кілька тисяч років тому назад. Нині неухильно зростає кількість товарів (24 млн. найменувань), покупців і продавців, розвиваються сучасні засоби зв’язку, а, отже, не завжди потрібне місце зустрічі суб’єктів ринкових відносин.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал