Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Б) при відрядній оплаті праці, грн.






(17)

де: ЕП1 і ЕП2 - річний фонд основної заробітної плати робітників, які працюють погодинно до та після впровадження заходів, приведеної до однакового об’єму продукції (робіт), грн.;

ЕС1 і ЕС2 -відрядна розцінка за одиницю продукції (робіт) до та після впровадження заходів, грн.;

ЕД1 і ЕД2 - додаткова заробітна плата у % до основної, грн.;

В2 - об’єм виробленої продукції після покращення умов праці в натуральних одиницях. (т, шт, га тощо).

4.3.1.2. Річна економія відрахувань на соціальне страхування визначається по формулі:

Е СС = 0, 01 ВП × е / 100 (18)

де: ВП загальний обсяг реалізованої продукції або наданих послуг в рік, грн.;

е - відрахування на соціальне страхування в залежності від ступені ризику підприємства, %.

 

4.3.1.3. Річна економія заробітної плати при скороченні плинності кадрів по причині незадовільних умов праці:

Е П = Д ПР × ВП д × Ч [1 - ] × a (грн.) (19)

де: ДПР- середня тривалість перерви в роботі звільнених працюючих при переході їх з одного підприємства на інше (в середньому – 22, 5 днів/;

ВПД середньоденній виробіток валової продукції одним працюючим в звітному році, грн.;

Ч - чисельність звільнених на протягом року (середній показник за останні три роки), чол.;

КП1 і КП2– коефіцієнти плинності кадрів до та післявпровадження заходів, (%) який розраховується:

КП = (20)

Ч – загальна кількість звільнених працюючих за власним бажанням відповідно до та після впровадження заходів, чол.;

РСР– середньооблікова кількість працюючих, чол.;

a - коефіцієнт, який враховує долю працюючих звільнених по причинам незадоволеності умовами праці в загальній кількості звільнених за власним бажанням: - для сільгосппідприємств a = 0, 165

- консервної промисловості a = 0, 170

- лісозаготівок a = 0, 180

- ремонтних підприємств a = 0, 320

- для промислових підприємств a = 0, 205

4.3.1.4. Річна економія оплати праці від зменшення кількості працюючих розраховується за формулою:

Е ЗЧ = Е Ч × З М - DФ СР × Ч1 (21)

де: ЕЧ абсолютне фактичне вивільнення чисельності працюючих, чол.;

ЗМ середньорічна оплата праці одного працюючого (основна і додаткова) до та після впровадження заходів, грн.;

С - приріст середньої заробітної плати одного працюючого від впровадження заходів, грн.;

Ч1 - кількість працюючих після впровадження заходів, чол.

 

4.3.1.5. Економія коштів бюджету державного соціального страхування в звязку з скороченням травматизму та захворювання через незадовільні умови праці: на виплату пенсій інвалідам праці; на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності; скорочення затрат на санітарно - курортне лікування визначається за формулою:

Е (22)

де: DД скорочення днів тимчасової непрацездатності по причині захворювань

та травм через незадовільні умови праці, дні/рік;

ЗН - середній розмір допомоги, грн./день;

- зменшення кількості працюючих, які отримали інвалідність Р -групи,

внаслідок скорочення кількості захворювань і травм, люд./р.

З - середній розмір пенсії Р – групи інвалідність в місяць, ;

СК - зменшення кількості працюючих, які потребують санатарно-

курортного лікування, люд. / рік.;

ЗСК - середня вартість одного дня перебування в санатарно-курортних закладах, грн./день;

ДСК - середня продовжність санітарно-курортного лікування дні / чол.

 

4.3.1.6. Економіякоштів бюджету охорони здоровя в звязку з зниженням необхідності госпіталізації та медичному обслуговуванні працівників по причині зменшення захворювань та травм через умови праці, можна розрахувати за формулою:

Е (23)

де: DЧГ зменшення кількості працюючих, які госпіталізовані у звязку з захворюваннями і травмами через незадовільні умови праці, люд./рік;

ДГ - середня тривалість госпіталізації однієї людини, ;

ЗГС норматив затрат на один день перебування хворого в стаціонарі, грн. / ліжко - день. ЗГС = 108, 5 грн.;

а - скорочення кількості звернень в поліклініку, звернення / рік;

За -середня вартістьодного звернення в поліклініку ;

За = 12, 625 грн.

 

4.3.1.7. Економія коштів бюджету державного соціального страхування на пільгові пенсії в звязку зі зниженням шкідливих та тяжких умов праці визначається за формулою:

Еб = DЧП × ЗП × 12 (24)

де: DЧП зменшення кількості працюючих, які мають право на отримання пенсії на пільгових умовах по віку в звязку зі зменшенням шкідливості та тяжкості умов праці, чол.;

ЗП – середній розмір пенсії, грн. /міс. чол.;

12 - кількість місяців року

 

4.3.2. Економія за рахунок скорочення пільг розраховується за формулою:

ЕПК = Едв + Ео + Ерд +Есх (25)

де: ЕДВ- економія за рахунок зменшення кількості осіб, які користуються правом додаткової відпустки, грн.;

Ео - економія за рахунок зменшення кількості осіб, яки отримували тарифні надбавки до заробітної плати через незадовільні умови праці, грн.;

ЕРД- економія за рахунок зменшення осіб, які користуються скороченим робочим днем, грн.;

ЕСХ - економія за рахунок зменшення кількості осіб, які отримували лікувально-профілактичне та спец.харчування, грн.

 

4.3.2.1. Економія фонду оплати праці в звязку з скороченням, або повною відміною додаткової відпустки визначається за формулою:

ЕДВ = ЗД × (26)

де: Ч1 і Ч2- кількість працюючих, які користуються додатковою відпусткою відповідно фактично і планово, чол.;

ЗД - середньоденна оплата праці, грн.;

Д 1 і Д 2 – середня тривалість додаткової відпустки одного працюючого, який має право на цю відпустку відповідно фактично і за законом, дні;

 

4.3.2.2. Економія фонду оплати праці в звязку з скороченням кількості працюючих, які користуються додатковою (по підвищеним тарифним ставкам) оплатою за роботу з тяжкими та шкідливими умовами праці визначається за формулою:

Е ДО = (27)

де: ЗГ1- середня погодинна тарифна ставка працівника з відрядною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, грн.;

ЧГ1 і ЧГ2 - кількість працюючих з відрядною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, відповідно фактична і планова, чол.;

ЗВ - середня погодинна тарифна ставка працівників з погодинною оплатою праці на роботах з незадовільними умовами праці, грн.;

ЧВ1 і ЧВ2 - кількість працюючих з погодинною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, грн.;

ФС - ефективний фонд робочого часу, год.

 

4.3.2.3. Економія фонду оплати праці в зв, язку з скороченням, або повною відміною скороченого робочого дня, розраховується за формулою:

ЕСД = ЗГ × ФД (28)

де: ЗГ- середня оплата праці за годину одного працівника, грн.;

ФД- денний фонд робочого часу одного працюючого в год., дні;

ЧСД1 і ЧСД2 - кількість працюючих, які мають право на скорочений робочий день (фактично і планово), чол.;

d1 i d2 - величина скорочення робочого дня через незадовільні умови праці (фактична і планова) у одного працюючого, год;

4.3.2.4. Економія витрат у звязку з скороченням кількості осіб, які користуються спецхарчуванням (молоко) визначається за формулою:

ЕСХ = q СХ × Ф q (ЧСХ1 - ЧСХ2 ) (29)

де: q СХ вартість спецхарчування в день, грн;

Фд- ефективний фонд робочого часу, дні;

ЧСХ1 і ЧСХ2 кількість осіб, які отримували спецхарчування, спецмолоко до та після впровадження заходів, чол.

 

4.3.3. Річна відносна економія умовно-постійних витрат, які утворюються в звязку зі збільшенням обєму виробництва при впровадженні багатогалузевих заходів по поліпшенню умов і охорони праці, визначається за формулою:

ЕУП = DВП × У (30)

де: DВП – приріст випуску продукції за рахунок проведених заходів,

(т, га, Ц, ШТ. ТОЩО );

У - умовно-постійні витрати на одиницю продукції, грн.;

 

4.3.4. Річна економія собівартості продукції (ЕС )від соціальних

показників визначається за формулою:

ЕС = ЕТ + ЕЗХ ПЗ + ЕВТ (31)

де: ЕТ- річна економія від зниження плинності кадрів, грн.;

ЕЗХ- річна економія від зниження загального захворювання, грн.;

ЕПЗ річна економія від зниження професійних захворювань, грн.;

ЕВТ - річна економія від зниження нещасних випадків, грн.

 

4.3.4.1. Економію собівартості продукції(скорочення втрат)при зниженні плинності кадрів можна розрахувати за формулою:

ЕТ = d × ВПр × п (1 - ) × a (32)

де: d– коефіцієнт витрат підприємством в залежності від річного виробітку продукції працюючим: С = 0, 037;

ВПр – середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим в звітному році, грн.;

п - кількість звільнень за власним бажанням до впровадження заходів, чол.;

Кп 1 і Кп 2- коефіцієнт плинності робочої сили (відношення звільнених

працюючих за власним бажанням до загальної кількості) до та після

впровадження заходів, %;

a - коефіцієнт звільнень за власним бажанням у звязку з незадовільними

умовами праці (для сільгосппідприємств a = 0, 165 – 0, 205 ).

4.3.4.2. Річну економію собівартості при зниженні рівня загального захворювання розраховують за формулою:

Е З З = У × ВП р × Д З (1 - ) × М (33)

де: У - коефіцієнт, який враховує витрати підприємств за один день хвороби в залежності від змінної виробітки: У = 0, 3 – 0, 92;

ВПр - середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим у звітному році, грн.;

Дз - річні витрати робочого часу до впровадження заходів в звязку з загальним захворюванням, люд. – днів;

КПТ1 і КПТ2 – коефіцієнт втрат робочого часу від загальних захворювань

до та після впровадження заходів (кількість днів непрацездатності на 100 працюючих);

М - коефіцієнт, який враховує долю витрат робочого часу від загальних

захворювань з тимчасовою витратою працездатності в звязку з незадовільними умовами праці: М = 0, 25 – 0, 46;

 

4.3.4.4. Річна економія собівартості продукції (скорочення втрат при скороченні професійних захворювань (дерматити, тендовагініти, пилові бронхіти, віброзахворювання тощо) можна розрахувати за формулою:

Епз = (Н 1 – Н 2) × КМ (34)

де: Н 1 і Н 2- кількість випадків професійних захворювань з необоротними процесами до та післявпровадження заходів (для порівняння беруться середньорічні дані за пятирічний період);

Км– матеріальні наслідки від одного нещасного випадку професійного захворювання, грн.

4.3.4.5. Річна економія собівартості продукції, що зумовлена

зниженням виробничого травматизму, визначається за формулою:

Еп =ДН1Д × с + м × ХСІН × (ТїН1–ТіН2 )Т +Дс(ТСМ1 –ТСМ2) (35)

де: Дн1 - річні втрати робочого часу до впровадження заходів у потерпілих

від нещасних випадків, тимчасова непрацездатність яких закінчилася в тому ж році з поверненням робітника на виробництво, люд./днів;

Зд середньоденна заробітна плата, грн.;

с - коефіцієнт, який враховує інші втрати від вказаних нещасних випадків, окрім собівартості продукції, тобто матеріальних наслідків: (1, 2 – 1, 4);

м – коефіцієнт, який враховує втрати підприємства за один день хвороби в залежності від виробітку за зміну: (0, 2 + 0, 45);

хС - виробіток за зміну одного робітника у звітному році, грн.;

КП1 і КП2- коефіцієнти втрат робочого часу до і після впровадження

заходів: (КП = ;

ДІН і ДС – втрати підприємства від одного нещасного випадку з інвалідним та смертельним наслідком;

ТіН1 і ТіН2- кількість нещасних випадків з інвалідним наслідком до і післявпровадження заходів;

ТСМ 1 і ТСМ2- кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком

до і післявпровадження заходів.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.015 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал