Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Конституційний устрій Польщі, Чехословаччини(ЧСР) і Румунії та його значення для умов розвитку українського суспільного руху.






Польська конституція 1921 р гарантувала права українців на рідну мову на побутовому рівні і в навчанні в початкових школах. Крім цього, закон від 26.03.1922 надав самоврядування Сх. Галичині. Але як тільки 14.03.1923 Рада послів Англії, Франції, Італії та Японії визнала Сх. Галичину частиною Польщі, усі ці права залишилися на папері. У 1923-1926 рр. польські правлячі кола наполегливо провадили політику спрямовану на асиміляцію поневолених народів. З 01.07.1924 був прийнятий закон, за яким польська мова проголошувалася державною. Почалось закриття укр. шкіл. Польський уряд намагався витравити самі поняття «Україна», «українець». На укр. землі переселялись польські колоністи, яким виділялись кращі землі. За 1921-1923 рр. переселилося 77 тис. поляків. Політична криза 1926 р призвела до повного повороту в політиці стосовно укр. 1926-1937 рр. пов’язані зі встановленням режиму «санацій» на чолі з Ю. Пілсудським. Суть нового курсу полягала в державній асиміляції нац. меншин і відмові від нац. асиміляції. Важливим елементом нової моделі нац. політики стала спроба перетворення Волині на «колиску польсько-укр. порозуміння». Було збільшено держ. інвестиції на Волині, почалося масове створення двомовних шкіл, дозволено певну українізацію православної церкви. Ця політика проводилася з метою розколу серед укр.: між галичанами і волинянами. Але з 1937 р польські правлячі кола знову змінюють курс. Почалася нова хвиля репресій. На поч. 1920-х рр. чеський уряд намагався створити враження сумлінного виконання міжнародних зобов’язань щодо надання Підкарпатській Русі автономних прав, зазначених у Сен-Жерменському договорі. Свої зволікання з наданням автономії вони пояснювали непідготовленістю населення краю до самостійного життя через низький рівень освіти і відсутність підготовлених кадрів. У др. пол. 1920-х – 1930-ті рр. уряд ЧСР провів серію реформ, покликаних забезпечити запровадження системи освіти, проведення земельної реформи тощо. У жовтні 1938 р уряд ЧСР надав краю автономію. Уряд ЧСР не сприяв розвитку економіки краю. Румунія від самого початку взяла курс на повну асиміляцію українців, позбавивши їх будь-якої змоги розвиватися. До економіки краю не надходило ніяких капіталовкладень. Його становище характеризувалося безробіттям, малоземеллям, хижацьким використанням природних ресурсів. У Румунії проводилась політика румунізації, переслідувалась укр. церква.

 

46. Кооперативний рух в Україні: особливості в УСРР і на західноукраїнських територіях. Піонерами кооперативного руху, а згодом і керівниками усієї його організації були " дрібноміщанські адвокати і сільські священики", інші представники інтелігенції, які " вийшли із села та цілою технологією зв'язані із селом", — відзначав у 1934 p. часопис " Кооперативна республіка". Розвиток українського кооперативного руху був обумовлений потребами

капіталізації сільського господарства. Перевагами кооперативного кредитування та збуту користувалися не тільки великі сільські господарі, а й малозабезпечені селяни. Всі вони влаштовували товариства для організації збуту своєї товарної продукції, кредитування й постачання своїх господарств удосконаленими знаряддями 556 праці, добривами, насіннєвим матеріалом. Для сільських підприємців кооперація була не лише засобом збагачення, а й знаряддям боротьби проти сильних інонаціональних конкурентів. Перед західноукраїнською кооперацією від самого початку її заснування було поставлено завдання — створити внутрішній ринок для національної промисловості. Роком зародження західноукраїнської кооперації вважається 1883 p. У 1912 p. “Народна торгівля” підтримувала торгові відносини з 831 крамницею: читальнями, громадськими й українськими приватними установами, а перед першою світовою війною мала 19 власних великих крамниць у галицьких містах. Споживча форма кооперації до першої світової війни слабко поширювалася в західноукраїнському селі. Спробу створити таку кооперацію робило культурно-освітнє товариство " Просвіта", яке з 1891 p. почало займатися також 558 економічною діяльністю й інтенсивно пропагувало кооперацію.

У сх. Україні розвиток кооперації гальмувався політикою воєнного комунізму, за якої його було заборонено, але за часи НЕПу він розвивався, хоча пізніше він занепав через ту ж таки політику радянської влади.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал