Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Промисловість






Виробництво не існує без споживачів, а реклама закликає купувати новий одяг, автомобілі, меблі, технічні новинки та ін. Споживацька психологія на стільки укорінилася в підсвідомість людини, що і життя втрачає свою цінність і сенс в очах споживачів. Головним стала гонитва за «благами».

Від розвитку промисловості великою мірою залежать економіка країни, її обороноздатність, задоволення потреб населення, національний дохід і т. д. Навіть гострота екологічної проблеми багато чим зумовлена посиленням антропогенного навантаження на природне середовище, в котрій основну роль відіграють металургійна, мінерально-сировинна, паливно-енергетична галузі.

Підприємства роками не модернізувалися, виробничі процеси застаріли. Так, на підприємствах Донбасу з 31 прокатного стану 16 спрацьовані на 100%, обладнання цехів – на 75-95%, 48% коксових батарей вичерпали свій термін дії. Серед промислових підприємств найбільш забруднюють довкілля гірничо-металургійні, а список найбільш забруднених міст очолюють російські центри металургії.

Великої шкоди також завдають гірничо-будівні підприємства та нафтохімічні комбінати, а хімічні й целюлозно-паперові отруюють повітря й воду. Способи очищення, знезараження повітря і води коштують дуже дорого, тому повністю очистити їх вважається економічно недоцільним і очищуються лише до рівня, визначеного економікою даної країни. Сьогодні прикладом для наслідування у бережному ставленні до природних ресурсів є Швеція. Однак інші забруднювачі продовжують накопичуватися і впливати не так локально, як глобально.

Порівняльна характеристика впливу на природне середовище України
розробки різних видів мінеральної сировини

Гірничодобувний регіон Площа порушеної денної поверхні, км2 Об’єм припливу шахтних вод за добу, 10 м2 Розвиток небезпечних геологічних процесів Об’єм нагромаджених відходів, лн.. м2
Донбас (кам’яне вугілля)   2, 5 Просідання, підтоплення, зсуви, карст, ерозія 1050, 0
Львівсько-Волинський (кам’яне вугілля)   0, 06 Просідання, підтоплення, карст 0, 05
Дніпровський (буре вугілля)   0, 24 Зсуви, підтоплення Незначний
Дніпровсько-Донецька западина (нафта і газ) Незначна Відсутні Незначні, локальні Відсутні
Кривбас (залізо)   0, 13 Просідання, зсуви, підтоплення, карст 1, 6
Передкарпаття (сірка)   0, 13 Просідання, зсуви, підтоплення, карст, суфозія Понад 50, 0

Як альтернативу сучасним подіям давно уже розглядається перехід до безвідходних виробництв, що ґрунтується на замкнених циклах споживання води й повітря. Великі перспективи обіцяє також впровадження переробки вторинних ресурсів у набагато повніших обсягах.


 

Утилізація відходів

Демографічні вибухи, розвиток виробництва й збільшення споживання, а також ефективних технологій переробки відходів спричинило нагромадження такої кількості відходів, яка загрожує природному середовищу та життю і здоров’ю населення країн світу. За браком коштів і вільних земель можливості будування звалищ обмежені. Раніше більша частина відходів спалювалася, коли збагнули, що спалювання шкодить здоров’ю, від цього відмовилися.

Особливої актуальності набула проблема транспортування, зберігання, переробки й поховання радіоактивних відходів. Саме тому розвиток атомної енергетики призупинено..

Звалища навколо великих міст щороку охоплюють близько 1500 га землі, яка стає джерелом отруєння довкілля: у повітря та ґрунтові води потрапляє багато токсичних речовин та бактерій, тут утворюються токсичні гази, виникають небезпечні для природи пожежі. Проблему звалищ можна вирішити, модернізувавши відходопереробні заводи з найефективнішими технологіями переробки. Дуже гостро постала проблема рекультивації звалищ та використання тисяч гектарів звільненої землі.

Згідно Декларації ООН, держави відповідають, щоб діяльність в їх країнах не впливала на стан довкілля в ін. державах. Але цей принцип порушують транскордонні перевезення (через річки та повітря) та торговці токсичними відходами. Щоб оминути Закон вони користуються слабкими екологічними законами деяких держав та жадобою злочинних елементів з інших. Оскільки плата за поховання таких відходів у кілька разів перевищує національний дохід малих країн, нині багато держав заборонили ввезення їх на свої території. На Україні і досі чинять спроби поховати токсичні відходи з інших держав.

Останнім часом до списку токсичних речовин, що ввозять на територію України додалися неякісні продукти та небезпечна транс генна продукція.


 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал