Кваліфікаційні вимоги до студентів
До вивчення навчальної дисципліни «Фізіологія і психологія праці» студент приступає, прослухавши більшість навчальних дисциплін гуманітарного циклу. З нормативних навчальних дисциплін необхідно, щоб студент засвоїв дисципліну «Економіка праці», «Нормування праці», «Економіка підприємства».
У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час лекційних занять, та виконуючі практичні завдання. Найбільш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час семінарських занять. Також велике значення в процессі вивчення та закріплення знань має самостійна робота студентів. Усі види занять розроблені відповідно до кредитно – модульної системи організації навчального процесу.
Студент має знати:
предмет, мету, завдання дисципліни, психофізіологічний аспект наукової оранізації праці;
психофізіологічні закони адаптації організму до праці;
психофізіологічні основи різних видів праці;
принцип будування режиму праці та відпочинку;
проблему професійного відбору, орієнтації, навчання;
систему оранізації психофізіологічних досліджень.
При викладанні навчальної дисципліни «Фізіологія і психологія праці» основна увага приділяється досягненню синтезу теорії і практики, що сприяє оволодінню студентами певних компетентностей. Перелік предметних компетенцій у розрізі тематики навчальної дисципліни «Фізіолоія і психологія праці» наведено в табл. 1.2.
Таблиця 1. 2.
Предметні компетенції, якими мають володіти випускники спеціальності «Фізіологія і психологія праці» освітньо – кваліфікаційного рівня «Бакалавр» після вивчення навчальної дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
Назва теми
| Назва компетенції
| Змістовний модуль 1
«Аспекти праці, її психологічні та фізіологічні ознаки»
| Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни
| Здатність до дослідження передового досвіду у сфері фізіології і психології праці;
Здатність визначити основні поняття та категорії фізіології і психології праці;
Здатність аналізувати фактори, що впливають на спрямованість діяльності у сфері фізіології і психології праці.
| Тема 2. Центрально – нервова регуляція трудової діяльності
| 2.1. Здатність до вивчення нервової системи як провідної фізіологічної системи;
2.2. Здатність до обрунтування системоутворюючого фактору при підборі елементів системи вищої нервової діяльності;
2.3. Здатність до обгрунтування складових інструментарію центрально – нервової регуляції трудової діяльності.
| Тема 3. Фізіологія рухового апарату людини і раціоналізація трудових процесів
| 3.1. Здатність до виявлення ососбливостей використання різних рухових ланок при виконанні рухів;
3.2. Здатність накопичувати та аналізувати інформацію щодо фізіологічних відмінностей між статичною та динамічною роботою.
| Тема 4. Фізіологічні реакції організму на трудові навантаження та умови праці
| 4.1. Здатність визначати основні закономірності функціонування дихальної системи людини у процесі праці;
4.2. Здатність аналізувати фізіологічні реакції організму людини на трудові навантаження та умови праці;
4.3. Здатність аналізувати термореуляцію організму людини в процесі праці;
4.4. Здатність визначати та оцінювати особливості відновлювальних процесів в логанізмі працівника після роботи.
| Тема 5. Закономірності активізації психічних процесів людини у трудовій діяльності
| 5.1. Здатність аналізувати закономірності активізації психічних процесів людини в трудовій діяльності;
5.2. Здатність аналізувати тенденції зміни психічних властивостей особистості, досліджувати їх розвиток і прояви в трудовій діяльності;
5.3. Здатність оцінювати та досліджувати типи темпераментів робітника стосовно трудової діяльності;
5.4. Здатність оцінювати і досліджувати зміну характеру, яка позначається на стратегії поведінки і діяльності робітника;
5.5.Здатність формувати та характеризувати основні етапи формування мотивів робітника.
| Тема 6. Психічні властивості особистості, їх розвиток і вияви у трудовій діяльності
| 6.1. Здатність оцінювати межу працездатності і функціональні стани організму людини в процесі праці;
6.2. Здатність обгрунтовувати опказники та методики оцінки працездатності людини;
6.3. Здатність аналізувати та оцінювати динаміку працездатності і визначати характеристику її фаз;
6.4. Здатність до планування заходів щодо підвищення працездатності працівників.
| Змістовний модуль 2.
«Працездатність людини та закономірності її динаміки»
| Продовження табл. 1.2
Тема 7. Працездатність людини та закономірності її динаміки
| 7.1. Здатність аналізувати суть, причини і загальний механізм розвитку втоми;
7.2. Здатність аналізувати тенденції зміни показників і стадій втоми;
7.3. Здатність визначати і аналізувати критерії оцінки ступеня втоми за фізіологічними і психологічними показниками;
7.4. Здатність оцінювати та обгрунтовувати заходи щодо запобігання перевтоми працівників на виробництві.
| Тема 8. Виробнича втома і заходи запобігання перевтоми працівників
| 8.1. Здатність до впровадження та обгрунтування впливу науково – технічного прогресу на структуру і зміст трудової діяльності;
8.2. Здатність аналізувати і визначати психофізіологічну суть і критерії монотонності праці;
8.3. Здатність до проведення діагностики результатів основних заходів щодо запобігання монотонності і підвищення змістовності праці.
| Тема 9. Психофізіологічна суть монотонності та способи підвищення змістовності праці
| 9.1. Здатність визначати та оцінювати психофізіологічні особливості і принципи організації операторської праці;
9.2. Здатність визначати основні психофізіологічні принципи організації роботи оператора;
9.3. Здатність до планування та аналізу функцій органів керування та вимог до їх розміщення на робочому місці оператора.
| Тема 10. Психофізіологічні особливості і принципи організації операторської праці
| 10.1. Здатність обгрунтовуваного вибору і оцінки інтегрального критерію важкості праці;
10.2. Здатність оцінювати та аналізувати методику інтегральної бальної оцінки важкості праці;
10.3. Здатність визначати та оцінювати взаємозв’язок інтенсивності і важкості праці.
| Тема 11. Виробниче середовище та його вплив на організм і працездатність людини
| 11.1. Виробниче середовище та його вплив на організм та працездатність людини;
11.2. Санітарно – гігієнічні умови праці та їх вплив на організм і працездатність людини;
11.3. Здатність аналізувати і надавати характеристику найвищої працездатності людини;
11.4. Здатність визначати та формувати психофізіологічні заходи збереження працездатності працівників.
| Тема 12. Важкість праці та методи її оцінювання
| 12.1. Здатність аналізувати суть і фактори важкості праці;
12.2. Здатність визначати та аналізувати сучасні концепції важкості праці, класи і категорії важкості праці;
12.3. Здатність обрунтованого вибору показників інтенсивності праці.
|
Закінчення табл. 1.2
Тема 13. Фізіологічні основи проектування раціональних режимів праці та відпочинку
| 13.1. Здатність аналізувати та визначати суть, критерії та фізіологічні закономірності проектування режимів праці і відпочинку;
13.2. Здатність до проведення діагностики методів встановлення регламентованих перерв на відпочинок;
13.3. Здатність визначити основні шляхи раціоналізації та оцінки ефективності внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку.
| Тема 14. Психофізіологічні основи профорієнтації і профвідбору
| 14.1. Здатність до дослідження суті і завдання профорієнтації в ринкових умовах;
14.2. Здатність до вивчення та узагальнення факторів професіографії і психодіагностики;
14.3. Здатність аналізувати фактори, що впливають на професійний відбір та адаптацію.
| Тема 15. Психофізіологічні основи виробничого навчання, формування трудових навичок та вмінь
| 15.1. Здатність визначати завдання і форми організації виробничого навчання;
15.2. Здатність до вивчення та дослідження психофізіологічних закономірностей формування трудових навичок і вмінь;
15.3. Здатність до обгрунтування основних етапів формування трудових навичок.
|
Для опанування вищезгаданих компетенцій використовуються різні форми проведення занять та контролю.
Форми проведення занять: лекції, семінари, практичні заняття, аналіз ситуацій, кейсів, презентація проектів.
Форми контролю:
поточний контроль – у формі письмової контрольної роботи 4 рази за семестр (тести та контрольні роботи);
контроль виконання індивідуального завдання (проект і його презентація);
підсумковий контроль – письмовий іспит у формі 5 завдань різного рівня компетентності;
підсумкова оцінка складається з результату іспиту, поточного контролю, підсумкового контролю.
2.Тематичний план навчальної дисципліни
З самого початку вивчення дисципліни кожен студент має бути ознайомлений як з робочою програмою дисципліни і формами організації навчання, так і з структурою, змістом та обсягом кожного з її навчальних модулів, а також з усіма видами контролю та методикою оцінювання навчальної роботи.
Вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і грунтовного опрацювання навчальних модулів.Навчальний модуль – це відносно окремий самостійний блок дисципліни, який логічно об’єднує кілька навчальних елементів дисципліни за змістом та взаємозв’язками. Тематичний план дисципліни складається з двох змістовних модулів (табл. 2.1.).
Таблиця 2. 1.
|