Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Фактори зовнішнього середовища⇐ ПредыдущаяСтр 39 из 39
ліквідацією негативно діючих факторів. Якщо це неможливо, то розробляються заходи, котрі запобігали б діям цих факторій. Це — методи пасивного захисту, які можуть бути спрямовані на захист певних приміщень або кожної людини чи можуть поєднувати групові та індивідуальні форми захисту. Фактори виробничого середовища можуть нили пати на стан і ефективність діяльності оператора не тільки безпосередньо, а і опосередковано. Наприклад, шум може впливати на сприймання мовленнєвих повідомлень і в цей самий час знижувати швидкість сенсорних реакцій, координацію рухів, концентрацію уваги, «провокувати» виникнення негативних емоцій (роздратування). Найповніший перелік нормованих факторів зовнішнього середовища й конкретні значення норм містяться у санітарно-гігієнічних вимогах і документах, Зараз діють понад 40 держстандартів інженерно-психологічного і ергономічного спрямування [13Н; 139; 164]. Створюючи певний мікроклімат у робочих приміщеннях, необхідно враховувати, що джерелом тепла, крім обладнання, є також люди. При важкій фізичній роботі людина виділяє: 300 ккал за годину, більше ніж 2000 ккал за зміну. Цікавим с той факт, що людський організм виділяє 22 ккал на одиницю ваги за добу, а Сонце — всього 4, 4 ккал. Для свого теплообміну людський організм використовує фізичні властивості самою середовища: конвенція — 30 %, випромінювання 45 % і випаровування - 25 %. Але це співвідношення у теплорегуляції залежить від вологості і швидкості переміщення повітря. Так, вологе холодне повітря є більш теплопровідним, ніж сухе, і тому сприяє інтенсивнішій віддачі тепла. За підвищеної температури і вологості повітря (80...90 %) утруднюється потовиділення, що суттєво порушує терморегуляцію і, відповідно, знижує працездатність. Підвищення температури негативно впливає на психологічні функції людини, зокрема зменшується обсяг оперативної пам'яті і погіршується здатність до побудови асоціацій, виконання розрахункових операцій. Встановлено, що температура повітря мас бути 18—23° для робіт, які не потребують фізичних зусиль, 10—16 º — при фізичних зусиллях 18-9º - якщо в приміщенні є інфрачервоне випромінювання. Вологість повітря не може бути нижчою ніж 30 % і вищою 50—60 %. Швидкість переміщення повітря у теплий період повинна бути — 0, 1—0, 5 м/с, а в холодний -- 0, 1 -0, 3 м/с. Результати роботи оператора значною мірою залежать віл освітлення робочих місць, Освітлення робочих приміщень слід забезпечувати відповідно до встановлених норм і вимог |138; 13')|. За відсутності необхідних вимог освітлюваність має дорівнювати: - робочі приміщення, де використовуються ЕОМ і обладнання конторського типу, 1000—500 лк; - робочі приміщення, де встановлене вимірювальне обладнання, прилади для спостереження за промесами, 500 300 лк; - приміщення, де здійснюють ремонтні роботи:
—загальні — 500 300 лк; —для приладів 2000—1000 лк; —для виконання запису — 700—500 лк. Крім освітлення, мають значення колір стін, спектральний склад самого сні їла, а також вид контрасту пред'явлення інформації, що використовується, Від кольорового рішення інформаційної панелі також залежить надійність приймання інформації оператором. На ефективність роботи оператора впливає і рівень шуму. Вплив шумів призводить до збільшення кількості помилок і до зниження продуктивності вирішення творчих завдань, швидкості й точності сенсомоторних процесів. Крім цього, шум може суттю впливати па емоційну сферу оператора, спричиняючи виникнення таких негативних емоцій, як роздратованість, невдоволення. Особливо небезпечні високочастотні й переривчасті шуми. Залежно від характеру шумів і їхнього вплину на організм оператора розроблені норми звукового тиску. Доведено, що шум понад 95 дБ знижує ефективність праці на 25 %. Якщо дія шуму інтенсивністю 120 дБ триватиме одну годину, то після цього необхідно п'ять годин відпочинку, щоб повернулася нормальна гострота слуху. Шум може викликати певні професійні захворювання, Основними засобами боротьби з шумом є ізоляція джерела шумів, застосування засобів індивідуального захисту, раціональне планування приміщень, використання шумопоглинальних матеріалів і покриттів. Серед механічних факторів виробничою середовища основним вважається вібрація. При вібраціях знижується гострота зору, порушується константність як властивість сприймання, відбуваються навіть загальні розлади життєдіяльності людини (нервові розлади, атрофія м'язів кінцівок, головний біль). Найшкідливішою є вібрація з частотою 6—8 Гц, оскільки в цьому діапазоні знаходиться власна частота тіла людини. Серед основних заходів зменшення дії вібрації — застосування віброзагашувальних матеріалів і пристроїв, дистанційного управління, спеціальних конструктивних рішень. Останнім часом до факторів, що негативно впливають на здоров'я операторів, дедалі частіше відносять електромагнітні поля (ЕМП) високих частот. Експериментальні дані свідчать: характер вплину ПМП залежить від типу нервової системи. Наприклад, для людей із сильним тином нервової системи цей вплив буде меншим, ніж для слабкого типу нервової системи [1381. Максимально можливими рівнями ЕМП вважаються: - для СВЧ- діапазону — 10 мквт/см2; - до 300 Мгц: електрична складова — 5 н/м, магнітна складова — 5 а/м. Ці рівні можливі за безперервної роботи людини протягом усього робочого дня, а якщо вони вищі, то потрібно скорочувати час роботи людини. Так, наприклад, зі збільшенням інтенсивності СВЧ з 10 до 100 мквт/см2 дозволено працювати не більше двох годин на добу. Для запобігання вплину ПМП використовують екрани, шити, сітки, спеціальні камери, а також засоби індивідуального захисту. На життєдіяльність людини впливає склад повітря, Нормальними вважаються умови, коли частка кисню становить 19—20 %, а вуглекислого газу — близько 1 %. Зниження вмісту кисню до 16 % і менше та збільшення частки вутле кислого газу до 3 % і більше можуть призвести до дуже поганих наслідків. У повітрі виробничих приміщень містяться різних розмірів і походження частки органічного і неорганічного пилу, а також інші токсичні домішки, з яких найбільш шкідливим і окис вуглецю. Для зменшення впливу токсичних домішок застосовують захисні плівки на поверхні рідини, герметизацію і кондиціювання приміщень, індивідуальні засоби захисту. При проектуванні технологічних процесів, за здійснення яких виділяються дуже небезпечні токсичні домішки, необхідно закладати дистанційне управління; зони і місця виділення токсичних домішок слід обладнати спеціальними укриттями з відбором повітря; із даних зон належить постійно отримувати інформацію про стан зовнішнього середовища. В цілому ж треба розглядати у взаємозв'язку інженерно-психологічні параметри фізичного середовища на виробництві і відповідні характеристики технічних.засобів діяльності оператора — це і буде реалізацією комплексного підходу до оптимізації трудової діяльності. Контрольні запитання
1.Назвіть інженерно-психологічні вимоги до проектування засобів 2.Як здійснюють кодування зорано інформації? 3.Яка структура процесу приймання інформації оператором 4.Проаналізуйте підходи до побудови систем введення інформації. 5.Які принципи спільного розташування індикаторів і органів управління? 6.Окрєсліть інженерно-психологічні проблеми організації робочих місць 7.Висвітліть психологічна значення факторів виробничою середовища.
|