Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Теоретичні відомості. Чисельність населення будь-якої території, країни або району не є величиною постійною






Чисельність населення будь-якої території, країни або району не є величиною постійною. Вона безперервно змінюється і зміни ці відбуваються під впливом природного і механічного руху.

Природний рух населення охоплює випадки народження, смерті, шлюбів і розлучень, а під механічним рухом розуміють територіальні переміщення людей.

Найбільш поширеними показниками в демографічній статистиці є загальні коефіцієнти народжуваності і смертності. Показники середньорічної чисельності населення виражаються в промілях і показують, скільки в середньому народжених або померлих припадає на кожну тисячу середньорічного населення. Загальний коефіцієнт народжуваності обчислюють за формулою:

 

1000 0/00, (2.1)

 

де N-густота народжень (число народжених за рік),

S-середньорічна чисельність населення.

Загальний коефіцієнт смертності визначають за формулою:

 

0/00, (2.2)

 

де M – густота смертей (число померлих за рік).

Оскільки дітей народжує не все населення, а тільки його жіноча частина і то не у всякому віці, то необхідно визначити інтенсивність плідності контингентів, здатних народжувати. Таким, контингентом є жінки у віці 15-49 років. Цей період у житті жінок у демографічній статистиці носить назву фертильного, або плідного, періоду.

Відношення густоти народжень до середньорічної чисельності жінок у фертильному віці називають коефіцієнтом фертильності чи плідності жінок.

Його розраховують за формулою:

 

0/00, (2.3)

 

де G – середньорічна чисельність жінок у віці 15-49 років.

 

 

Загальний коефіцієнт народжуваності визначають за формулою:

 

, (2.4)

 

де d-частка жінок фертильного віку у сукупності всього населення, яка, в свою чергу, залежить від частки жінок фертильного віку у всій чисельності жінок d1 і від частки жінок у всьому населенні d2, тобто

 

, (2.5)

 

Виходячи з цього, залежність між народжуваністю і плідністю можна виразити так:

 

, (2.6)

 

Для вивчення смертності не існує такого специфічного показника, яким є спеціальний коефіцієнт народжуваності, тому що певна імовірність смерті є у всіх людей незалежно від віку і статі. Але інтенсивність смертності за інших рівних умов значною мірою залежить від віку і статі. Цим викликана потреба вікових коефіцієнтів смертності для всього населення, чоловіків, жінок, а також для окремих груп населення за іншими ознаками. Інтенсивність повікової смертності визначають за формулою:

 

, (2.7)

 

де M(x) – число померлих за рік у віці х років;

S(x) – середньорічна чисельність населення у цьому віці.

Різниця між числами народжених і померлих за певний час показує абсолютну величину, на яку змінилась чисельність населення за рахунок природного руху населення. Найчастіше природний приріст розраховують за річний період, тобто

 

(2.8)

 

Інтенсивний коефіцієнт результату природного руху можна визначити як різницю між коефіцієнтом народжуваності і смертності або діленням абсолютної величини цього результату на середньорічну чисельність населення.

(2.9)

Показники природного руху характеризують процес відтворення населення. Проте вони залежать від статево-вікової структури населення, тому з їх допомогою не можна досить точно оцінити процеси відтворення.

Механічний рух (міграція) населення – переміщення людей з одних районів або країн в інші, яке супроводжується зміною місця їх постійного проживання на тривалий період (переважна частина цієї міграції пов’язана з переселенням).

Виділяють внутрішню і зовнішню міграції.

По відношенні до будь-якої території міграцію вважають внутрішньою, якщо вона не перетинає її меж, а зовнішньою – якщо перетинає її межі.

При вивченні міграцій виділяються різні міграційні сукупності: загальна чисельність прибулих, загальна чисельність вибулих, валова міграція або обсяг міграцій (загальна чисельність прибулих і вибулих) і сальдо міграцій (результат механічного руху населення).

Обсяг і сальдо міграцій залежать від перших двох сукупностей. Всі чотири сукупності пов’язані між собою таким чином:

 

, (2.10)

, (2.11)

 

де П, В – чисельність прибулих і вибулих;

О – обсяг міграцій;

С – сальдо міграцій.

Основні загальні коефіцієнти міграцій визначають за формулами:

 

(2.12)

(2.13)

 

Коефіцієнти розраховуються в промілях.

Коефіцієнт валової міграції визначають по формулі:

 

(2.14)

 

Коефіцієнт механічного приросту населення визначають як різницю між коефіцієнтами прибуття і вибуття.

 

(2.15)

 

Причини переселень дуже різноманітні, але всі вони, як правило, пов’язані з виробничими відносинами і умовами життя людей.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал