Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Вибухо- та пожежобезпечність газоповітряних сумішей.






Лекція № 5

Тема:

Техніка безпеки під час роботи з газоподібними речовинами.

Фізіологічна дія промислових та побутових газів.

Вибухо- та пожежобезпечність газоповітряних сумішей.

 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ВВ), індивідуальні хімічні сполуки або суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу (удару, тепла, і т. д.) до хімічної реакції, що саморозповсюджується з великою швидкістю (км/с), з утворенням газоподібних продуктів і виділенням тепла.

 

ВИБУХ, звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. Вибух приводить до утворення сильно нагрітого газу з дуже високим тиском, який при розширенні надає механічну дію (тиск, руйнування) на навколишні тіла. У твердому середовищі супроводжується її руйнуванням і діленням. Вибухи відбуваються за рахунок звільнення хімічної енергії (головним чином вибухових речовин), внутрішнбоядерної енергії (ядерний вибух), електромагнітної енергії (іскровий розряд, лазерна іскра і ін.), механічної енергії (при падінні метеоритів на поверхню Землі, виверженні вулканів і ін.). Проектовані вибухи здійснюються в основному промисловими вибуховими речовинами і лежать в основі багатьох технологічних процесів.

 

При отруєнні газами поступово людина починає відчувати ознаки кисневого голодування — слабкість, задуха.

Метан. Крім того, не володіючи загальноотруйною дією, метан проте має слабкі наркотичні властивості, тому людина перестає його відчувати. І це може викликати небезпечні наслідки.

Наркотична дія яскравіша виражено у гомологів метану — пропану і бутану, які часто використовуються як побутові гази, особливо в балонних установках. Ці вуглеводні проникають в організм і через шкірний покрив. В цьому випадку людина непритомніє швидше, а опам'ятовується довше, ніж при дії природного газу.

У промислових газах (коксівний, доменний), з якими студенти і учні можуть мати контакт під час екскурсій або виробничої практики, найбільш отруйним компонентом є оксид вуглецю (II), який утворює дуже стійке з'єднання з гемоглобіном — переносником кисню. Якщо об'ємна частка СО в повітрі досягає 5 %, виникає явне отруєння, а при 10 % робота можлива тільки в протигазі.

Вуглеводні жирного і ароматичного ряду і їх гомологи у вигляді газів і пари, а також СО відповідно до термінології промислової санітарії прийнято називати нереагуючими, оскільки в організмі вони практично не змінюються. Ця перша група речовин проникає в органи дихання і поступає в кров, дифундуючи через високорозвинуту поверхню легеневих альвеол.

Друга група речовин — реагуючі гази типу аміаку, хлороводню, хлору, оксидів азоту і сірки і інших з'єднань, що володіють високою хімічною активністю. Механізм надходження їх в організм інший: вони взаємодіють з компонентами крові. Тому дія речовин другої групи незрівнянно вища, ніж першої. Але висока хімічна активність «кислих» газів, наприклад оксиду сірки (IV), веде до того, що об'ємна частка їх в повітрі приміщень з обштукатуреними стінами швидко падає.

Крім того, якщо гази першої групи і деякі мало розчинні у воді гази другої, поступають через легені, то багато представників реагуючих газів розчиняються у волозі слизистих оболонок верхніх дихальних шляхів.

Найбільш небезпечні вдихувані отрути, оскільки цьому сприяє інтенсивність циркуляції крові і велика поверхня легеневих альвеол.

При попаданні отрути через рот можливість поразки відносно нижче, оскільки поверхня шлунково-кишкового тракту в сотні разів менше, ніж легеневих альвеол. Крім того, що поступили в кров через шлунково-кишкові кишкові стінки отруйні з'єднання потрапляють в першу чергу в печінку, де або затримуються, або знешкоджуються.

Ще менш небезпечні випадки попадання речовин підвищеної фізіологічної активності через шкіру. Епідерміс пропускає переважно жиророзчинні речовини і практично непроникний для електролітів. Головним показником шкідливості тут може вважатися летючість: чим вона вище, тим швидше очищається поверхня шкіри. Поразка може обмежитися невеликим роздратуванням при своєчасному вживанні відповідних заходів.

При вивченні хімії рідко використовується одне яке-небудь газоподібне з'єднання. Частіше в атмосфері хімічної лабораторії з'являється два-три, а то і більш газів, небайдужих організму. Як показали дослідження, більшість речовин володіють аддитивною дією, тобто фізіологічний ефект підсумовується, проте в деяких ситуаціях дія їх на організм взаємно посилюється. Рідше зустрічаються речовини-антагоністи, взаємний вплив яких ослабляє дії кожного окремо.

 

Вибухо- і пожежобезпечність газоповітряних сумішей

Змішування газів відбувається дуже швидко унаслідок дифузії, і утворюється гомогенна фаза. Реакції в цих умовах звичайно йдуть за ланцюговим механізмом із швидкістю вибуху при необхідних співвідношеннях компонентів. За ГОСТ 12.4.070–79 «Сигналізатори вибухонебезпечних концентрацій термохімічні. Загальні технічні умови».

Межами займання горючого газу в середовищі кисню або повітря називаються найбільша або найменша концентрація горючих і (або) вибухонебезпечних речовин в повітрі, в інтервалах яких може відбутися займання або вибух даної суміші від її зіткнення з джерелом займання. Гази і пари вважаються тим більше вибухонебезпечними, чим менше нижня межа і чим ширше інтервал між верхньою і нижньою межами. Це слід враховувати при складанні плану експерименту (табл.)


Вибухонебезпечні концентрації газів і парів

Назва речовини Об’ємна частка у повітрі, %  
Нижня межа Верхня межа
Ацетилен 2, 5 80, 0  
Водень 4, 0 75, 0  
Карбон (ІІ) оксид 12, 5 74, 2  
Ацетальдегід 4, 0 57, 0  
Сірковуглець 1, 2 50, 0  
Діетиловий ефір 1, 0 40, 0  
Етанол 3, 3 19, 0  
Амоніак 15, 5 27, 0  
Ацетон 2, 5 12, 8  
Метан 5, 0 15, 0  
Бутан 1, 9 8, 4  
Бензол 1, 4 6, 7  

Зменшити ступінь ризику при роботі з газоповітряними сумішами можна, використовуючи деякі прийоми:

1. Необхідно забезпечувати якомога велику швидкість закінчення газу з резервуару або генератора. З цією метою газ для підпалу випускають тільки через капіляр або трубочку з відтягнутим кінцем.

2. Довжина сполучних трубок від резервуару газу до місця підпалу повинна бути в межах 0, 6—1, 5 м. При меншій довжині можливе проскакування полум'я в резервуар, при більшій — в шлангах створюються умови для утворення вибухонебезпечної суміші.

3. При користуванні воднем в неорганічному синтезі як відновником при високій температурі забезпечують постійний надлишок газу по відношенню до повітря: інтервал від верхньої межі до насичення — 25, 8%, а від нижнього — тільки 4% (табл.).

4. При роботі з газами, що дають вибухонебезпечні суміші з повітрям, використовувати відповідну апаратуру, забезпечену захисними екранами.

 

Особливої уваги вимагає робота з використанням чистого кисню. Відповідно до ГОСТ 12.2.052—81 «Устаткування, що працює з газоподібним киснем. Загальні вимоги безпеки».

Повинне бути виключене попадання горючих речовин, і особливо масляних і жирових забруднень, на кисневе устаткування. Кисневі прилади забарвлені в блакитний колір і мають напис «Кисень. Небезпечно!» чорною фарбою по блакитному фону або блакитний по будь-якому фону. Особи, що працюють з кисневими і іншими балонами із стисненими газами, повинні проходити періодичну (не рідше за один раз на рік) перевірку знань і одержувати інструктаж по безпечному обслуговуванню судин, що працюють під тиском.

Усередині хімічних лабораторій дозволяється розміщувати балони тільки з інертними газами (азот, вуглекислий газ, аргон, гелій). Інші встановлюють поза приміщенням, як і балони з пропан-бутановою сумішшю). Повністю витрачати газ з балона забороняється, інакше на газозарядній станції не можна буде зробити при необхідності аналіз залишку газу.

Таблиця 2. Забарвлення балонів для газів, надписи і відмітні смуги

Назва газу Забарвлення Текст Колір Колір
балонів написи написи смуги
Азот Чорна Азот Жовтий Коричневий
Аргон (технічн.) Чорна Аргон (технічн.) Синій Синій
Ацетилен Біла Ацетилен Червоний
Бутан Червона Бутан Білий
Водень Темно-зелена Водень Червоний
Гелій Коричнева Гелій Білий
Кисень Блакитна Кисень Чорний
Оксид вуглецю (IV) Чорна Вуглекислота Жовтий
Все інші горючі гази Червона Назва газу Білий
Все інші негорючі гази Чорна Назва газу Жовтий
           

Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал