Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга Псалмів 7 страница






2. Бо велика милість Його до нас, й істина Господня навіки. Алілуя.

ПСАЛОМ 117

1. Дякуйте Господові, бо Він добрий, бо навіки милість Його.

2. Нехай скаже нині Ізраїль: Бо навіки милість Його.

3. Нехай скаже нині дім Ааронів: Бо навіки милість Його.

4. Нехай скажуть нині ті, що бояться Господа: Бо навіки милість Його.

5. Із тіснот озвався я до Господа, – і зачув мене і на просторе місце [вивів мене] Господь.

6. Господь за мене, не злякаюся: що вчинить мені людина?

7. Господь мені помічник: буду дивитися на ворогів моїх.

8. Краще сподіватися на Господа, аніж покладатися на людину.

9. Краще сподіватися на Господа, аніж покладатися на князів.

10. Усі народи оточили мене, але йменням Господнім я подолаю їх.

11. Обступили мене, оточили мене, але йменням Господнім я подолаю їх.

12. Оточили мене, мов бджоли, і загасли, мов огонь у терні; йменням Господнім я подолаю їх.

13. Дошкульно штовхнули мене, щоб я упав, але Господь підтримав мене.

14. Господь сила моя і пісня, Він учинився моїм порятунком.

15. Голос радости і рятунку в оселях праведників: правиця Господня утворює силу!

16. Правиця Господня висока, правиця Господня утворює силою!

17. Не помру, але буду жити і звіщати діяння Господні.

18. Суворо виправив мене Господь; але смерті не віддав мене.

19. Відченіть мені брами праведности; увійду в них, прославлю Господа.

20. Ось брама Господа; праведні увійдуть до неї.

21. Прославляю Тебе, що Ти почув мене і вчинився моїм спасінням.

22. Камінь, котрим знехтували будівничі, учинився наріжним.

23. Це – від Господа, і є дивовижним в очах наших.

24. Цей день витворив Господь: порадіймо і потішмося в нім!

25. О, Господе, врятуй! О, Господе, допоможи! Благаю, посприяй же!

26. Благословений, що приходить в ім'я Господнє! Благословляємо вас із дому Господнього,

27. Бог – Господь, і осяяв нас; в'яжіть мотузками пожертву, [ведіть] до рогів жертовника.

28. Ти – Бог мій; буду славити Тебе; Ти – Бог мій: буду звеличувати Тебе.

29. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки милість Його.

ПСАЛОМ 118

1. Блаженні ті, що їхні шляхи бездоганні, що ходять за законом Господнім.

2. Блаженні ті, що Його одкровення пильнують, і всім серцем шукають Його.

3. Вони не чинять беззаконня, вони ходять шляхами Його.

4. Ти заповідав настанови Твої пильнувати неухильно.

5. О, якби шляхи мої були певними до дотримання настанов Твоїх!

6. Тоді я не осоромився б, споглядаючи на всі заповіді Твої;

7. Я прославляв би Тебе у щирості серця, навчаючись присудів правди Твоєї.

8. Буду пильнувати настанови Твої; не залишай мене назовсім.

9. Як юнакові утримувати в чистоті шлях свій? Пильнувати за собою згідно зі словом Твоїм.

10. Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені відхилитися од заповідей Твоїх.

11. У серці моєму утаємничив я слово Твоє, щоб не грішити перед Тобою.

12. Благословений Ти, Господе! Навчи мене настанов Твоїх.

13. Устами моїми звіщав я всі присуди уст Твоїх.

14. На шляхах одкровень Твоїх я радію, більше, ніж за всіляке багатство.

15. Про заповіді Твої я в роздумах і оглядаю шляхи Твої.

16. Настановами Твоїми втішаюся; не забуваю слова Твого.

17. Покажи милість служникові Твоєму, і буду жити і берегти слово Твоє.

18. Відкрий очі мої, аби побачити чудеса закону Твого.

19. Чужинець я на землі; не утаємничуй від мене заповідей Твоїх.

20. Знемогла душа моя від жадання присудів Твоїх о будь-якій порі.

21. Ти упокорив гордих, проклятих, що ухиляються від заповідей Твоїх.

22. Звільни мене від обмови і ганьби, бо я дотримуюся одкровень Твоїх.

23. Князі сидять і змовляються супроти мене; а служник Твій у роздумах про настанови Твої.

24. Одкровення Твої – втіха мені, порадники мої.

25. Душа моя повалена в порох; оживи мене за словом Твоїм.

26. Оголосив я шляхи мої, і Ти почув мене; навчи мене настанов Твоїх.

27. Учини так, щоб я розумів шлях повелінь Твоїх, і буду в роздумах про дива Твої.

28. Душа моя тане від скорботи: зміцни мене за словом Твоїм.

29. Відверни од мене шлях неправди і закона Твого даруй мені.

30. Я вибрав шлях істини, поставив перед собою присуди Твої.

31. Я приліпився до одкровень Твоїх, Господе, не осором мене.

32. Потечу шляхом заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.

33. Покажи мені, Господе, шлях настанов Твоїх, і я буду керуватися ним до кінця.

34. Поклади мені на розум, і я буду пильнувати закона Твого і берегти його всім серцем.

35. Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я зажадав її.

36. Прихили серце моє до одкровень Твоїх, а не до наживи.

37. Відверни очі мої, щоб не бачити марноти; оживляй мене на шляху Твоїм.

38. Утверди слово Твоє служникові, заради благословення перед Тобою.

39. Відверни наклепи на мене, котрих я боюся, бо присуди Твої милостиві.

40. Ось, я зажадав наказів Твоїх; оживляй мене правдою Твоєю.

41. Нехай же прийдуть до мене милості Твої, Господе, порятунок Твій за словом Твоїм.

42. І я дам відповідь наклепникові моєму, бо покладаюся на слово Твоє.

43. Не відбирай назовсім від уст моїх слова істини, бо я покладаюся на присуди Твої;

44. І буду пильнувати закона Твого завжди, навіки вічні.

45. Буду ходити в свободі, бо я шукав наказів Твоїх.

46. Буду оповідати про одкровення Твої перед царями, і не осоромлюся.

47. Буду тішитися заповідями Твоїми, котрі полюбив.

48. Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, і роздумувати про настанови Твої.

49. Пригадай слово Твоє до служника Твого, на яке Ти наказав покладатися.

50. Це – втіха у лихоліття моє, що слово Твоє оживляє мене.

51. Горді вельми збиткувалися наді мною, але я не ухилився від закону Твого.

52. Пригадував присуди Твої, Господе, одвіку, і тішився,

53. Жах виповнює мене, як бачу лиходіїв, що залишають закона Твого.

54. Настанови Твої були піснями моїми на місцях мандрівок.

55. Уночі пригадував я ймення Твоє, Господе, і пильнував закона Твого.

56. Він став моїм, бо наказа Твого пильную.

57. Спадок мій, Господе, сказав я, – дотримуватися слів Твоїх.

58. Благав я Тебе всім серцем: Помилуй мене за словом Твоїм.

59. Роздумував про шляхи мої і завертав ступні мої до одкровень Твоїх.

60. Поспішав і не барився дотримуватися заповідей Твоїх.

61. Тенета лиходіїв мене оточили; але я не забував закону Твого.

62. Опівночі підводився прославляти Тебе за праведні присуди Твої.

63. Спільник я всім, хто боїться Тебе і пильнує накази Твої.

64. Милістю Твоєю, Господе, виповнена земля: навчи мене настанов Твоїх.

65. Добро вчинив Ти служникові Твоєму, Господе, за словом Твоїм.

66. Доброго розуму і веденню навчи мене; бо заповідям Твоїм я вірю.

67. Доки не зазнав страждань, – я блукав; а нині слово Твоє пильную.

68. Добрий і щедрий Ти – навчи мене настанов Твоїх.

69. Горді виплітають на мене неправду; а я буду всім серцем пильнувати накази Твої.

70. Узялося жиром серце їхнє, мов лоєм; а я законом Твоїм утішаюся.

71. Добре мені, що я постраждав, щоб навчитися настанов Твоїх.

72. Закон уст Твоїх для мене важить більше, аніж тисячі золота і срібла.

73. Руки Твої утворили мене і зміцнили мене; доброму розумові навчи мене, і навчуся заповідей Твоїх.

74. Хто боїться Тебе, побачать мене і зрадіють, що я покладаюся на слово Твоє.

75. Знаю, Господе, присуди Твої праведні; і за [Твоєю] справедливістю Ти покарав мене.

76. Молю тебе, нехай же милість Твоя буде втіхою моєю, за словом Твоїм до служника Твого.

77. Нехай прийде до мене ласкаве милосердя Твоє; і я буду жити; бо закон Твій – втіха моя.

78. Нехай зазнають сорому горді; бо мене пригнічують несправедливо; я роздумую про накази Твої.

79. Нехай звернуться до мене ті, що бояться Тебе і відають одкровення Твої.

80. Нехай буде серце моє чистим в устах Твоїх, щоб я не осоромився.

81. Душа моя знемагає за спасінням Твоїм; покладаюся на слово Твоє.

82. Сліпнуть очі мої в пошуках слова Твого; я кажу: Коли Ти потішиш мене?

83. Я став, наче бурдюк у диму; [але] настанов Твоїх не забув.

84. Скільки днів служника Твого? Коли звершиш суд над гнобителями моїми?

85. Яму викопали мені пихаті супроти законові Твоєму.

86. Усі заповіді Твої – істина; несправедливо переслідують мене; допоможи мені.

87. Замалим життя мене не позбавили, але я не залишив наказів Твоїх.

88. За милістю Твоєю оживляй мене, і буду пильнувати одкровення уст Твоїх.

89. Навіки, Господе, слово Твоє утверджене на небесах.

90. Істина Твоя – від роду й до роду. Ти поставив землю, і вона стоїть.

91. За ухвалою Твоєю все стоїть донині; бо все служить Тобі.

92. Якби не закон Твій був розрадою мені, загинув би я у недолі своїй.

93. Повік не забуду наказів Твоїх, бо ними Ти оживляєш мене.

94. Твій я – врятуй мене; бо я шукав одкровень Твоїх.

95. Лиходії підстерігають мене, щоб забити; [а] я заглиблююся в одкровення Твої.

96. Я бачив межу всілякої досконалости; [але] Твоя заповідь невимірно ширша.

97. Як люблю я закона Твого! Цілісінький день роздумую про нього.

98. Заповіддю Твоєю учинив Ти мене мудрішим від ворогів моїх; бо вони завжди зі мною.

99. Я став розумніший від усіх навчителів моїх; бо роздумую про одкровення Твої.

100. Я знаю більше від похилих (людей); бо накази Твої пильную.

101. Від усілякого злого шляху я притримую ноги мої, щоб пильнувати слово Твоє.

102. Від присудів Твоїх не ухиляюся, бо Ти навчаєш мене.

103. Які солодкі слова Твої для піднебіння мого! Кращі від меду устам моїм.

104. Наказами Твоїми я надбав доброго розуму; а тому ненавиджу будь-який шлях неправди.

105. Слово Твоє – світильник нозі моїй і світло стежці моїй.

106. Я присягався пильнувати праведні присуди Твої, і виконаю.

107. Вельми пригнічений я, Господе; оживи мене за словом Твоїм.

108. Хай буде воля Твоя, Господе, прийняти добровільну пожертву уст моїх, і присудів Твоїх навчи мене.

109. Життя моє постійно в руці моїй, але закона Твого не забуваю.

110. Лиходії поставили тенета на мене, але я не ухилився від наказів Твоїх.

111. Одкровення Твої я прийняв, як спадок, навіки, бо вони – радість серця мого.

112. Я прихилив серце моє до виконання настанов Твоїх навіки, – до кінця.

113. Марні помисли [людські] ненавиджу, а закона Твого люблю.

114. Ти – оборона моя і щит мій; на слово Твоє сподіваюся.

115. Відступіться од мене, лиходії; і буду пильнувати заповіді Бога мого.

116. Зміцни мене за словом Твоїм, і буду жити; не осором мене в надії моїй.

117. Підтримай мене, і врятуюся; і в заповіді Твої буду заглиблюватися постійно.

118. Усіх, що не пильнують заповідей Твоїх, Ти позбавляєш влади, бо хитрощі їхні – неправда.

119. [Як] жужель, відкидаєш Ти всіх лиходіїв землі, тому я полюбив одкровення Твої.

120. Тремтить від страху Твого плоть моя, і присудів Твоїх я боюся.

121. Я звершував суд і правду; не віддай мене переслідувачам моїм.

122. Захисти служника Твого на добро [йому], щоб не гнітили мене пихаті.

123. Загасають очі мої, наджидаючи порятунку Твого і слова правди Твоєї.

124. Учини зі служником Твоїм за милістю Твоєю, і настанов Твоїх навчи мене.

125. Я служник Твій: доброго розуму навчи, і пізнаю одкровення Твої.

126. Час Твій, Господе, дій! Бо закона Твого зневажили.

127. А я люблю заповіді Твої більше від золота, і золота чистого.

128. Усі накази Твої, всі визнаю справедливими; будь-який шлях неправди ненавиджу.

129. Дивовижні одкровення Твої; а тому пильнує їх душа моя.

130. Одкровення слів Твоїх просвітлює, навчає доброму розумові простих.

131. Уста мої відкриваю і зітхаю; бо заповідей Твоїх прагну.

132. Подивися на мене і помилуй мене, як чиниш із тими, що люблять ймення Твоє.

133. Зміцни ступні мої в слові Твоєму і не дай оволодіти мною жодному беззаконню.

134. Визволи мене від пригноблення людського, і буду пильнувати заповіді Твої.

135. Освітлюй служника Твого світлом лиця Твого і навчи мене настанов Твоїх.

136. З очей моїх біжать потоки води, бо не пильнують закону Твого.

137. Праведний Ти, Господе, і справедливі присуди Твої.

138. Одкровення Твої, котрі Ти заповідав, – правда і досконала істина.

139. Прагнення моє виснажує мене, бо вороги мої забули слова Твої.

140. Слово Твоє вельми чисте, і служник Твій полюбив його.

141. Замалий я і нікчемний, [але] заповідей Твоїх не забуваю.

142. Правда Твоя – правда вічна, і закон Твій – істина.

143. Скорбота і горе запопали мене; а заповіді Твої – розрада мені.

144. Правда одкровень твоїх вічна: доброму розумові навчи мене, і буду жити.

145. Волаю всім серцем [моїм]: Почуй мене, Господе, і пильнуватиму заповіді Твої.

146. Прикликаю Тебе; врятуй мене, і буду пильнувати одкровення Твої.

147. Випереджаю досвіток і благаю; на слово Твоє сподіваюся.

148. Очі мої випереджають [вранішню] сторожу, щоб мені заглиблюватися в слово Твоє.

149. Почуй голос мій за милістю Твоєю, Господе, за присудом Твоїм оживи мене.

150. Наблизилися ті, що змовляються лукаво; задалеко вони від закону Твого.

151. Близький Ти, Господе, і всі заповіді Твої істина.

152. Віддавна спізнав я одкровення Твої, що Ти утвердив їх навіки.

153. Поглянь на бідування моє і визволи мене; бо я не забуваю закону Твого.

154. Постань за справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.

155. Далеко від лиходіїв порятунок, бо вони настанов Твоїх не шукають.

156. Величні та милосердні щедроти Твої, Господе; за присудом Твоїм оживи мене.

157. Багато у мене переслідувачів і ворогів; [але] від одкровень Твоїх я не відхиляюся.

158. Бачу відступників і сумую, бо вони не пильнують слова Твого.

159. Дивися, як я люблю заповіді Твої; за милістю Твоєю, Господе, оживи мене.

160. Підвалина слова твого – істина, і вічний всілякий присуд правди Твоєї.

161. Князі гонять мене без провини; але серце моє боїться слова Твого.

162. Радію я словом Твоїм, немов той, що дістав значний прибуток.

163. Ненавиджу неправду і гидую нею; а закона Твого люблю.

164. Сім разів на день прославляю Тебе за присуди правди Твоєї.

165. Великий мир у тих, що люблять закона Твого, і не відають вони спотикання.

166. Сподіваюся на порятунок Твій, Господе, і заповіді Твої виконую.

167. Душа моя пильнує одкровення Твої, і я люблю їх безмежно.

168. Пильную заповіді Твої і одкровення Твої, бо всі шляхи мої перед Тобою.

169. Нехай наблизиться благання моє перед лице Твоє, Господе; за словом Твоїм доброму розумові навчи.

170. Нехай постане благання моє перед лицем Твоїм, за словом Твоїм визволи мене.

171. Уста мої вимовлять похвалу, коли Ти навчиш мене заповідей Твоїх.

172. Язик мій виголосить слово Твоє; бо всі заповіді Твої праведні.

173. Нехай буде рука Твоя на поміч мені, бо я накази Твої вибрав.

174. Жадаю рятунку Твого, Господе, і закон Твій – розрада мені.

175. Нехай живе душа моя і прославляє Тебе, і присуди Твої нехай допомогають мені.

176. Я заблукав, як вівця загублена: пошукай служника Твого; бо я заповідей Твоїх не забув.

ПСАЛОМ 119

1. До Господа звернувся я в скорботі моїй, і Він почув мене.

2. Господе! Захисти душу мою від уст брехливих, від язика лукавого.

3. Що дасть тобі і що додасть тобі язик лукавий?

4. Витончені стріли сильного, з палаючими жаринами ялівцевими.

5. Горе мені, що я перебуваю у Мешеху, живу біля шатрів Кедарських.

6. Довго жила душа моя з тими, що ненавидять мир.

7. А я мирний: та лише озвуся, вони – за війну.

ПСАЛОМ 120

1. Підводжу очі свої на гори, звідки прийде допомога мені?

2. Допомога моя від Господа, що утворив небо і землю.

3. Не дасть Він захитатися нозі твоїй, не задрімає охоронець твій.

4. Не дрімає і не спить охоронець Ізраїля.

5. Господь – оборона твоя; Господь – тінь твоя по праву руку твою.

6. Удень сонце не вразить тебе, ані місяць уночі.

7. Господь збереже тебе від усілякого зла; збереже душу твою [Господь].

8. Господь буде охороняти вихід твій і вхід твій віднині й довіку.

ПСАЛОМ 121

1. Вельми зрадів я, коли сказали мені: Ходімо в дім Господній.

2. Ось, стоять ноги наші у брамах твоїх, Єрусалиме, –

3. Єрусалим, збудуваний як місто, злите в одне ціле;

4. Куди сходять коліна, коліна Господні, за Ізраїлевим законом, щоб прославляти ймення Господнє.

5. Там стоять престоли суду, престоли дому Давидового.

6. Благайте миру Єрусалимові: нехай щасливими будуть ті, що люблять тебе!

7. Нехай буде мир у мурах твоїх, і безпека в палатах твоїх!

8. Заради братів моїх і близьких моїх кажу я: Мир тобі!

9. Заради дому Господа, Бога нашого, бажаю тобі добра.

ПСАЛОМ 122

1. Погляд очей моїх до Тебе, що живеш на небесах!

2. Ось, як очі рабів [звернені] на руку панів їхніх, як очі рабині – на руку її пані, отак очі наші – до Господа, Бога нашого, аж доки Він помилує нас.

3. Помилуй нас, Господе, помилуй нас; бо доволі ми насичувалися презирством.

4. Доволі насичена душа наша наклепами від пихатих і приниженням від гордих.

ПСАЛОМ 123

1. Якби не Господь був з нами, – нехай скаже Ізраїль, –

2. Якби не Господь був з нами, коли повстали супроти нас люди,

3. То живими вони проковтнули б нас, коли спалахнула лють їхня на нас;

4. Води поглинули б нас, потік пройшов би понад душею нашою;

5. Пронеслися б понад душею нашою води бурхливі.

6. Благословенний Господь, Котрий не дав нас на здобич зубам їхнім!

7. Душа наша визволилась, мов птаха, з тенет ловців; тенета розірвані, і ми визволилися.

8. Допомога наша у йменні Господа, що витворив небо і землю.

ПСАЛОМ 124

1. Той, що сподівається на Господа, як гора Сіон, не захитається, буде жити вічно.

2. Гори довкола Єрусалиму, а Господь – довкола народу Свого віднині й навіки.

3. Бо не залишить [Господь] жезла лиходіїв над жеребом праведних, щоб праведні не простягли рук своїх до беззаконня.

4. Нащедрюй, Господе, добрим і правдивим у серцях своїх.

5. А тих, що збочили на криві стежини свої, нехай залишить Господь ходити з тими, що вчиняють беззаконня. Мир на Ізраїля!

ПСАЛОМ 125

1. Коли повертав Господь сіонських бранців, ми неначе сон бачили уві сні.

2. Тоді уста наші були виповнені веселощами, і язик наш – співом; тоді поміж народами гомоніли: Величне витворив Господь над ними!

3. Величне витворив Господь над нами: ми втішалися.

4. Поверни, Господе, бранців наших, як потоки на південь.

5. Ті, що сіяли в сльозах, будуть жати з радістю.

6. Той, що з плачем ніс мірку насіння, повернеться з радістю, несучи снопи свої.

ПСАЛОМ 126

1. Якщо Господь не спорудить дому, марно працюють будівничі його; якщо Господь не захистить міста, даремно пильнує сторожа.

2. Дарма ви вранці підводитеся, допізна просиджуєте, їсте хліб смутку, в той час, коли улюбленому своєму Він дає сон.

3. Ось спадок від Господа: діти; нагорода від Нього – плід лона.

4. Як стріли в руці вояка, так сини молоді.

5. Щасливий чоловік, котрий виповнив ними сагайдака свого! Не залишаться вони в соромі, коли будуть розмовляти з ворогами у брамах.

ПСАЛОМ 127

1. Блаженний кожний, що боїться Господа і ходить шляхами Його!

2. Ти будеш їсти від праці рук твоїх і щасливий ти, і добро тобі!

3. Дружина твоя, мов плідна лозина, в домі твоєму; сини твої, мов паростки оливи, довкола столу твого.

4. Отак благословиться чоловік, що боїться Господа!

5. Благословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добробут Єрусалиму упродовж усіх днів життя твого.

6. Побачиш синів у синів твоїх. Мир на Ізраїля!

ПСАЛОМ 128

1. Багато завдавали мені утисків од юности моєї, – нехай скаже Ізраїль;

2. Багато завдавали мені утисків од юности моєї, але не подужали мене.

3. На хребті моєму орали плугатарі, прокладали довгі борозни свої.

4. Але Господь праведний; Він розтяв кайдани лиходіїв.

5. Нехай осоромляться і повернуть назад всі, що Сіона ненавидять.

6. Нехай стануть, мов трава на дахах, котра передніше, аніж виросте, висихає,

7. Котрою жнець не виповнить руки свої, а в'язальник снопів – жмені своєї;

8. І перехожі мимо не скажуть: Благословення Господнє на вас; благословляємо вас йменням Господнім!

ПСАЛОМ 129

1. Із глибини волаю до Тебе, Господе!

2. Господе! Зачуй голос мій. Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благань моїх.

3. Якщо Ти, Господе, будеш помічати беззаконня, – Господе, хто устоїть?

4. Але в Тебе прощення, нехай вельми бояться Тебе.

5. Сподіваюся на Господа, сподівається душа моя; на слово Його покладаюся.

6. Душа моя [виглядає] Господа ревніше, аніж сторожа – ранку, ревніше, аніж сторожа – ранку.

7. Нехай сподівається Ізраїль на Господа, бо в Господа милість і велике у Нього визволення.

8. І Він визволить Ізраїля від усіх його злочинів.

ПСАЛОМ 130

1. Господе! Не виповнювалося пихою серце моє, і не підносилися очі мої, і я не брав участі у великому і для мене недосяжному.

2. Чи не упокорював я і чи не заспокоював душі моєї, мов дитя, відлучене од грудей матері? Душа моя була в мені, мов дитя, відлучене од грудей.

3. Нехай сподівається Ізраїль на Господа віднині й навіки.

ПСАЛОМ 131

1. Пригадай, Господе, Давида, і всі страждання його,

2. Як він присягався Господові, давав обітницю Могутньому Якова:

3. Не зайду в шатро оселі моєї, не ляжу на постіль мою;

4. Не дам сну очам моїм і дрімання повікам моїм;

5. Доки не знайду місця Господові, оселі Могутньому [Богові] Якова.

6. Ось, ми чули про [Нього] в Єфраті, знайшли [Його] на полях Яарських.

7. Підемо до житла Його, поклонімося підніжжю ніг Його.

8. Постань, Господе, на місці спочину Твого, Ти і ковчег могутности Твоєї.

9. Священики Твої хай зодягнуться в правду, і святі Твої будуть вигукувати від радості.

10. Заради Давида, служника Твого, не відверни обличчя помазанця Твого.

11. Присягався Господь Давидові в істині і не зречеться її: від плоду плоті твоєї посаджу на престолі твоєму,

12. Якщо сини твої будуть пильнувати заповіта Мого і одкровення Мої, котрим Я навчу їх, то їхні сини також будуть вічно сидіти на престолі твоєму,

13. Бо Господь вибрав Сіон, зажадав [його] для житла Собі.

14. [То] є місце спочину Мого навіки, тут оселюся; бо Я зажадав його.

15. Харчі його благословляючи, благословлю, убогих його нагодую хлібом.

16. Священиків його одягну в порятунок, і святі його гучно радітимуть.

17. Там вирощу рога Давидові, поставлю світильника помазанцеві Моєму.

18. Ворогів його одягну соромом; а на ньому буде сяяти вінець його.

ПСАЛОМ 132

1. Як добре і як гарно жити братам разом у єдності!

2. Це, – наче коштовний єлей на голові, що стікає на бороду, на бороду Ааронову, що спливає на краї одежі його;

3. Як роса хермонська, що опадає на гори Сіонські. Бо там заповідав Господь благословення і життя навіки.

ПСАЛОМ 133

1. Благословіть нині Господа, всі служники Господні, що стоїте в домі Господньому нічної пори.

2. Піднесіть руки ваші до святині і благословіть Господа.

3. Благословить тебе Господь із Сіону, що витворив небо і землю.

ПСАЛОМ 134

1. Хваліть ім'я Господнє, хваліть, служники Господні,

2. Ті, що стоять у домі Господньому, на подвір'ях дому Бога нашого.

3. Хваліть Господа, бо Господь добрий; співайте йменню Його, бо приємне це.

4. Бо Господь вибрав Собі Якова, Ізраїля як особливий скарб Свій.

5. Я спізнав, що великий Господь, і Господь наш над усіма богами.

6. Господь утворює все, що бажає, на небесах і на землі, на морях і в усіх безоднях.

7. Підносить хмарини від краю землі, витворює блискавиці в дощ, випроваджує вітер зі скарбниць Своїх.

8. Він уразив первістків Єгипту, від людини до худоби.

9. Послав ознаки і чудеса посеред тебе, о Єгипте, і на фараона, і на всіх служників його.

10. Уразив народи численні і винищив царів могутніх.

11. Сигона, царя амореян, і Оґа, царя башанського, і всі царства ханаанські;

12. І віддав землю їхню у спадок, у спадщину Ізраїлю, народові Своєму.

13. Господе! Ймення Твоє перебуває вічно, Господе! Пам'ять про Тебе від роду й до роду.

14. Бо Господь буде судити народ Свій, і над служниками своїми змилосердиться.

15. Ідоли поганів – срібло і золото, витвір рук людських.

16. Є в них уста, але не розмовляють; є в них очі, але не бачать;

17. Є в них вуха, але не чують, і немає дихання в устах їхніх.

18. Схожі на них будуть ті, що виготовляють їх, і кожний, хто сподівається на них.

19. Доме Ізраїлів! Благословіть Господа. Доме Ааронів! Благословіть Господа!

20. Доме Левіїв! Благословіть Господа. Ті, що бояться Господа! Благословіть Господа.

21. Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!

ПСАЛОМ 135

1. Прославляйте Господа, бо Він є добрий, бо навіки милість Його.

2. Прославляйте Бога богів, бо навіки милість Його.

3. Прославляйте Володаря володарів, бо навіки милість Його.

4. Того, Котрий єдиний утворює чудеса великі, бо навіки милість Його.

5. Того, Котрий мудрістю небо вчинив, бо навіки милість Його.

6. Утвердив землю на водах, бо навіки милість Його;

7. Утворив світила великі, бо навіки милість Його.

8. Сонце – щоб урядувало днем, бо навіки милість Його.

9. Місяця і зорі, щоб урядували вночі, бо навіки милість Його.

10. Уразив Єгипет у первістках його, бо навіки милість Його.

11. І вивів Ізраїля з-поміж нього, бо навіки милість Його;

12. Рукою міцною і раменом простягненим, бо навіки милість Його.

13. Червоне море надвоє розділив, бо навіки милість Його.

14. І провів Ізраїля посеред нього, бо навіки милість Його.

15. І вкинув фараона і військо його в море Червоне, бо навіки милість Його;

16. Провів народ Свій через пустелю, бо навіки милість Його.

17. Уразив царів великих, бо навіки милість Його.

18. І вигубив царів могутніх, бо навіки милість Його.

19. Сигона, царя аморейського, бо навіки милість Його.

20. І Оґа, царя башанського, бо навіки милість Його.

21. І віддав землю їхню у спадок, бо навіки милість Його;

22. У спадок Ізраїлю, служникові Своєму, бо навіки милість Його;

23. Пригадав нас у приниженні нашому, бо навіки милість Його;

24. І визволив нас від ворогів наших, бо навіки милість Його.

25. Дає їжу всілякій плоті, бо навіки милість Його.

26. Прославляйте Бога небес, бо навіки милість Його.

ПСАЛОМ 136

1. Над річками вавилонськими, там сиділи ми і плакали, коли згадували Сіон.

2. На вербах осередь нього повісили ми арфи наші.

3. Там поневолювачі наші вимагали від нас пісень, і гнобителі наші – веселощів: проспівайте нам із пісень Сіонських.

4. Як же нам співати пісню Господню на чужинській землі?

5. Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, хай забуде мене правиця моя.

6. Нехай прилипне язик мій до піднебіння мого, якщо не буду пам'ятати тебе, якщо не поставлю Єрусалиму на чолі веселощів моїх.

7. Пригадай, Господе, синам едомським про день Єрусалиму, коли вони кричали: Руйнуйте, руйнуйте до підвалин його!

8. Донько Вавилону, спустошувальнице! Благословенний, хто тобі відплатить за те, що вчинила нам!

9. Благословенний, хто ухопить і потрощить немовлят твоїх об скелю!

ПСАЛОМ 137

1. Прославляю Тебе всім серцем моїм, перед Ангелами співаю Тобі.

2. Поклоняюся перед святим храмом Твоїм і прославляю ймення Твоє за милість Твою і за істину Твою; бо Ти звеличив слово Твоє над всіляким йменням Твоїм.

3. За дня, коли я покликав, Ти почув мене, виповнив душу мою бадьорістю.

4. Прославлять Тебе, Господе, всі царі земні, коли почують слова уст Твоїх,

5. І оспівають шляхи Господні, бо велика слава Господня.

6. Високий Господь, і сумирного бачить, і гордого впізнає здалеку.

7. Якщо я піду посеред напастей, Ти оживиш мене, простягнеш на лють ворогів моїх руку Твою, і врятує мене правиця Твоя.

8. Господь звершить за мене! Милість Твоя, Господе, навіки; діянь рук Твоїх не залишай.

ПСАЛОМ 138

1. Господе! Ти випробував мене і відаєш.

2. Ти відаєш, коли я сідаю і коли підводжуся; Ти розумієш помисли мої здалеку.

3. Чи йду я, чи спочиваю, Ти оточуєш мене, і всі шляхи мої відомі Тобі.

4. Ще немає слова на язиці моєму, а Ти, Господе, уже відаєш його уповні.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.048 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал