Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
У дітей
|
|
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ
ХРОНІЧНОГО ГАСТРИТУ
У ДІТЕЙ
Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей
по спеціальності “Дитяча гастроентерологія”
1. Денисова М.Ф. - д.м.н., проф., зав.відділенням хронічних хвороб печінки
і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ
АМН України».
2. Ципкун А.Г. - д.м.н., професор, зав.лабораторії патологічної фізіології
та експериментальної терапії Державної установи
«Інституту ПАГ АМН України».
3. Лапшин В.Ф. – д.м.н., зав.відділенням реабілітації дітей та вагітних
жінок Державної установи «Інституту ПАГ АМН
України».
4. Мороз О.Д. – д.м.н., головний науковий співробітник відділення
проблем здорової дитини Державної установи
«Інституту ПАГ АМН України».
5. Бережний В.В. – д.м.н., професор, зав. кафедрою педіатрії №2 КМАПО,
головний педіатр МОЗ України
6. Белоусов Ю.В. – д.м.н., професор, зав.кафедрою дитячої
гастроентерології Харківської медичної академії
післядипломної освіти.
7. Бабій І.Л. – д.м.н., професор, зав.кафедрою пропедевтики дитячих
хвороб Одеського державного медичного університету.
8. Чернега Н.В. – к.м.н., ведучій науковий співробітник відділення
хронічних хвороб печінки і органів травлення
Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».
9. Березенко В.С. – к.м.н., науковий співробітник відділення
хронічних хвороб печінки і органів травлення
Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГАСТРИТУ
У ДІТЕЙ
Шифр К-29 (МКХ-10) – хронічний гастрит
І. Визначення: Хронічний гастрит (ХГ) – хронічне рецидивуюче захворювання СОШ запального характеру, яке охоплює також і підслизовий шар шлунку, супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації, із схильністю до прогресування та поступового розвитку атрофії залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функцій шлунка.
ІІ. Критерії діагностики:
Діагноз ХГ є морфологічним і базується на гістологічній оцінці біоптатів.
Клінічні критерії :
Клінічні критерії ХГ базуються на аналізі скарг та оцінці основних проявів хвороби – больового абдомінального, диспептичного, неспеціфічної інтоксикації.
Хронічний гастрит (період загострення)
| З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти | Із зниженою секрецією соляної кислоти |
| 1. Найбільш частий клінічний варіант: - виразковоподібна форма. 2. Больовий синдром: - болі в животі, пов’язані з їжею; - часто виникають натщесерце; - ранні болі (характерні для фундального гастриту); - пізні болі (характерні для антрального гастриту); - болі у нічний час. Відсутній чіткий зв’язок з порою року, порушенням дієти. Больовий синдром інтенсивний і тривалий. | 1. Найбільш частий клінічний варіант: - відсутня виразна типова клініка. 2. Больовий синдром слабовиражений: - ниючі болі в епігастрії, найчастіше після їжі; - характерне відчуття тиску та переповнення у верхній частині живота; - болі виникають і посилюються в залежності від якості та об’єму їжі. |
| 3. Диспептичний синдром: найбільш характерні: - кисла відрижка; - відрижка повітрям; - печія; - нудота; - схильність до запору. 4. Синдром неспецифічної інтоксикації: - різний ступінь вираженості. 5. Пальпаторно: чітка помірна болючість в епігастрії, пілородуоденальній зоні. | 3. Диспептичний синдром (переважає над больовим –55-60 %) найбільш характерні: - відрижка їжею; - нудота; - відчуття гіркоти у роті; - зниження апетиту; - метеоризм; - нестійкий характер випорожнення. 4. Синдром неспецифічної інтоксикації: - значно виражений, - переважає астенія. 5. Пальпаторно: незначна болючість в епігастрії, найчастіше поширена, в проекції больових точок інших органів травлення. |
Лабораторно-інструментальні дослідження:
- ЕГДС (езофагогастродуоденоскопія) для морфологічного підтвердження ХГ та наявності інфекції Helicobacter pylori (гістологія або швидкий уреазний тест) (одноразово). Критерії наведені в таблиці.
Хронічний гастрит (період загострення)
| З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти | Із зниженою секрецією соляної кислоти | |
| а) Найбільш характерні ендоскопічні форми: - поверхневий; - поверхневий з гіперплазією; - гіпертрофічний; - ерозивний. Інколи – змішаний. | а) Найбільш характерні ендоскопічні форми: - змішаний; - субатрофічний; - атрофічний; - з геморагіями та (або) гіперплазією. | |
| б) При гастроскопії: - гіперсекреція шлункового вмісту; - багато слизу; - часто – домішки жовчі; - переважно гіперемія та набряк СОШ; - набряк і потовщення складок; - локальна гіперплазія; - часто ерозії. в) Виявлення НР – у більшості випадків | б) При гастроскопії: - незначна кількість шлункового вмісту; - часто – домішки жовчі; - бліда, тмяна, потончена СОШ; - нерівномірно згладжені складки; - інколи – мозаїстисть слизової оболонки. в) Виявлення НР – інколи. | |
| Гістологічні критерії | ||
| Найчастіше: - активний поверхневий гастрит; - дифузний гастрит з ураженням залоз без атрофії. Виявлення НР у більшості випадків. | Найчастіше: - субатрофічний та атрофічний гастрит; - дифузний гастрит з ураженням залоз і атрофією Характерна перебудова епітелію по пілорічному або кишковому типу. Виявлення НР – інколи. | |
- Інтрагастральна рН-метрія
Хронічний гастрит (період загострення)
| З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти | Із зниженою секрецією соляної кислоти |
| Внутрішньошлункова рН-метрія: а) нормоацидний стан: - рН тіла шлінку 1, 6-2, 3; - рН антрального відділу 2, 1-3, 0. б) гіперацидний стан: - рН тіла шлінку < 1, 6; - рН антрального відділу < 2, 1. Облужнююча здатність шлункового соку: частіше субкомпенсована: рНантрума-рНтіла=1, 5-4, 0; декомпенсована: рНантрума-рНтіла< 1, 0-1, 5; рідко коли компенсована: рНантрума-рНтіла≥ 4, 0; | Внутрішньошлункова рН-метрія: Гіпоацидний стан: - рН тіла шлунка > 2, 3 - рН антрального відділу > 5, 9-6, 0 Облужнююча здатність шлункового соку: частіше компенсована: рНантрума-рНтіла≥ 4, 0 |
- Визначення кислотності шлункового соку фракційним методом:
Дебіт соляної кислоти
| З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти | Із зниженою секрецією соляної кислоти |
| рН шлунка фракційним методом ВАО≥ 1, 14-2, 38 ммоль/година SАО≥ 3, 20-5, 30 ммоль/година Суттєвим є підвищення показників базальної секреції. | рН шлунка фракційним методом ВАО< 1, 14 ммоль/година SАО< 3, 20 ммоль/година |
| ВАО – базальна кислотна продукція; SAO – субмаксимальна кислотна продукція |
- Визначення інфекції Helicobacter pylori одним із методів – бактеріологічний, дихальний уреазний, серологічний (ІФА), ПЛР.
- УЗД органів черевної порожнини для визначення біліарної та панкреатичної патології (одноразово).
- Загальний аналіз крові та сечі (одноразово)
- Протеїнограма (одноразово).
- Копрограма, аналіз кала на скриту кров (реакція Грегерсена)
- Аналіз калу на яйця глистів (тричі).
Основні принципи лікування